Add parallel Print Page Options

І було мені слово Господнє, говорячи: Як відпустить хто жінку свою, й вона піде від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, чи вернеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсім обезчещеною оця жінка? Ти ж перелюб чинила з коханцями багатьома, і тобі повертатись до Мене? говорить Господь.

Зведи свої очі на гори порожні й дивися, де перелюбу ти не чинила? Ти для них по дорогах сиділа, немов той араб на пустині, і збезчестився край твоїм блудом та лихом твоїм!

І дощі були стримувані, і не було дощу пізнього, проте мала ти чоло блудниці, і стратила сором...

Чи ж кликати віднині не будеш до Мене: Отче мій, Ти юнацтва мого Провідник!

Чи Він пам'ятатиме вічно про гнів, чи назавжди його стерегтиме? Таке ти говориш, і безмежно зло чиниш...

І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: Чи ти бачив, що зробила невірна дочка Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу гору, і під кожне зелене дерево, і блудодіяла там...

Я думав: Як зробить вона все оце, то до Мене повернеться; та вона не вернулась, і бачила це сестра її зрадниця, Юдея.

І побачила Юдея, що за все те, що перелюб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводового. Та зрадлива сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудливою стала й вона...

І сталось від розголосу про перелюб її, збезчестила вона землю, і перелюб чинила з камінням та з деревом.

10 І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадлива сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдавала, говорить Господь...

11 І промовив до мене Господь: Невірна дочка Ізраїлева всправедливила душу свою більш від зрадливої дочки Юди.

12 Піди, і проголосиш слова ці на північ та й скажеш: Вернися, відступна дочко Ізраїлева! говорить Господь. Не зверну Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милостивий, говорить Господь, і не буду повік стерегти Свого гніву.

13 Тільки пізнай же провину свою, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь.

14 Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Господар, та візьму вас по одному з міста, а з роду по два, і вас поведу до Сіону!

15 І дам пастирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть пасти вас умінням та розумом.

16 І буде, коли ви розмножитеся та розплодитеся на землі за цих днів, говорить Господь, не скажуть уже: ковчег заповіту Господнього, і він вже не прийде на серце, і його пам'ятати не будуть, і більше не буде він зроблений...

17 Того часу назвуть Єрусалима: Господній престол, і до нього, до Єрусалиму згромаджені будуть народи усі ради Ймення Господнього, і більше не підуть вони за впертістю серця лихого свого...

18 Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля підуть і разом прибудуть з північного краю до краю, що вашим батькам на спадок Я дав.

19 І Я був подумав: як поставлю тебе Я посеред синів і дам тобі край пожаданий, найкращу спадщину народів? І Я думав: ви будете звати Мене: Мій Отче, і не відвернетеся ви від Мене.

20 Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зрадили, доме Ізраїлів! каже Господь.

21 Чути голос на лисих горах, плач благальний синів Ізраїлевих, вони бо скривили дорогу свою, забули про Господа, Бога свого:

22 Верніться, невірні сини, усі ваші відступства Я вилікую! Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш!

23 Справді, неправда ті пагірки, той гомін на горах, справді, в Господі, Богові нашім, спасіння Ізраїлеве!

24 А той сором пожер працю наших батьків від нашої молодости, їхню худобу дрібну й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочок.

25 Лежимо ми у соромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогрішилися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої молодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!...

«Як розлучаться чоловік і жінка,
    і жінка та від чоловіка йде,
і скоро собі іншого знаходить,
    чи ж зможе вернутися до неї чоловік? Ні!
Якби що трапилось таке,
    тоді б спаганена була оця земля?
Юдея, ти з багатьма коханцями[a] злягалась, немов повія та,
    а тепер ідеш до Мене знов?»—Господь сказав.
«Ти погляд підведи на пагорби кремнисті,
    і місце там знайди, де б не блудила ти.
Чекаючи на них, сидиш ти край дороги,
    неначе кочівник-аравієць в пустелі.
    Зганьбила землю ти розпустою й гріхом.
Тож припинилися дощі рясні
    і вчасно весняні дощі не впали.
Розпусниця на вигляд ти,
    і сорому в тобі немає.
Тепер чи звернешся ти знов до Мене:
    „Ти Батько мій, Друг юних днів моїх?”
„Чи гніватися буде вічно Він?
Чи гнів Його продовжиться назавжди?”—
    говориш ти, але грішиш завжди, де тільки можеш».

Погані сестри: Ізраїль та Юдея

І Господь сказав мені за часів царювання Йосії: «Чи бачив ти, що зробила підступна Ізраїль[b]? Сходила вона на кожне узвишшя, й під кожним деревом рясним чинила розпусту, поклоняючись нікчемним ідолам. І Я сказав собі: „Накоївши такого, вона повернеться до Мене”. Але вона не повернулась, а її брехлива сестра Юдея бачила все це. І як Я побачив усю цю розпусту, якою займалася підступна Ізраїль, Я відштовхнув її. Я розлучився з нею, та її підступна сестра Юдея не злякалася. Вона також погрузла в розпусті. І вона не вбачала в тому чогось нечестивого, що зганьбила своєю розпустою всю Мою землю, і перелюб чинила з камінням і деревами[c]. 10 І навіть по всьому цьому[d] підступна сестра її Юдея не повернулася до Мене всім своїм серцем. Вона тільки прикидалася». Так каже Господь.

11 І Господь сказав мені: «Підступна Ізраїль більш праведна, ніж зрадлива Юдея, тому що щиро визнала свою вину». 12 Іди й проголоси слова ці на півночі. Скажи так:

«Повернися, підступна Ізраїль,
    —каже Господь.—
    Я більш на тебе не гніваюся,
бо справді милосердний Я.
    Не гніватимусь Я на тебе повік.
13 Тільки визнай провину свою, визнай,
    що грішила проти Господа Бога твого.
І що поклонялася багатьом богам чужим
    під південним деревом розкішним,
    і не слухалася ти Мене».
Так каже Господь.

14 «Поверніться, діти бунтівні,—каже Господь,—бо Я володар ваш. Я візьму вас по одному з міст та по двоє з родів і приведу вас до Сіону. 15 Я дам вам пастирів, що до душі Мені, вони дбатимуть про вас мудро і вправно. 16 Ви примножитеся й рясно заселите землю, як настануть ті дні, коли людям більше не треба буде говорити про ковчег Заповіту Господа. Вони не думатимуть про нього, не пам’ятатимуть, їм більше не потрібно буде дбати про нього, ані виготовляти його знову. 17 Тоді назвуть вони Єрусалим Престолом Господнім. Усі народи зберуться в Єрусалимі, щоб уславити ім’я Господа й вони не плекатимуть більше затятість своїх лихих сердець. 18 На ті часи дім Юди і Ізраїля прийдуть разом із землі північної до країни, яку віддав Я батькам вашим у спадок».

19 Господь сказав:

«Я хочу ставитися до вас,
    як до дітей Своїх.
Я дам вам жадану землю у спадок,
    що найвище цінується між народами».
Я казав: «Ти зватимеш мене „Мій батько”,
    і більше не покинеш мене.
20 Ти підступна й невірна жінка,
    що зрадила свого чоловіка.
Це правда, доме Ізраїля,
    що зрадила ти Мене.
21 Голос чути по узвишшях кам’янистих,
    плач і благання дітей Ізраїлю,
бо скривили вони шлях свій,
    бо забули Господа Бога свого.

22 Поверніться, бунтівні сини,
    і Я прощу відступництво ваше».

Тільки скажіть: «Ми прийдемо до Тебе,
    бо Ти—Господь наш Бог.
23 Справді, узвишшя допомоги не дадуть,
    що ми чуємо з гір, то пусте[e].
Справді, спасіння Ізраїлю—
    в Господі нашому Бозі.
24 Той огидний бог Ваал, пожер все те,
    що батьки наші тяжко напрацювали:
то були вівці їхні й отари їхні,
    й дочки та сини їхні.
25 Лягаймо в ганьбі своїй,
    і хай безчестя наше вкриє нас.
Бо грішили перед Господом нашим Богом і ми,
    і батьки наші—з молодості й аж донині.
    І не слухали ми голосу Господа Бога нашого».

Footnotes

  1. 3:1 коханцями Тобто «лжебогами».
  2. 3:6 підступна Ізраїль Тут говориться про Ізраїль, як про невірну жінку, та про те, що десять північних племен відвернулися від Господа й почали поклонятися іншим богам. Див.: Осія 2.
  3. 3:9 з камінням і деревами Саме з каменя й дерева найчастіше виготовлялися боввани. Єремія звинувачує тут поклоніння богам інших народів.
  4. 3:10 по всьому цьому Під час царювання Йосія впровадив великі реформи у релігійній практиці, заборонивши поклоніння іншим богам, крім Господа, і поклонялися всі тільки в Єрусалимі. Тож «по всьому цьому» стосується реформ.
  5. 3:23 узвишшя… пусте Ізраїльтяни піднімалися на узвишшя, щоб поклонятися бовванам, бо вважалося, що боги живуть на узвишшях.