Єремія 31
Ukrainian Bible
31 Того часу, говорить Господь, для всіх родів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть народом!
2 Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині народ, від меча врятований, Ізраїль іде на свій спочин.
3 Здалека Господь з'явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!
4 Ще буду тебе будувати й збудована будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздобишся в бубни свої, та й підеш у танок тих, хто бавиться,
5 на горах самарійських ще будеш садити виноградники, виноградарі будуть садити й споживати законно собі!
6 Настане бо день, коли кликати буде сторожа на Єфремових горах: Уставайте, та підемо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!
7 Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою народів утішайтесь! Розголосіть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, народ Свій, останок Ізраїлів!
8 Ось Я їх приведу із північного краю, і зберу їх із кінців землі, з ними разом сліпий та кульгавий, важка й породілля, сюди повертаються збори великі!
9 Вони прийдуть з плачем, та Я їх попроваджу в утіхах. Я їх до потоків води попроваджу прямою дорогою, не спіткнуться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, перворідний він Мій!
10 Народи, послухайте слова Господнього, і далеко звістіть аж на островах та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його, і стерегтиме його, як пастир отару свою!
11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього.
12 І вони поприходять, і будуть співати на вершині Сіону, і до добра до Господнього будуть горнутись, до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібної худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напоєний сад, і не відчують уже більше стомлення!
13 Тоді дівчина тішитись буде в танку, і разом юнацтво та старші, бо Я оберну їхню жалобу на радість, і Я їх потішу, і їх звеселю в їхнім смутку!
14 І душу священиків ситістю Я напою, а народ Мій добром Моїм буде насичений, каже Господь!
15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та ридання гірке: Рахиль плаче за дітьми своїми, не хоче потішена бути за діти свої, бо нема їх...
16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосіння, і від сльози свої очі, бо є нагорода для чину твого, говорить Господь, і вони вернуться з краю ворожого!
17 І для твого майбутнього є сподівання, говорить Господь, і до границь твоїх вернуться діти твої!
18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похитує, плачучи: Покарав Ти мене і покараний я, мов теля те ненавчене! Наверни Ти мене і вернуся, бо Ти Господь Бог мій!
19 Бо як я навернувся, то каявся, коли ж я пізнав, то вдарив по стегнах своїх... Засоромився я та збентежений був, бо я ганьбу ношу молодощів своїх.
20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому то за нього хвилюється нутро Моє, змилосерджуся справді над ним, говорить Господь!
21 Постав собі дороговкази, стовпи собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!
22 Аж доки тинятися будеш, о дочко невірна? Господь бо новину створив на землі: жінка спасатиме мужа!
23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в краї Юдиному й по містах його, коли Я верну їх: Хай Господь благословить тебе, оселе ти правди, о горо свята!
24 І осядуть на ній Юда та міста його разом усі, селяни та ті, хто ходить з отарою.
25 Бо напоюю Я душу змучену, і кожну душу скорботну насичую.
26 На це я збудився й побачив, і був мені сон мій приємний.
27 Ось дні настають, говорить Господь, і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням людини й насінням скотини.
28 І буде, як Я пильнував був над ними, щоб їх виривати та бурити, і щоб руйнувати, і губити, і чинити лихе, так Я попильную над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь!
29 Тими днями не скажуть уже: Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах!
30 бо кожен за власну провину помре, і кожній людині, що їсть недоспіле, оскома впаде їй на зуби!
31 Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт.
32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх вивести з краю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!
33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, каже Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом!
34 І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: Пізнайте Господа! Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, каже Господь, бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!
35 Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зорям на світло вночі, що порушує море й шумлять його хвилі, Господь Саваот Йому Ймення!
36 Як відійдуть устави ці з-перед обличчя Мого, говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане народом бути перед обличчям Моїм по всі дні.
37 Так говорить Господь: Так як небо вгорі незміриме, і не будуть досліджені долі основи землі, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь!
38 Ось дні настають, говорить Господь, і збудується місто оце Господеві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної.
39 І піде мірничий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обернеться він до Ґої.
40 І долина вся трупів та попелу, і всі поля аж до долини Кедрону, аж до рогу Кінської брами на схід, усе це буде святість для Господа, не знищиться та не зруйнується ввіки вона!
Иеремия 31
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Новий Ізраїль
31 «Тоді,—Господь каже,—Я стану Богом для всіх родів Ізраїлю, а вони стануть Моїм народом».
2 Господь каже: «Всі ті, хто врятувався від меча,
знайшли в пустелі милість.
Діти Ізраїлю шукатимуть спочинок там».
3 Господь появиться здалеку і скаже:
«Народе Ізраїлю, люблю тебе Я вічною любов’ю,
тому й наповнив тебе добротою безмежною.
4 Я побудую тебе знову,
наречена Ізраїль цнотлива.
Ти станеш великою країною,
та знову прикрашатимеш себе дзвіночками своїми
і поведеш веселий танок.
5 Ти знову виноградники насадиш по горах Самарії.
Садівники насадять їх й збиратимуть плоди.
6 Настане день, коли кричатимуть по горах Ефраїму вартові[a]:
„Вставайте, і ходімо до Сіону,
до Господа, Бога нашого!”»
7 Бо ось що Господь каже:
«Співайте Якову щасливо
і вихваляйте першого серед народів.
Вигукуйте, хваліть й промовляйте:
„Врятуй народ Свій, Господи,[b] Ізраїлю останок”.
8 Я з півночі їх приведу,
та позбираю їх з усіх кінців землі.
Між ними і сліпий, і кульгавий,
вагітна й та, що при пологах.
Вони повернуться громадою численною.
9 Ізраїльтяни із плачем прийдуть,
тож Я їм мир та спокій подарую,
Я поведу їх при потоках вод, дорогою прямою,
щоб не спіткнутись їм, бо Я—батько Ізраїля,
а Ефраїм—Мій первісток».
10 Слухайте, народи, слово Господа,
оповістить його далеким узбережжям:
«Господь людей Ізраїлю розвіяв,
але Він збере їх й доглядатиме,
немов пастух отару.
11 Адже Господь приведе назад Якова народ,
і врятує його із рук сильнішого за нього плем’я.
12 Прийдуть вони і весело співатимуть на пагорбах Сіону,
й втішатимуться щедрості Господній:
пшениці й вина молодому,
чудовій олії, ягнятам й худобі.
Ізраїль стане немов квітучий сад, напоєний водою,
ніколи більш не сумуватиме йому.
13 Тоді дівчата підуть у танок
разом із хлопцями й сивими дідами.
І їхню тугу Я на радість оберну,
Я втішу їх, зміню печаль на свято.
14 Достатком я священиків задовольню,
народ Мій буде втішений достатком, що Я їм дам».
Так каже Господь.
15 Ось що Господь каже:
«У Рамі чути голос, голосіння й гіркі ридання.
Рахиль[c] ридає над дітьми своїми.
Їй не потрібна втіха, бо сини всі мертві».
16 Ось що Господь каже:
«Годі плакати, годі сльози лити,
винагорода за все, що ти пережила».
Так каже Господь.
«Повернуться вони з країни ворогів.
17 Тож є надія для майбутнього твого,—
Господь каже.—
Повернуться на власну землю твої діти».
18 Я справді чув тужіння Ефраїма:
«Ти покарав мене немов теля невчене,
та твій урок я зрозумів.
Дай повернутися мені до Тебе,
бо Ти, воістину Господь, мій Бог.
19 Всевишній мій Господь, я відвернувся від Тебе,
та зрозумівши всі гріхи свої, розкаявся,
змінивши серце і життя своє.
О Господи, спіткав я сором і приниження,
бо я носив наругу юності своєї».
20 Всевишній каже:
«Хіба ж бо Ефраїм не дорогий Мій син?
Хіба ж не люба він Моя дитина?
Хоч часто Я про нього говорив,
а все ж його Я пам’ятаю.
Тому ж Я щиро його люблю
і справді йому дуже співчуваю.
21 Діти Ізраїлю,
поставте собі дороговкази та стовпи,
які до дому приведуть.
Стежте за дорогою, якою йдете.
Вернись, Ізраїль цнотлива, до міст твоїх.
22 Як довго ти блукатимеш, зрадлива дочко?
Коли до дому ти прийдеш?
Коли Господь нове в цих землях створить:
як жінка піклуватися про чоловіка буде[d]».
23 Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: «Я знов робитиму добро Юдеї, та поверну народ Мій із полону. Та знов він промовлятиме слова ці в землі Юдеї та по містах її: „Нехай Господь тебе благословить, оселе праведна, Горо свята!” 24 Юдея і всі міста її там житимуть разом—хлібороби й ті, хто за отарою ходять, 25 бо освіжу Я їхню стомлену душу, кожну знесилену душу зміцню».
26 Тут я прокинувся і подивився навколо. То був солодкий сон.
27 «Надходять дні,—каже Господь,—коли народ Ізраїля й Юди дім зросте немов насіння з під опікою Моєю». 28 «Так само пильно, як Я наглядав за ними, щоб вирвати й кинути, розвалити й зруйнувати їх, спричинити лихо, так пильно наглядатиму за ними, щоб відбудувати й насадити,—каже Господь.— 29 У ті часи не говоритимуть більше люди:
„Батьки зелений їли виноград,
а у дітей оскома на зубах”[e].
30 Натомість кожен умиратиме за свою провину. Кожен, хто їстиме зелений виноград, сам оскомину матиме».
Нова угода
31 «Надходять дні,—каже Господь,—коли Я укладу Нову Угоду з домом Ізраїля та домом Юди—новий Заповіт. 32 Він не буде схожий на той Заповіт, що Я уклав з батьками їхніми. Ту Угоду я уклав з ними того дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести з землі Єгипетської. Вони порушили той Заповіт, хоч Я був Володарем їхнім». Так каже Господь.
33 «В майбутньому, Я укладу той Заповіт з домом Ізраїлю. Я напишу його на їхнім серці. Я буду їхнім Богом, а вони—Моїм народом. 34 Не буде більше сусід навчати сусіда, а брат—брата: „Взнайте Господа”. Всі вони Мене знатимуть із найменшого до найбільшого,—каже Господь,—бо Я прощу провину їхню й більш не згадуватиму їхнього гріха».
Господь ніколи не залишить Ізраїль
35 Ось що Господь каже:
«Хто сонце дав, щоб вдень світило?
Хто сяяти зіркам і місяцю звелів вночі?
Хто море так розбурхує, що його хвилі аж ревуть?
Господь Всемогутній—ось Його ім’я.
36 Хіба як що Я владу втрачу
над сонцем і місяцем, зірками і морем,
тоді нащадки Ізраїля перестануть буть Моїм народом».
37 Ось що Господь каже:
«Хіба що коли люди вимірять все небо угорі,
чи зможуть дослідити глибину земних основ,
тоді лиш Я відкину весь ізраїльський народ,
за все те, що вони вчинили». Так каже Господь.
Новий Єрусалим
38 Господь каже: «Дні настають, коли Єрусалим буде перебудовано від вежі Гананел до Кутової брами для Господа. 39 І знову межа проляже перед пагорбом Ґарев, а тоді поверне до Ґоа. 40 Вся долина, де мертві тіла та попіл, і всі поля, що тягнуться аж до Кідронської долини й рогу Кінської брами на сході, святою для Господа буде. Ніколи більше в віках не повалять і не зруйнують його».
Footnotes
- 31:6 вартові Можливо, мова йде про пророків.
- 31:7 Врятуй… Господи Або «Господь врятував Свій народ!» Це був переможний крик ізраїльтян.
- 31:15 Рахиль Мати Йосипа й Веніамина, жінка Якова. У цьому випадку це означає, що всі жінки лементують за своїми чоловіками та синами, які полягли під час війни з Вавилоном.
- 31:22 як… буде Цей вірш важко зрозуміти.
- 31:29 Батьки… зубах Це означає, що діти страждали за гріхи батьків.
Copyright © 2007 by Bible League International