Add parallel Print Page Options

35 Слово, що було до Єремії від Господа за днів Єгоякима, сина Йосії, царя Юди, говорячи:

Іди до дому Рехавітів, і будеш говорити з ними, і введеш їх до Господнього дому, до однієї з кімнат, і напоїш їх вином.

І взяв я Яазанію, Єреміїного сина, сина Хаваццініїного, і братів його, і всіх синів його та ввесь дім Рехавітів.

І ввів я їх до Господнього дому, до кімнати синів Ханана, сина Їґдаліїного, Божого чоловіка, що була при кімнаті князів, що над кімнатою Маасеї, Шаллумового сина, який пильнував порога.

І поставив я перед синами дому Рехавітів келіхи, повні вина, та чаші, та й сказав до них: Пийте вино!

А вони відказали: Не будемо пити вина, бо наш батько Йонадав, син Рехавів, наказав нам, говорячи: Не пийте вина ані ви, ані ваші сини аж навіки!

І не будуйте дому, і не сійте, і не засаджуйте виноградника, і не майте їх, але сидіть у наметах по всі ваші дні, щоб жити довгі дні на поверхні землі, де ви мандруєте!

І послухалися ми голосу нашого батька Єгонадава, Рехавового сина, про все, що він наказав був нам, щоб не пили вина по всі наші дні ми, наші жінки, наші сини та дочки наші,

і щоб ні будувати домів для нашого пробування, а виноградник і поле та насіння не будуть наші.

10 І осіли ми в наметах, і послухалися, та й зробили все, що наказав нам наш батько Йонадав.

11 І сталося, коли Навуходоносор, цар вавилонський, прийшов був на цей Край, то ми сказали: Ходіть, і ввійдемо до Єрусалиму перед військом халдеїв та перед військом Араму. І осілися ми в Єрусалимі.

12 І було слово Господа до Єремії таке:

13 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Іди, і скажеш до юдеянина та до мешканців Єрусалиму: Чи з цього не витягнете науки, щоб слухатися Моїх слів? говорить Господь.

14 Додержано слова Єгонадава, Рехавового сина, що наказав був синам своїм не пити вина, і не пили вони аж до дня цього, бо послухалися наказу свого батька; а Я говорив до вас рано та пізно, та не слухалися ви Мене!

15 І посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків рано та пізно, говорячи: Верніться но кожен зо своєї злої дороги, та виправте вчинки свої, і не ходіть за іншими богами, щоб служити їм, і сидіть на тій землі, що Я дав вам та вашим батькам! Та не схилили ви свого уха, і не послухались Мене.

16 Бо додержали сини Єгонадава, сина Рехавового, наказа свого батька, що наказав був їм, а народ цей не послухався Мене.

17 Тому так промовляє Господь Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я спроваджую на Юду та на всіх мешканців Єрусалиму все те зло, що Я провіщав був про них. Бо Я говорив до них, та вони не слухали, і кликав Я їх, та вони не відповідали...

18 А до дому Рехавітів Єремія сказав: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: За те, що ви слухалися наказа вашого батька Єгонадава, та держитеся всіх наказів його, і зробили те все, що Я заповів вам,

19 тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Нема переводу в Йонадава, Рехавового сина, мужеві, що стоятиме перед лицем Моїм по всі дні!

Добрий приклад родини Рехавіїв

35 Ось слово, що було Єремії від Господа за часів Єгоякима, сина Йосії, царя Юдеї: «Піди до дому Рехавіїв[a], поговори з ними й приведи їх до храму Господнього, до однієї кімнати, і дай їм випити вина».

Тож узяв я Яазанію[b], сина Єремії[c], який був сином Гаваззінії, і братів його, і всіх дітей його, і весь дім Рехавіїв, і привів їх до дому Господнього, до кімнати синів Ганана, сина Іґдалії, Божого чоловіка,[d] що була поруч із кімнатою вельмож, над кімнатою Манассії, сина Шаллума, одвірного[e]. І поставив я перед Рехавіями глечики, повні вина, й келихи. І промовив я до них: «Пийте вино».

Але вони відповіли: «Ми не п’ємо вина, бо предок наш Йонадав, син Рехава, так нам наказав: „Ні ви, ані нащадки ваші ніколи вина не пийте. Будинків не будуйте, не сійте й не насаджуйте виноградників. Ви не повинні мати всього цього. Натомість усе життя мешкайте у наметах, щоб довгі дні були ваші на землі, якою мандруватиме ви із краю в край як чужинці”. Тож маємо слухатися кожного наказу, що Йонадав, син Рехава, предок наш, дав нам. Ми не п’ємо вина все життя своє, ні жінки, ні сини чи дочки наші. Ми не будуємо будинків, щоб жити, не маємо виноградників, ні ланів, ні врожаю не маємо. 10 Ми живемо в наметах й слухняно виконуємо все, що нам наказав предок наш Йонадав. 11 Але коли Навуходоносор, цар Вавилону, напав на цю землю, ми сказали: „Ходімо, мусимо піти до Єрусалима, щоб уникнути війська вавилонського і війська арамійського. І ми лишилися в Єрусалимі”».

12 Слово Господа було Єремії. 13 Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: «Іди й скажи народу Юдеї та всім мешканцям Єрусалима: „Хіба ви не приймаєте науки, слухаючи слова Мої?”» Так каже Господь: 14 «Слово Йонадава, сина Рехава, що він повелів синам своїм: вина не пити—виконується. Вони вина не п’ють і понині, бо слухаються наказу свого предка. Я раз-у-раз до вас звертався, але ви Мене не слухаєтеся. 15 Знову й знову Я невтомно посилаю до вас слуг Своїх пророків». Вони казали: «Кожен із вас хай зверне з путі лихої й виправить вчинки свої. Не ходіть за іншими богами й не служіть їм. Тоді ви житимете на землі, що її дав Я вам і батькам вашим, але ви не звернули уваги, не слухали Мене. 16 Сини Йонадава, сина Рехава, додержувалися наказу, що їм дав їхній предок, а ці люди Мене не слухали».

17 Тож ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: «Ось Я нашлю на Юдею і всіх мешканців Єрусалима всі нещастя, про які Я прорікав їм, бо до них Я промовляв, але вони не слухали Мене. Я кликав їх, вони не озивалися».

18 А до родини Рехавіїв Єремія сказав: «Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: „За те, що слухалися ви наказу предка вашого Йонадава й дотримувалися всіх його наказів, і все робили, що він велів вам, 19 тому ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: „Не переведеться в родині Йонадава, сина Рехава, нащадок, що служитиме Мені”».

Footnotes

  1. 35:2 Рехавії Нащадки Йонадава, сина Рехава. Ця родина була дуже богобоязлива. Див.: 2 Цар. 10:15-28.
  2. 35:3 Яазанія На той час він був головою родини Рехавіїв.
  3. 35:3 Єремія Це була інша людина на ім’я «Єремія», а не пророк.
  4. 35:4 Божого чоловіка Тобто «пророка».
  5. 35:4 одвірного Офіційна посада або титул, що належить тому, хто підтримував порядок і належний стан у храмі.