Add parallel Print Page Options

49 На Аммонових синів. Так говорить Господь: Чи немає синів у Ізраїля? Чи немає спадкоємця в нього? Чому Ґада Мілком одідичив й осівся народ його по містах його?

Тому настають ось дні, говорить Господь, і Я розголошу крик військовий на Раббу Аммонових синів, і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спалені будуть огнем, і знов одідичить Ізраїль спадок свій, говорить Господь.

Ридай, о Хешбоне, бо місто зруйноване! Кричіть, дочки Рабби, опережіться веретою, лементуйте й блукайте по обійстях, бо Мілком до полону іде, його священики й його зверхники разом!

Чого ти долинами хвалишся? Долина твоя розпливається кров'ю, о дочко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: Хто прийде до мене?

Ось Я страх припроваджу на тебе, говорить Господь, Бог Саваот, із усього довкілля твого, і ви повтікаєте кожен наперед себе, і не буде кому втікачів позбирати!...

А потім верну Я долю Аммонових синів, говорить Господь.

На Едома. Так говорить Господь Саваот: Чи в Темані немає вже мудрости? Чи згинула рада розумних? Хіба зіпсувалась їхня мудрість?

Утікайте, оберніться плечима, сядьте глибше, мешканці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, той час, коли покараю його!

Якщо прийдуть до тебе збирачі винограду, вони не полишать останків, якщо ж прийдуть злодії вночі, напсують, скільки схочуть.

10 Бо обнажив Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, спустошене буде насіння його, й його браття, і сусіди його, і не буде його!

11 Залиши свої сироти, Я утримаю їх при житті, а вдови твої хай надію на Мене кладуть!

12 Бо так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші цієї, пити будуть напевне, а ти непокараним будеш? Не будеш без кари, бо справді ти питимеш чашу!

13 Бо Собою присяг Я, говорить Господь, що Боцра за спустошення стане, за ганьбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста її всі!

14 Я звістку від Господа чув, і відправлений вісник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій,

15 бо тебе Я зробив ось малим між народами, погордженим серед людей!

16 Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщілинах скелі живеш, що високих підгірків тримаєшся. Та коли б ти кубло своє й високо звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.

17 І стане Едом за страхіття, кожен, хто буде проходити ним, остовпіє й засвище, як порази його всі побачить...

18 Як Содом та Гоморру й сусідів її поруйновано, каже Господь, так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський.

19 Ось підійметься він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?

20 Тому то послухайте задум Господній, що Він на Едома задумав, і думки Його ті, які Він на мешканців Теману замислив: Направду, найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнє при них!

21 Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос.

22 Ось підійметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцрою розгорне: і стане серце хоробрих едомлян в той день, немов серце жони-породіллі...

23 На Дамаск. Засоромивсь Хамаш та Арпад, бо злу звістку почули; в неспокої тривожнім вони, як те море, що не може вспокоїтись.

24 Дамаск сторопів, обернувся втікати, і страх його міцно охопив, біль та муки його обгорнули, немов породіллю...

25 Як спорожніло славне це місто, місто втіхи Моєї!

26 Тому юнаки його падати будуть на площах його, і всі військові погинуть того дня, говорить Господь Саваот.

27 І під муром Дамаску огонь запалю, і він пожере Бен-Гададські палаци!...

28 На Кедар та на царства Хацору, що їх побив Навуходоносор, цар вавилонський. Так говорить Господь: Уставайте, ідіть на Кедар, і нехай попустошать війська синів сходу!

29 Заберуть їхні намети та їхню отару, їхні покрови та всі їхні речі, та їхніх верблюдів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусіль!

30 Утікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешканці Хацору, говорить Господь, бо раду нарадив на вас Навуходоносор, цар вавилонський, і задум задумав на вас!

31 Уставайте, ідіть на народ, що спокійно, безпечно живе, промовляє Господь, немає воріт, і нема в нього засувів, самітно живуть.

32 І стануть верблюди їхні здобиччю, а їхні череда грабежем, і на всі вітри розвію Я їх, хто волосся довкола стриже, і зо всіх їхніх сторін припроваджу на них їхню погибіль, говорить Господь...

33 І стане Хацор за мешкання шакалів, за вічне спустошення, не замешкає там людина, і син людський не спиниться в ньому!...

34 Слово Господнє, що було пророкові Єремії на Елам на початку царювання Седекії, Юдиного царя, таке:

35 Так говорить Господь Саваот: Ось Я зламаю еламського лука, головну їхню силу!

36 І з чотирьох кінців неба спроваджу чотири вітри до Еламу, і їх розпорошу на всі ці вітри, і не буде такого народу, куди б не прийшли ці вигнанці з Еламу...

37 І настрашу Елам перед їхніми ворогами та перед всіма, хто їхню душу шукає, і лихо на них наведу, лютість гніву Мого, говорить Господь, і пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю їх!

38 І поставлю Престола Свого в Еламі, і вигублю звідти царя й його зверхників, каже Господь...

39 Але буде наприкінці днів, поверну Я Еламові долю, говорить Господь.

Послання щодо Аммона

49 Щодо Аммона. Ось що Господь каже:

«Хіба нема в Ізраїля синів?
    Хіба немає спадкоємця в нього?
    Тоді чому Мілком[a] загарбав землю Ґада[b]

«Та дні надходять,—так Господь каже,—
    коли примушу Я почути
    звук сурми бойової проти Равви[c] аммонійської».

«Й обернеться вона на звалище безлюдне,
    а селища довкола погорять.
Тоді чи вижене Ізраїль тих,
    хто вигнав був його,—Господь каже.—
Голоси, Хешбоне, бо місто Аї зруйновано.
    Крик здійміть, дочки Равви.
Вдягніться у волосяницю,
    тужіть і безпритульно тиняйтеся,
бо Мілком іде у заслання
    разом із священиками і князями своїми.
Навіщо вихваляєшся силою своєю?
Вона спливе, зрадлива дочко,
    що покладається на власні скарби зі словами:
    „Хто проти мене виступить?”»
«Ось наведу Я страх на тебе,—
Господь Всемогутній каже,—
    із усіх твоїх околиць.
    І не буде кого забирати з полону.

А після того поверну з неволі аммонійців»,—так каже Господь.

Послання Едому

Щодо Едому, ось що Господь Всемогутній каже:

«Хіба немає більше мудрості в Темані[d]?
    Хіба не стало ради у розумних?
    Хіба ж то загубилась мудрість синів їхніх?
Тікайте, поселіться у глухих печерах, мешканці Дедану,
    бо наведу нещастя на Ісава,
    бо напущу на нього кару.

Як прийдуть збирачі винограду,
    чи не залишать кілька бростей?
Коли по ночі прийдуть крадії,
    чи не потрощать все, що заманеться?
10 Бо Я до нитки обдеру Ісава[e],
    Я схованки його відкрив,
    тож сховатись він не зможе.
Його дітей і родичів, й сусідів його вигублено буде,
    не існуватиме він більше.
11 Діти стануть сирітами,
    та жінки стануть вдовами».

12 Бо ось що Господь каже: «Якщо ті, хто заслуговує випити келих, мусять випити його, то чому ж ти ходиш непокараний? Ти не ходитимеш непокараний, ти вип’єш келих гніву Божого». 13 «Бо присягнувся Я Собою,—Господь каже,—що Боцра стане пусткою, посміховиськом, руїною і прокляттям, і міста її—вічною руїною».

14 Від Господа почув я звістку,
Його послання досягло народів:
    «Збирайтеся усі разом і йдіть на Едом,
    ставайте всі до бою.
15 Бо Я зробив тебе малим серед народів,
    і зневажатимуть тебе поміж людьми.
16 Посіяний тобою жах і пиха серця
    завели тебе в оману,
тебе, хто мешкає у схованках по скелях,
    і хто вершини пагорбів посів.
Хоч, мов орел, ти й звив собі гніздо,
    тебе Я звідти скину».
    Так Всевишній каже.

17 «Едом обернеться на пустку.
    Злякається подорожній, присвисне від жаху.
18 Так як Содом і Ґоморру зруйновано було,—
    Господь каже,—отак і тут ніхто не житиме,
    і жоден чоловік тут не оселиться».

19 Як лев виходить з чагарів Йордану на рясне пасовисько, так вмить Едом Я прожену з землі його. Хто ж той обранець, кого на це призначу? Хто Мені рівня? Хто викличе Мене? Хто той пастух, що проти Мене встоїть?

20 Тому послухайте рішення Господа,
    яке Він прийняв щодо Едому,
    послухайте плани Його щодо мешканців Темана.
Найменших з отари повитягують геть,
    ворог спустошить усе пасовисько
    через гріхи міста цього.
21 Від гуку падіння Едому земля здригнеться,
    звук плачу полине аж до Червоного моря.

22 Поглянь, орел злітає високо і падає донизу,
    полюючи на здобич.
Тож і Господь, як той орел,
    крила розкриває понад Боцрою,
тож воїни Едома того дня від жаху ридати будуть,
    мов жінка та, що при пологах.

Послання про Дамаск

23 Щодо Дамаска:

«Налякані Гамат і Арпад,
    бо вони почули лиху звістку.
Вони хвилюються, як неспокійне море,
    яке не можна вгамувати.
24 Дамаск заслаб і повернувся, щоб тікати,
    жах охопив його.
Схопили його біль і муки,
    мов жінку, що народжує дитя.

25 Чому це славне місто не полишено людьми,
    місто радості і щастя?
26 Напевно юнаки його поляжуть на його майданах,
    всі воїни його замовкнуть того дня,—Господь каже,—
27 Я розпалю вогонь на мурах Дамаска,
    і він пожере фортеці Бен-Гадада[f]».

Послання про Кедар і Хазор

28 Щодо Кедару і царств Хазора, які знищено було Навуходоносором, царем Вавилона.

Ось що Господь каже:
    «Вставайте й рушайте на Кедар,
    і розбийте синів Сходу.
29 Намети їхні і отари заберуть;
    оселі їхні понесуть разом з верблюдами й усім добром.
    І їм кричатимуть: „Жах навкруги!”»
30 «Біжіть! Тікайте швидко!
Ховайтесь, мешканці Хазора,—
    так Господь каже,—
Навуходоносор, цар вавилонський,
    змову проти вас плете,
    він наміри лихі виношує проти вас».

31 «Вставайте, киньтесь на народ спокійний,
    що почувається безпечно,—так Господь каже.—
Ані воріт, ані засувів він не має,
    і люди там живуть відлюдно».
32 «Верблюди їхні стануть здобиччю для вас,
    численні отари їхні захопите ви.
Я їх розсію по чотирьох вітрах,
    тих, хто підрізає бороди собі[g].
Я наведу на них погибель зусібіч,
    —Господь каже.—
33 Хазор стане лігвом шакалів,
    спустошений навіки.
Ніхто не житиме там більше,
    жоден не оселиться там».

Послання про Елам

34 Ось слово Господа, що було пророку Єремії щодо Еламу[h] на початку царювання Седекії, царя Юдеї.

35 Ось що Господь Всемогутній каже:
«Я зламаю військову міць Елама,
    його велику силу.
36 Я наведу на Елам чотири вітри
    з чотирьох сторін неба,
Я їх розкидаю по вітру навсібіч,
    і не буде жодного народу,
    хоч би куди пішли вигнанці із Еламу».
37 «Я розвію Елам перед ворогами його,
    перед тими, хто хоче розбити його.
Я на них біду наведу,
    щоб побачили, як розлютили Мене,—Господь каже.
Я переслідуватиму їх мечем,
    доки не винищу вщент».
38 «Я Свій престол поставлю в Еламі,
    вигублю його царя й князів»,—Господь каже.
39 «Але в майбутньому я поверну все те,
    що забрано було з Елама»,—так Господь каже.

Footnotes

  1. 49:1 Мілком Бог аммонійців.
  2. 49:1 Ґада Одна з сімей Ізраїльтян. Її земля знаходилася на сході від ріки Йордан, поблизу країни Амнон.
  3. 49:2 Равва Столиця землі Аммонійців.
  4. 49:7 Теман Місто на півночі Едому.
  5. 49:10 Ісав Брат Якова, але тут мається на увазі місто Едом, мешканці якого були нащадками Ісава.
  6. 49:27 Бен-Гадад Або «син Гадада». Гадад—головний Бог Сирії, Бен-Гадад—типове ім’я царів Сирії.
  7. 49:32 хто… собі Юдеї не підрізали бороди, як це робили араби.
  8. 49:34 Елам Країна на схід від Вавилону.