Єремія 7
Ukrainian Bible
7 Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
2 Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промовиш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що ходите брамами цими вклонятися Господу.
3 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Поправте дороги свої й свої вчинки, й Я зроблю, що ви житимете на цім місці!
4 Не надійтесь собі на слова неправдиві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній отут!
5 Бо якщо ви насправді поправите ваші дороги та ваші діла, якщо один одному будете справді чинити справедливо,
6 не будете тиснути чужинця, сироту та вдову, не будете лити невинної крови на місці цьому, і за іншими богами вслід не підете собі на біду,
7 то зроблю, що ви пробуватимете на цім місці, у Краю, що його дав Я вашим батькам відвіку навіки!
8 Ось собі ви надієтеся на слова неправдиві, які не допоможуть:
9 Чи ви будете красти, вбивати й перелюб чинити, і присягати фальшиво, й кадити Ваалові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте,
10 а потім ви прийдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'ям Моїм, і скажете: Урятовані ми, щоб чинити гидоти всі ці?
11 Чи вертепом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших очах? І Я оце бачу, говорить Господь...
12 Бо підіть но до місця Мого, що в Шіло, де Я спочатку вчинив був перебування для Ймення Свого, і побачите, що вчинив Я йому через лукавство Мого народу Ізраїлевого...
13 Тепер же за те, що ви робите всі оці вчинки, говорить Господь, і що Я говорив був до вас, промовляючи пильно, але ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказали,
14 то зроблю цьому домові, що кликалось в ньому Ім'я Моє, що на нього надієтесь ви, і місцю цьому, що Я дав його вам та вашим батькам, так само, як Я був зробив для Шіло,
15 і відкину Я вас від обличчя Свого, як відкинув усіх ваших братів, усе насіння Єфремове!...
16 А ти не молись за народ цей, і благання й молитви за них не здіймай, і Мене не проси, бо не вислухаю Я тебе!
17 Хіба ти не бачиш, що роблять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:
18 Діти дрова збирають, а батьки розкладають огонь, жінки ж місять тісто, щоб спекти калачів тих жертовних небесній цариці, і ллють литі жертви для інших богів, на досаду Мені...
19 Та хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?
20 Тому Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на людину й худобу, і на польові дерева та на земні плоди, і палатиме він, і не згасне!
21 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопалення до жертов ваших, і їжте м'ясо,
22 бо Я не говорив батькам вашим, і не наказував їм того дня, як виводив їх із краю єгипетського, про справи цілопалення й жертви.
23 Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви будете народом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу вам, щоб вам було добре.
24 Та не слухали й не нахилили вони свого вуха, а ходили за радами та за упертістю серця лихого свого, і стали до Мене плечима, а не обличчям.
25 Від того дня, коли ваші батьки вийшли з краю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пильно.
26 Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиляли, і показали себе твердошийними, зло чинили ще більш від батьків своїх...
27 І ти будеш казати їм ці всі слова, та не будуть вони тебе слухати, і будеш ти кликати до них, та вони тобі відповіді не дадуть...
28 І скажеш до них: Оце той народ, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поуки не брав, загинула правда, і зникла з їхніх уст...
29 Обстрижи ти волосся своє та й відкинь, на лисих горах здійми жалісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву!
30 Бо Юдині сини чинять зло в Моїх очах, говорить Господь, поклали гидоти свої в тому домі, що в нім кликалося Моє Ймення, щоб збезчестити його...
31 І побудували ті жертовні пагірки Тофета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та дочок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не приходило...
32 Тому то приходять ось дні, говорить Господь, що не буде вже кликатись Тофет місце це чи Долина Бен-Гіннома, а тільки Долина вбивства, і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погреб.
33 І стане труп цього народу за стерво небесному птаству та земній звірині, і не буде, хто б їх відстрашив!...
34 І спиню в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, бо руїною стане цей Край!
Иеремия 7
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Проповідь Єремії в храмі
7 Ось слово, що було Єремії від Господа: 2 «Стань у брамі храму Господнього й оголоси там слово це: „Всі юдеї, що входять крізь браму молитися Господу, слухайте послання Господа. 3 Ось що Всевишній Господь, Бог Ізраїлю, каже:
„Виправте путі ваші і вчинки, тоді дозволю вам жити на цій землі. 4 Не покладайтеся на хибні слова, на хибні обіцянки, яких не можна виконати, мовляв: „Оце є храм Господній, храм Господній, храм Господній”[a]. 5-7 Бо якщо ви справді виправите путі ваші, чесно поводитиметесь один з одним, якщо не утискатимете чужинців, сиріт та вдів і не проливатимете крові безвинних у місці цьому, та не поклонятиметесь богам іншим, що лихо вам приносять, тоді дозволю Я вам жити на цій землі, яку дав Я батькам вашим на віки вічні.
8 Та ви покладаєтеся на облудні обіцянки, що не можуть вам стати у пригоді. 9 Ви будете красти й убивати, чинити перелюб, присягати брехливо, кадити ладан перед Ваалом, поклонятись іншим богам, яких ви не знаєте? 10 А тоді приходите, стаєте перед храмом оцим, що носить ім’я Моє, і питаєте: „Чи нас урятовано, щоб могли ми й надалі вершити всі гріхи потворні?” 11 Невже цей храм, що носить ім’я Моє, став розбійницьким кублом для вас? Я Сам переконався, що це так”». Так Господь каже.
12 «Але ж підіть до святого місця мого в Шило[b], де Я вперше оселив ім’я Своє, і подивіться, що я зробив з ним за всі гидоти, скоєні Моїм народом ізраїльським. 13 І зараз, оскільки ви все це чините,—каже Господь,—хоч і звертався Я до вас постійно, але ви не слухали Мене, Я кликав вас, та ви не озивалися. 14 Тож із храмом, який ім’я Моє носить і на який ви покладаєтесь[c], який Я дав вам і батькам вашим, Я зроблю те ж саме, що зробив Я з Шило. 15 Зречуся вас, як зрікся всіх братів ваших, усього народу Ефраїма.
16 А щодо тебе, Єреміє, не молися за народ цей і не заступайся за нього. Молитву не твори, бо вона до мене не дійде, бо не почую Я тебе. 17 Хіба ж не бачиш ти, що вони коять у містах Юдеї й на вулицях Єрусалима? 18 Діти хмиз збирають, батьки розпалюють вогонь, жінки замішують тісто, щоб пироги пекти цариці небесній, і приносять ливні жертви іншим богам, щоб Мене розгнівати». 19 «Та чи розгнівають вони Мене?—Каже Господь.—Хіба що себе, накликаючи ганьбу на власну голову?»
20 Тож ось що Господь Бог каже: «Мій гнів і лють Моя виллються на землю цю і на людей, і на худобу, й на дерева, й на поля, і на плоди земні: все загориться, і не загасити його буде».
Марна надія на самі жертви
21 Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: «Додайте всеспалення до ваших жертв і їжте м’ясо. 22 Кажу це, бо не промовляв Я до батьків ваших і не заповідав їм, коли з Єгипту вивів, щодо всеспалення і жертв».
23 Але Я дав їм такий наказ: «Слухайте голос Мій, тоді Я Богом вашим стану, а ви—Моїм народом. І будете робити те, що Я вам накажу, тож це вам буде на добро.
24 Але ж діти Ізраїлю не слухали й уваги не звертали, і йшли за порадами своїх лихих сердець. Вони повернулися не обличчям, а спиною до Мене».
25 З того дня, як вийшли батьки ваші з землі Єгипетської, аж донині Я знову й знову, день у день, посилав слуг Моїх, пророків до вас. 26 Але вони не слухали мене, уваги не звертали. Вони уперто чинили Мені опір й грішили більше за батьків своїх.
27 Ти, Єреміє, донесеш це слово до них, але вони не слухатимуть тебе. Ти кликатимеш їх, вони тобі не обізвуться. 28 Ти скажеш їм: «Це той народ, що не підкоряється Господу Богу своєму і науки не приймає. Віра загинула, зникла з їхніх уст».
29 Своє волосся обстрижи[d] і викинь геть, і на уста поклич журливу пісню. В жалобі розімкни уста. Кажу так, бо Господь відмовився від цього покоління і покинув його; це покоління люті Господньої.
30 «Кажу це, бо народ юдейський вчинив таке, що Я за гріх вважаю,—каже Господь.—Вони поставили своїх бовванів у храмі, що носить ім’я Моє, щоб опоганити його. 31 Вони звели узвишшя Тофету, що у долині Бен-Гінном, щоб палити своїх синів і дочок у вогні[e]. Це те, чого Я не заповідав, і навіть не мав на гадці. 32 Тож час настає і люди вже не скажуть: „Тофет і долина Бен-Гінном”.
Натомість люди казатимуть: „Долина вбивства”. Й ховатимуть вони померлих у Тофеті, поки місце буде. 33 І мертві народу цього стануть поживою для птахів небесних та звірів земних. І нікому буде їх прогнати. 34 Я припиню звуки радості й свят, голос молодого й голос молодої в містах Юдеї та на вулицях Єрусалима. Кажу так, бо край цей стане пусткою».
Footnotes
- 7:4 Оце… Господній «Ідеться про те, що Єрусалим надійно захищений від нападів, бо храм Господній його охороняє. Можливо, так стало вважатися після того, як Господь врятував Єрусалим від ассирійців. Див.: 2 Царів 18-19.
- 7:12 Шило Рідне місто Самуїла та Елі, де зберігався ковчег Заповіту ще до часів Царів. Див.: І Книгу Самуїла 1-4.
- 7:14 на який ви покладаєтесь Юдеї вірили, що вони в безпеці, доки храм стоїть, бо вважали, що Господь не дасть пошкодити храм.
- 7:29 Своє… обстрижи Обстриження волосся—це знак горя, жалоби.
- 7:31 палити… у вогні Це стосується поганського звичаю спалювати дітей на пожертву.
Copyright © 2007 by Bible League International