Єремія 8
Ukrainian Bible
8 Того часу, говорить Господь, повитягують кості царів Юди та кості його князів, і кості священиків, і кості пророків, і кості мешканців Єрусалиму з їхніх гробів,
2 і порозкладають їх перед сонцем і перед місяцем, та перед усіма небесними світилами, яких вони кохали та служили їм, і що йшли за ними, і що зверталися до них, і що вклонялися їм. Не будуть вони зібрані й не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі!
3 І смерть буде ліпша від життя для всієї решти позосталих зо злого цього роду, по всіх цих місцях позосталих, куди Я їх повиганяв, говорить Господь Саваот.
4 І скажеш до них: Так говорить Господь: Хіба падають і не встають? Хіба хто відступить, то вже не вертається?
5 Чому відступив оцей єрусалимський народ усевічним відступленням? Міцно схопились вони за оману, не хочуть навернутись.
6 Прислухався Я й слухав: неправду говорять, немає нікого, хто б каявсь у своєму лукавстві, говорячи: Що я зробив? Кожен з них обертається до свого бігу, мов той кінь, що женеться у бій...
7 І відає бусел у повітрі умовлений час свій, а горлиця й ластівка та журавель стережуть час прилету свого, а народ Мій не знає Господнього права!...
8 Як ви скажете: Ми мудреці, і з нами Господній Закон? Ось справді брехнею вчинило його брехливе писарське писальце!
9 Засоромлені ці мудреці, збентежилися й були схоплені. Ось вони слово Господнє відкинули, що ж за мудрість ще мають вони?
10 Тому їхніх жінок віддам іншим, а їхні поля здобувцям, бо вони від малого та аж до великого усі віддались користолюбству, від пророка та аж до священика чинять неправду!...
11 І легенько лікують нещастя народу Мого, говорячи: Мир, мир, а миру нема!
12 Чи вони засоромилися, що гидоту робили? Ні трохи вони не засоромилися, і застидатись не вміють, тому то впадуть між упалими в часі навіщення їх, спіткнуться, говорить Господь...
13 Зберу їх дощенту, говорить Господь: не буде ягід у них на винограді, і не буде на фіґовім дереві фіґ, а їхнє листя пов'яне, і пошлю їм таких, що їх поїдять...
14 Пощо ми сидимо? Збирайтесь та підемо в твердинні міста та й погинемо там, бо Господь, Бог наш, учинив, що ми згинемо, і напоїв нас водою трійливою, бо ми Господеві згрішили...
15 Ми миру чекали, й немає добра, часу вилікування й ось жах!
16 Чути фиркання коней його аж від Дану, від гуку іржання його жеребців уся земля затремтіла! І прийдуть вони, й пожеруть усю землю та повню її, місто й тих, хто замешкує в ньому...
17 Бо ось Я пошлю проти вас тих вужів та гадюк, що немає закляття на них, і вони вас кусатимуть, каже Господь!
18 Яка моя втіха у смутку? Болить мені серце моє...
19 Ось голосіння дочки Мого народу з далекого краю: Чи Господь не в Сіоні? Чи не в нім його Цар? Нащо Мене розгнівили своїми бовванами, тими чужими марнотами?
20 Минули жнива, покінчилося літо, а ми не спасені...
21 Через нещастя дочки народу мого знещасливлений я, і міцно страхіття мене обняло...
22 Чи немає бальзаму в Ґілеаді? Чи ж немає там лікаря? Чому нема вилікування для доньки народу Мого?
Иеремия 8
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
На самий Закон надія марна
8 «Тоді,—каже Господь,—повиймають вони останки[a] царів та володарів Юдеї, її священиків та пророків, останки мешканців Єрусалима з могил їхніх. 2 І розкидають вони їхні кістки під сонцем і під місяцем, під усіма зірками небесними, якім вони люблять служити, та поклонятися. Та ті кістки не збиратимуть і не ховатимуть: вони будуть гноєм на поверхні землі. 3 Усі ті, що лишилися, воліли б радше вмерти, ніж жити. Ті, хто зосталися з цього нечестивого роду, будуть мешкати по всіх чужих місцях, куди Я вишлю їх».
Гріх та покарання за нього
4 І ти скажеш їм: «Ось що Господь каже:
„Чи люди падають і більше не встають?
Як хтось звертає із дороги,
хіба не вернеться на неї?
5 Тоді чому народ оцей
постійно відступається від Мене?
Чому Єрусалим постійно йде хибним шляхом?
Вони тримаються брехні й каяття не бажають.
6 Звернув увагу Я,
а вони не кажуть правди.
Немає жодного,
хто б каявся у нечестивих гріхах своїх.
Усі вони звертають, ідуть своїм шляхом,
немов той кінь, що стрімголов до бою рветься.
7 Навіть лелека в небі знає
призначений для нього час прямувати до дому,
горлиця, ластівка і журавель також.
Але народ Мій не знає,
чого від нього жде Господь.
8 Як можете казати ви:
„Ми мудрі, бо Закон Господній з нами!”
Але ж насправді,
писарчуки спотворили все своїм пером брехливим[b].
9 А „мудрих” осоромлено,
їх нажахано й захоплено в полон.
Вони відмовились приймати Господнє слово.
Яка ж то їхня мудрість?
10 Тож Я віддам дружин їхніх іншим чоловікам,
віддам угіддя іншим хазяям.
Це так, бо від бідніших до багатих,
всі дбають лиш про незаконний зиск.
Усі люди: від пророка до священика—
всі віддались брехні.
11 Вони загоять дух недужий
народу легковажного Мого, кажучи:
„Усе гаразд! Нема причини піклуватись!”—
хоча рани ті смертельні.
12 Їм мусить бути соромно за скоєну гидоту.
Вони ж бо не соромляться цього,
бо сорому не мають зовсім.
Тож упадуть із рештою, кому належить впасти,
в час покарання згинуть всі разом вони”».
13 «Я все зберу і знищу,—Всевишній каже,—
не буде більше а ні винограду на лозі,
а ні смокв на смоковниці,
і, навіть листя, й те зів’яне.
Усе, що дав їм, буде забрано від них[c]».
14 Чого ми сидимо тут?
Збираймося й ходімо у фортеці!
Якщо Господь прирік нас на загибель,
то хай нас смерть настигне у фортецях.
Бо ми грішили перед Богом,
тож Він примусив випити отруйної води.
15 Ми жадали миру,
та нічого доброго немає,
чекали зцілення, та маєм лише жах.
16 Із Данових земель доноситься хропіння коней,
уся земля здригалась від іржання жеребців його.
Вони прийшли і знищіли усе довкола:
і місто, й тих, хто в місті жив.
17 «Тож ось нашлю на цей народ гадюк[d],
що їх спинить не можна,
щоб вас кусали»,—каже так Господь.
18 Печаль охоплює мене,
і серце моє від жаху мліє.
19 Я чую, як Мій обраний народ
ридає за тих, хто у далекому краю:
«Хіба Господь не з ними?
Хіба цар Сіону не там?
Нащо ж вони підбурюють Мене
бовванами й марнотами чужими».
20 Жнива минули, закінчилось літо,
та нас ніхто не врятував.
21 Якщо народу боляче—то боляче й мені.
Я в розпачі, від відчаю не можу говорить.
22 Хіба нема ніякого бальзаму в Ґілеаді?
Хіба там лікаря ніякого нема?
То чом же зцілення не настає в мого народу?
Footnotes
- 8:1 повиймають… останки Іншими словами, вони відкриють могили, щоб збиткуватися з пам’яті похованих.
- 8:8 писарчуки… брехливим Зміст неясний. Здається, Єремія хоче сказати, що писарі змінили те, як люди мають тлумачити закони Божій.
- 8:13 Усе… від них Древньогебрейський текст тут неясний.
- 8:17 гадюк Можливо, мова йде про ворогів Юдеї.
Copyright © 2007 by Bible League International