Add parallel Print Page Options

10 Горе законодавцям несправедливим, та писарям, які пишуть на лихо,

щоб від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого, щоб стали вдовиці здобичею їм, і пограбувати сиріт...

А що ви чинитимете в день навіщення, і наглої згуби, що прийде здалека, до кого втечете за поміччю, і де позоставите славу свою?

Нічого не лишиться тільки зігнутися між полоненими, і попадати між позабиваними... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...

Біда асирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його це пересердя Моє!

На люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях.

Та не так він собі розуміє, а серце його не так мислить, бо в серці його щоб немало народів понищити та погубити!

Бо говорить: Хіба мої провідники разом усі не царі?

Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск?

10 Тому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як в Єрусалимі та в Самарії,

11 то хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її?

12 І станеться, як доконає ввесь чин Свій Господь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його!

13 Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, і відміняю границі народів, а їхній маєток грабую, й як сильний, скидаю пануючих!

14 І досягла, мов кубло те, багатства народів рука моя, й як збирають покинені яйця, я всю землю зібрав, і ніхто не порушив крилом, і дзюбка не відкрив, і не зацвірінькав...

15 Чи буде сокира пишатися понад свого рубача? Чи понад свого пилувальника буде гордитися пилка? Ніби жезло повищує тих, хто його підіймає, ніби підносить кий того, хто не є дерево!

16 Зате Господь, Бог Саваот пошле сухорлявість на ситих його, і під його славою полум'я буде палати, немов би пожар!

17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його полум'ям, і запалить воно, й пожере його терня й будяччя його в один день!

18 І славу лісу його й його саду вигубить Він від душі й аж до тіла, і буде, що знидіє він, мов той хворий,

19 і буде останок дерев його лісу такий нечисленний, що й хлопець їх спише!

20 І станеться в день той, останок Ізраїля і врятовані дому Якова не будуть вже більш опиратись на того, хто б'є їх, й обіпруться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.

21 Рештки навернуться, рештки Якова, до Сильного Бога.

22 Бо коли б був народ твій, Ізраїль, як морський пісок, тільки рештки із нього навернуться! Загибіль призначена є, щоб виповнилась справедливість,

23 бо виконає Господь, Бог Саваот постановлену згубу посеред всієї землі.

24 Тому так промовляє Господь, Бог Саваот: Мій народе, мешканче Сіону, не бійсь асирійця! Він палицею тебе вдарить, і кия свого підійме на тебе, як колись на дорозі єгипетській.

25 Бо мало ще, трохи побуде, та й скінчиться лють, і звернеться гнів Мій на знищення їх!

26 І збудить на нього бича Господь Саваот, як уразив був Він Мадіяма при скелі Орев, і кий Його буде на морі, і його Він простягне, як колись на Єгипет!

27 І станеться в день той, з твого рамена тягар його здійметься, а з-над шиї твоєї ярмо його, і через ситість ярмо буде знищене!

28 Він прийде навпроти Айяту, перейде в Мігрон, свої речі складе до Міхмашу.

29 Перейдуть провалля, Гева ночліг нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.

30 Заголоси ти, о дочко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!

31 Мадмена розбіглась, мешканці Гевіму втікають...

32 Ще сьогодні зостанеться він у Нові; своєю рукою грозить горі дочки Сіону, пагірку Єрусалиму.

33 Ось Господь, Бог Саваот відтинає галузки застрашальною силою, і найвищі поставою будуть постинані, а високі будуть понижені.

34 І буде обтята навколо залізом гущавина лісу, і Ліван упаде від Могутнього!

Горе несправедливим законодавцям

10 Горе тим, хто складає несправедливі закони,
    хто пише закони, які народу життя погіршують.
Вони бідних відштовхують від справедливості
    й забирають у нещасних права,
щоб самим щось украсти у вдови
    й пограбувати, може, сироту.
Що робитимете ви в судний день,
    в руйнівну годину, яка прийде здалеку.
До кого ви помчите по допомогу?
    Де сховаєте свою славу?
Нічого не лишається,
    як тільки зігнутися між полоненими
    і впасти між убитими.
Однак і після цього Він розлючений,
    рука Його занесена для покарання.

Суд над завойовниками

Господь сказав: «Горе Ассирії, кийку Мого гніву,
    в ассирійській руці затиснута різка Моєї люті.
Я пошлю їх проти безбожного народу,
    Я накажу їм виступити війною проти людей,
    що розбурхали Мій гнів.
Щоб відібрали добро і стоптали їх,
    мов багнюку на шляху.
Але Ассирія цього не зрозуміє,
    не так планує у своєму серці.
    Вона виношуватиме плани геть розбити не один народ.
Ассирія скаже: „Усі мої начальники—царі.
Місто Хално таке ж, як і Карчемиш.
    Гамат, мов той Арпад.
    І Самарія така ж, як Дамаск.
10 Якщо я заволоділа царствами бовванів,
    де божків було більше, ніж в Єрусалимі та Самарії,
11 то хіба я не зроблю з Єрусалимом та його бовванами того ж,
    що я зробила з Самарією та її божками?”»

12 Коли Володар мій закінчить усі справи на горі Сіон та в Єрусалимі, Він провчить нахабного хвалька—царя ассирійського, та скарає його за погорду в очах. 13 Бо цар Ассирії говорить:

«Я перемогу власними силами здобув,
    власною мудрістю, бо маю розум.
Я зруйнував кордони між народами,
    захопив їхнє багатство.
    Мов бик, я звалив мешканців тих країв.
14 Як із гнізда видирають яйця,
    покинуті напризволяще,
так і моя рука зібрала на землі багатство,
    заграбала всю землю.
І не знайшлося нікого,
    хто б забив на сполох крилами,
    хто розтулив би уса й запищав».
15 Чи може сокира твердити,
    що вона краща, ніж той, хто нею змахне?
Чи може пилка твердити,
    що важливіша, ніж її хазяїн?
Чи жезл керує тим, хто піднімає його,
    чи ціпок піднімає людину?
16 Тому Володар, Господь Усемогутній
    пошле хворобу на розгодованих ассирійців,
    і вона висушить їх.
Слава Ассирії згорить, як горить пожежа,
    поки не спалить усе вщент.
17 Світло Ізраїлю стане вогнищем нищівним,
    а Святий його—полум’ям,
    яке спалить, знищить бур’яни й колючки за один день.
18 А потім вона спопелить славний ліс і сад,
    який зачахне, як згасає хворий.
19 Дерев залишиться так мало,
    що й дитя їх порахує.

20 Відтоді вцілілі ізраїльтяни, врятовані люди з роду Якова вже не залежатимуть від своїх ворогів, а щиросердно покладуться на Господа, Святого Ізраїлю. 21 Лише уцілілі повернуться до Могутнього Бога[a]—купка врятованих із родини Якова.

22 Хоча, Ізраїле, твоїх людей стільки, скільки в морі піску, та повернеться з них усього кілька чоловік. Бог вирішив, що знищить країну. Справедливість явиться, мов повінь. 23 Бо мій Володар, Господь Всемогутній, як і проголосив, принесе руїну на всю землю.

24 Ось що мій Владика, Господь Всемогутній говорить: «Не бійся Ассирії, о народе мій, що мешкає на Сіоні. Вона може кийком тебе відлупцювати чи замахнутися ломакою, як той Єгипет. 25 Але невдовзі Мій гнів на тебе вщухне, а лють Моя знищить їх». 26 Бо Господь Усемогутній підніме дубець на Ассирію, як ударив Він мидійця біля скелі Орев[b]. Його жезл простягнеться до моря,[c] і Він підніме його, як колись підняв на Єгипет.

27 Тоді тягар Ассирії впаде з ваших плеч,
    а ярмо її—з вашої шиї;
    це ярмо спаде, бо ви зміцнієте.

Військо ассирійське вторгається в Ізраїль

28 Загарбники підійшли до Аята[d].
    Вони пройшли через Міґрон[e],
    у Микмаші[f] зберігають свої припаси.
29 Вони перейшли річку Маабару[g] і сказали:
    «Отаборимося на ніч у Ґеві!»
    Рама[h] нажахана, а Ґівеа Саулова втекла.
30 Кричи щосили, Бат-Галліме!
    Прислухайся, Лайшо! Відгукнися, Анатоте!
31 Втікає Мадмена, а мешканці Ґевіма[i] шукають,
    де б сховатися.
32 Цього дня зайди зупиняться в Нобі
    й кулаками погрожуватимуть горі Сіон,
    Єрусалимському пагорбу.
33 Стережіться, Володар, Господь Всемогутній
    рішуче намірився відсікти галуззя.
Найвищі дерева буде зрубано,
    наймогутніші похиляться.
34 Господь сокирою викорінить ліс,
    і величний Ливанський ліс упаде.

Footnotes

  1. 10:21 Могутнього Бога Див.: Іс. 9:6.
  2. 10:26 Бо Господь… Орев Див.: Суд. 7:25.
  3. 10:26 Його жезл простягнеться до моря Див.: Вих. 14:1-15:21.
  4. 10:28 Аята «Аят» означає «руїна».
  5. 10:28 Міґрон «Міґрон» означає «тік».
  6. 10:28 Микмаші «Микмаш» означає «комора».
  7. 10:29 Маабару «Маабара» означає «перетнути», «подолати».
  8. 10:29 Вони… Рама «Миґрон», «Микмеш», «Ґева», «Рама»—міста на північ від Єрусалима.
  9. 10:31 Ґевіма «Ґевім» означає «колодязь» або «рів для зберігання води».