Add parallel Print Page Options

13 Пророцтво про Вавилон, що бачив Ісая, син Амосів.

Підійміте прапора на лисую гору, кличте їх голосніш, помахайте рукою, щоб ішли у ворота!

Я звелів був Своїм посвяченим, теж покликав лицарство Своє на Мій гнів, що зухвало радіють.

Чути гамір у горах, як народу численного, чути гомін згромаджених тут царств народів: це переглядає Господь Саваот бойове Своє військо!

Приходять з далекого краю, із кінців небес, Господь і знаряддя гніву Його, щоб усю землю понищити!

Голосіть, бо близький день Господній, він від Всемогутнього прийде, немов зруйнування...

Тому то ослабнуть всі руки, і кожне серце людини зневіриться.

І вони налякаються, болі та муки їх схоплять, немов породілля та, будуть тремтіти... Остовпіють один перед одним, полум'яні обличчя то їхні обличчя...

Оце день Господній приходить, суворий, і лютість, і полум'я гніву, щоб землю зробити спустошенням, а грішних її повигублювати з неї!

10 Бо зорі небесні та їхні сузір'я не дадуть свого світла, сонце затьмиться при сході своєму, а місяць не буде вже сяяти світлом своїм...

11 І Я покараю всесвіт за зло, а безбожних за їхню провину, бундючність злочинця спиню, а гордість насильників знижу!

12 Я зроблю людину дорожчою від щирого золота, і смертну людину від офірського золота.

13 Тому небеса захитаю, і рухнеться земля з свого місця від лютости Господа Саваота, у День, як палатиме гнів Його...

14 І буде народ, як та сарна сполошена чи як отара, якої зібрати немає кому... До народу свого кожен звернеться, і кожен до краю свого втікатиме.

15 Кожен знайдений буде заколеним, і кожен узятий впаде від меча...

16 А їхні діти на їхніх очах порозбивані будуть, їхні доми пограбовані будуть, а їхніх жінок побезчестять!

17 Оце Я збуджу на них мідян, що срібла не лічать, а золото не чують бажання до нього,

18 і будуть вбивати юнаків їхні луки, і над плодом утроби вони милосердя не матимуть, їхнє око над дітьми не матиме милости...

19 І стане тоді Вавилон, краса царств, пишнота халдейської гордости, таким, як Бог зруйнував був Содом та Гоморру!

20 Не буде назавжди заселений він, нізамешкалий з роду в рід, і араб там не стане наметом, і там пастухи не спочинуть з своєю отарою...

21 Але будуть барложити там звірі пустині, і будуть доми їхні совами повні, і там пробуватимуть струсі, і волохаті демони там танцюватимуть...

22 І завиють шакали в порожніх хоромах його, а гієни в веселих палацах! І близьке вже наступлення часу його, і не забаряться ці його дні!

Кара на Вавилон

13 Це гірке послання[a] про Вавилон Ісая, син Амоса, отримав у з’яві. Сказав Господь:

«На голій скелі[b] встанови знамено
    і всім чимдуж гукни, махни рукою,
    хай брамою для знатних громадян пройдуть.

Я дав наказ Своїм посвяченим особам,
    закликав вояків Своїх—знаряддя Мого гніву,
    та руками отих пихатих вояків Я суд вершитиму.

Послухайте, в горах луна гримить,
    немов зібралася велика громада.
Прислухайтесь, то царства і народів гук,
    зливається до бою.
Господь їх Всемогутній закликає,
    готує військо до борні.
Вони ідуть з країв далеких,
    спішать з усіх кінців землі.
Господь і знаряддя Його гніву
    готові зруйнувати світ.

Тужіть, бо все ближче підступається день Господній.
    Господь Всемогутній все зруйнує[c].
Ось чому люди від страху зомліють
    і втратять хоробрість.
Вони будуть нажахані
    і, мов породілля, зігнуться, оперезані болем.
Остовпіють одне перед одним,
    їхні обличчя паленітимуть, мов вогонь, від сорому.

Господній суд над Вавилоном

Погляньте, надходить Господній день,
    день жахливий, сповнений люті та гніву,
який перетворить на пустелю світ
    і викорінить з нього грішників.
10 Зорі й сузір’я на небесах не світитимуть,
    як зійде сонце—буде темним, і місяць не засяє».
11 Сказав Господь: «Я покараю світ за зло,
    а лиходіїв за провини.
Я покладу край писі пихатих,
    Я зламаю бундючність злочинців.
12 Я зроблю так, що людей буде менше,
    ніж щирого золота.
    Люди стануть дорожчими ніж золото з Офіру.
13 Для цього я змушу небеса тремтіти,
    земля ж задвиготить на місці від гніву Господа Всемогутнього,
    коли Він кипітиме від люті.

14 Немов поранені олені, мов вівці без пастуха,
    кинуться всі назад до себе додому,
    помчать усі в рідну країну.
15 Кожного, кого знайдуть, заріжуть,
    кожного спійманого мечем посічуть.
16 Їхніх дітей уб’ють на їхніх же очах,
    будинки їхні пограбують,
    а дружин їхніх зґвалтують».

17 Сказав Господь: «Послухайте,
    Я направлю військо проти них, мидіан,
    що не переймаються думками про срібло
    і не кохаються в золоті.
18 Їхні стріли поб’ють юнаків;
    вони будуть немилосердними до немовлят,
    не помилують малечі.
19 Вавилон, найпрекрасніше з усіх царств,
    слава і гордість його мешканців, халдеїв[d]
з ним буде те ж, що й з Содомом та Ґоморрою,
    які Бог знищив.
20 Ніхто вже там не житиме,
    ніхто більше там не оселиться.
Араби не поставлять шатра,
    а пастухи не приженуть овець на відпочинок.
21 Бродитимуть там дикі звірі,
    а в їхні будинки наб’ються шакали, страуси,
    вибрикуватимуть дикі кози.
22 Вовки витимуть у баштах,
    а шакали—в прекрасних палацах.
Хутко наближається його кінець,
    дні його життя недовгі».

Footnotes

  1. 13:1 послання Або «тягар».
  2. 13:2 На голій скелі Тобто «у Вавилоні».
  3. 13:6 Господь… зруйнує Тут в оригіналі гра слів. Гебрейською мовою слово «Всемогутній» звучить подібно до слова «зруйнує».
  4. 13:19 халдеїв Або «вавилонян».