Ісая 17
Ukrainian Bible
17 Пророцтво про Дамаск. Ось Дамаск вилучається з міст, і стається, як купа руїн.
2 Покинені будуть міста Ароеру, для черід вони будуть, і ті будуть лежати, і не буде кому їх сполошити...
3 Заникне твердиня з Єфрема, і царство з Дамаску, і решта Араму будуть, як слава синів Ізраїля, говорить Господь Саваот!
4 І станеться в день той, слава Якова знидіє, і вихудне товщ його тіла.
5 І буде, немов би жнець збирає збіжжя, а рамено його жне колосся; і буде, немов би збирають колосся в долині Рефаїм.
6 І на ньому зостануться залишки з плодів, як при оббиванні оливки: дві-три ягідки на верховітті, чотири-п'ять на галузках плідної деревини, говорить Господь, Бог Ізраїлів.
7 Того дня зверне людина зір до свого Творця, а очі її на Святого Ізраїлевого дивитися будуть.
8 І не буде звертатись людина до жертівників, чину рук своїх, і не буде дивитись на те, що зробили були її пальці, ні на ашери, ані на стовпи на честь сонця.
9 Того дня її сильні міста будуть, мов ті опустілі місця лісу та верхів'я гір, що їх позоставлено перед синами Ізраїля, і руїною станеться те.
10 Бо забула ти, дочко Ізраїля, Бога спасіння свого, і не пам'ятала про Скелю сили своєї. Тому то садиш розсадника приємного, і пересаджуєш туди чужу виноградину.
11 Того дня, як садила, ти обгородила його, і про посів свій подбала, щоб рано зацвіло. Але жниво минулося в день слабости невигойного болю!...
12 Біда, рев численних народів, гуркочуть, як гуркіт морів, і галас племен, вони галасують, як гуркіт міцної води.
13 Галасують племена, як гуркіт міцної води, та Він їм погрозить, і кожен далеко втече, і буде гнаний, немов та полова на горах за вітром, і мов перед вихром перекотиполе...
14 Як вечір насуне то й жах ось, поки ранок настане не буде його. Це талан наших грабівників, і це доля дерилюдів наших!...
Исаия 17
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Пророцтво про Сирію
17 Ось послання[a] про Дамаск:
«Послухайте, Дамаск не буде містом скоро,
в руїни перетворяться його будівлі.
2 Міста Ароера[b] спорожніють назавжди,
на пасовиська для отар вони придатні будуть.
Дріматимуть стада там мирно,
злякати їх ніхто не зможе.
3 Укріплень більш не буде в Ефраїмі,
ніхто не буде правити Дамаском.
Народ, який вцілів в Арамі[c],
в немилість попаде, як і ізраїльський народ.—
Господь сказав так Всемогутній.—
4 У ті часи величність Якова пощезне,
розтринькають усе його багатство».
5 «Це буде схоже на те, як женці збирають збіжжя, коли їхні руки підхоплюють колоски, або ж нагадуватиме, як у Рефаїмовій долині[d] збирають хліб у жнива. 6 Або ж коли трусять оливу так, що кілька оливок на ній залишиться: зо дві чи зо три на найвищих гілках, а може, чотири-п’ять на родючих гілках. Таке ж саме трапиться й з цими містами»,—ось що говорить Господь Бог Ізраїлю.
7 І тоді люди підведуть очі до Бога, свого Творця, їхні очі побачать Святого Ізраїлю. 8 Вони не підуть до вівтарів, які зробили власними руками, і не повернуться вони до того, що виліпили їхні пальці: до своїх садів поклоніння[e] та вівтарів, де кадитиме ладан. 9 У ті часи їхні укріплені міста стануть спустошені, а гори—такими, якими вони були до того, як туди прийшли ізраїльтяни. Усе лежатиме в руїні.
10 Бо ти забув про Бога, Який тебе спасає.
Ти не закарбував собі, що Бог тебе захищає,
що Він є твоєю Скелею.
Ти посадиш прекрасні рослини,
ти похвалятимешся заморськими лозами,
11 бо садиш їх, дбаєш, щоб зростали;
коли ти вранці сієш їх, даєш їм цвісти.
Але коли прийде пора врожаю, ти його не знімеш,
бо накинеться на лози згубна хвороба,
невиліковна болячка їх знищить.
12 О, як шумлять народи!
Вони гримлять, немов морський прибій!
О, як ревуть народи!
Вони, немов могутні хвилі, гуркотять!
13 Рокочуть народи, мов штормові хвилі,
але нагримає Бог на них, й вони втечуть далеко.
Вони немов полова, що її за вітром носить,
чи перекотиполе, що чимдуж біжить за вітровієм.
14 В нічну годину жахом огортають,
під ранок їх уже нема.
Ось що чекає тих, хто хоче нас пограбувати,
хто наміряється багатство наше захопить.
Copyright © 2007 by Bible League International