Add parallel Print Page Options

47 Зійди й сядь у порох, о діво, дочко Вавилону! Сядь на землю, без трону, о дочко халдеїв! Бо кликати більше не будуть на тебе: тендитна та випещена!

Візьми жорна й муки намели, намітку свою відхили, закачай но подолка та стегна відкрий, і бреди через ріки,

і буде твій сором відкритий, і стид твій покажеться! Я помсту вчиню, і не буду щадити людини!

Наш Відкупитель, Господь Саваот Йому Ймення, Святий Ізраїлів.

Сиди мовчки й ввійди до темноти, о дочко халдеїв, бо кликати більше не будуть тебе: Пані царств!

Розлютився Я на народ Свій, збезчестив спадщину Своєю, та й віддав їх у руку твою. Ти не виявила милосердя до них: ти над старцем учинила ярмо своє дуже тяжким,

та й сказала: Навіки я панею буду! І до серця собі не взяла тих речей, не подумала про свій кінець...

А тепер це послухай, розпещена, що безпечно сидиш, що говориш у серці своїм: Я, і більше ніхто! Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!

Та прийдуть на тебе несподівано те й те в один день, страта дітей та вдівство, вони в повній мірі на тебе спадуть при усій многоті твоїх чарів, при силі великій твоїх заклинань!...

10 Ти ж бо надію складала на злобу свою, говорила: Ніхто не побачить мене! Звела тебе мудрість твоя та знання твоє, і сказала ти в серці своїм: Я, і більше ніхто!

11 І прийде на тебе лихе, що відворожити його ти не зможеш, і на тебе нещастя впаде, що не зможеш його окупити, і прийде на тебе раптовно спустошення, про яке ти не знаєш...

12 Ставай же з своїми закляттями та з безліччю чарів своїх, якими ти мучилася від юнацтва свого, може зможеш ти допомогти, може ти настрахаєш!

13 Змучилась ти від великої кількости рад своїх, хай же стануть і хай допоможуть тобі ті, хто небо розрізує, хто до зір придивляється, хто провіщує кожного місяця, що має на тебе прийти!

14 Ось стали вони, мов солома: огонь їх попалить, не врятують своєї душі з руки полум'я, це не жар, щоб погріти себе, ані полум'я, щоб сидіти біля нього...

15 Такими тобі стануть ті, що співпрацювала ти з ними, ворожбити твої від юнацтва твого, кожен буде блудити на свій бік, немає нікого, хто б тебе врятував!

Боже послання до Вавилона

47 О, діво вавилонська, опустись,
    сядь в порох земний.
Сиди вже не на троні,
    а на землі, дочко халдейська[a].
    Тебе не називатимуть тендітною та ніжною.
Зніми покривало і жорна у руки візьми,
    молоти зерно починай.
Розв’язуй спідницю, відкрий свої ноги,
    крокуй через ріки[b].
Відкриється твоя голизна, твій сором побачать[c].
    Помщуся Я тобі, нікого не помилую, скараю.

Спаситель наш Господь Усемогутній—
    Святий Ізраїлю.

Говорить Господь: «Сиди й мовчи, іди в пітьму,
    халдейська дочко».
    Не називатимуть тебе більш царицею всіх царств.

Я розлютивсь на Свій народ,
    позбавив його честі й шани.
Я віддав людей у твої руки,
    але ти доброти до них не проявила,
    ярмо тяжке звалила навіть на старих.
Ти говорила: «Житиму повіки,
    царицею навіки буду я».
Ти не подумала про те, що наробила,
    ти не замислилась над тим, що трапиться пізніше.
Послухай-но тепер, любителько утіх!
Сидиш ти самовпевнено й безпечно,
    себе ти переконуєш у тому,
що ти єдина, і нема подібної до тебе:
    «Не буду я вдовою і дітей не втрачу».
Але пізнаєш те і інше ти раптово,
    того ж дня.
Дітей своїх ти втратиш, і не стане чоловіка,
    хоча і вмієш ворожити, і великі чари маєш.
10 Себе безпечно почувала ти, хоч зло несла,[d]
    ти думала, ніхто тебе не бачить.
Твої знання і мудрість тебе не тим шляхом вели.
    Ти думала: «Єдина я така. Нема нікого поруч».

11 Але й сама незчуєшся, коли насуне лихо.
Прийде біда, не зможеш зупинити,
    впаде на тебе так раптово горе,
    що ти уникнути його не зможеш.
12 Закляттями займайся й далі,
    поширюй чари ті, якими з юності займалась,
можливо, поміч матимеш від них,
    а, може, ти когось злякаєш.
13 Знесилилась ти вже від радників своїх численних.
Хай звіздарі тобі прийдуть на поміч,
    нехай врятують ті, хто зорі споглядає,
    хто провіщає, дивлячись на новий місяць,
    що станеться з тобою.
14 Поглянь, вони, мов солома,
    їх полум’я умить поглине.
Їм не дано себе спасти від нищівної сили ватри,
    бо це не вогнище, щоб біля нього грітись,
    не те багаття, щоб сидіть навколо.
15 Такими тобі стали всі, з ким працювала,
    із ким ти торгувала з юних літ.
Усі вони своїм шляхом підуть,
    ніхто тебе не буде рятувати.

Footnotes

  1. 47:1 діво вавилонська, дочко халдейська Тобто «Вавилон».
  2. 47:2 через ріки Місто Вавилон знаходиться між ріками Тигр та Євфрат.
  3. 47:3 Відкриється… побачать Гра слів, яка означає, що Вавилон буде гірко присоромлений або людей цього міста силою уведуть в неволю.
  4. 47:10 Себе… зло несла Або «Ти полягалася на своє зло».