Add parallel Print Page Options

47 Зійди й сядь у порох, о діво, дочко Вавилону! Сядь на землю, без трону, о дочко халдеїв! Бо кликати більше не будуть на тебе: тендитна та випещена!

Візьми жорна й муки намели, намітку свою відхили, закачай но подолка та стегна відкрий, і бреди через ріки,

і буде твій сором відкритий, і стид твій покажеться! Я помсту вчиню, і не буду щадити людини!

Наш Відкупитель, Господь Саваот Йому Ймення, Святий Ізраїлів.

Сиди мовчки й ввійди до темноти, о дочко халдеїв, бо кликати більше не будуть тебе: Пані царств!

Розлютився Я на народ Свій, збезчестив спадщину Своєю, та й віддав їх у руку твою. Ти не виявила милосердя до них: ти над старцем учинила ярмо своє дуже тяжким,

та й сказала: Навіки я панею буду! І до серця собі не взяла тих речей, не подумала про свій кінець...

А тепер це послухай, розпещена, що безпечно сидиш, що говориш у серці своїм: Я, і більше ніхто! Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!

Та прийдуть на тебе несподівано те й те в один день, страта дітей та вдівство, вони в повній мірі на тебе спадуть при усій многоті твоїх чарів, при силі великій твоїх заклинань!...

10 Ти ж бо надію складала на злобу свою, говорила: Ніхто не побачить мене! Звела тебе мудрість твоя та знання твоє, і сказала ти в серці своїм: Я, і більше ніхто!

11 І прийде на тебе лихе, що відворожити його ти не зможеш, і на тебе нещастя впаде, що не зможеш його окупити, і прийде на тебе раптовно спустошення, про яке ти не знаєш...

12 Ставай же з своїми закляттями та з безліччю чарів своїх, якими ти мучилася від юнацтва свого, може зможеш ти допомогти, може ти настрахаєш!

13 Змучилась ти від великої кількости рад своїх, хай же стануть і хай допоможуть тобі ті, хто небо розрізує, хто до зір придивляється, хто провіщує кожного місяця, що має на тебе прийти!

14 Ось стали вони, мов солома: огонь їх попалить, не врятують своєї душі з руки полум'я, це не жар, щоб погріти себе, ані полум'я, щоб сидіти біля нього...

15 Такими тобі стануть ті, що співпрацювала ти з ними, ворожбити твої від юнацтва твого, кожен буде блудити на свій бік, немає нікого, хто б тебе врятував!

Боже послання до Вавилона

47 О, діво вавилонська, опустись,
    сядь в порох земний.
Сиди вже не на троні,
    а на землі, дочко халдейська[a].
    Тебе не називатимуть тендітною та ніжною.
Зніми покривало і жорна у руки візьми,
    молоти зерно починай.
Розв’язуй спідницю, відкрий свої ноги,
    крокуй через ріки[b].
Відкриється твоя голизна, твій сором побачать[c].
    Помщуся Я тобі, нікого не помилую, скараю.

Спаситель наш Господь Усемогутній—
    Святий Ізраїлю.

Говорить Господь: «Сиди й мовчи, іди в пітьму,
    халдейська дочко».
    Не називатимуть тебе більш царицею всіх царств.

Я розлютивсь на Свій народ,
    позбавив його честі й шани.
Я віддав людей у твої руки,
    але ти доброти до них не проявила,
    ярмо тяжке звалила навіть на старих.
Ти говорила: «Житиму повіки,
    царицею навіки буду я».
Ти не подумала про те, що наробила,
    ти не замислилась над тим, що трапиться пізніше.
Послухай-но тепер, любителько утіх!
Сидиш ти самовпевнено й безпечно,
    себе ти переконуєш у тому,
що ти єдина, і нема подібної до тебе:
    «Не буду я вдовою і дітей не втрачу».
Але пізнаєш те і інше ти раптово,
    того ж дня.
Дітей своїх ти втратиш, і не стане чоловіка,
    хоча і вмієш ворожити, і великі чари маєш.
10 Себе безпечно почувала ти, хоч зло несла,[d]
    ти думала, ніхто тебе не бачить.
Твої знання і мудрість тебе не тим шляхом вели.
    Ти думала: «Єдина я така. Нема нікого поруч».

11 Але й сама незчуєшся, коли насуне лихо.
Прийде біда, не зможеш зупинити,
    впаде на тебе так раптово горе,
    що ти уникнути його не зможеш.
12 Закляттями займайся й далі,
    поширюй чари ті, якими з юності займалась,
можливо, поміч матимеш від них,
    а, може, ти когось злякаєш.
13 Знесилилась ти вже від радників своїх численних.
Хай звіздарі тобі прийдуть на поміч,
    нехай врятують ті, хто зорі споглядає,
    хто провіщає, дивлячись на новий місяць,
    що станеться з тобою.
14 Поглянь, вони, мов солома,
    їх полум’я умить поглине.
Їм не дано себе спасти від нищівної сили ватри,
    бо це не вогнище, щоб біля нього грітись,
    не те багаття, щоб сидіть навколо.
15 Такими тобі стали всі, з ким працювала,
    із ким ти торгувала з юних літ.
Усі вони своїм шляхом підуть,
    ніхто тебе не буде рятувати.

Footnotes

  1. 47:1 діво вавилонська, дочко халдейська Тобто «Вавилон».
  2. 47:2 через ріки Місто Вавилон знаходиться між ріками Тигр та Євфрат.
  3. 47:3 Відкриється… побачать Гра слів, яка означає, що Вавилон буде гірко присоромлений або людей цього міста силою уведуть в неволю.
  4. 47:10 Себе… зло несла Або «Ти полягалася на своє зло».

The Fall of Babylon

47 “Go down, sit in the dust,(A)
    Virgin Daughter(B) Babylon;
sit on the ground without a throne,
    queen city of the Babylonians.[a](C)
No more will you be called
    tender or delicate.(D)
Take millstones(E) and grind(F) flour;
    take off your veil.(G)
Lift up your skirts,(H) bare your legs,
    and wade through the streams.
Your nakedness(I) will be exposed
    and your shame(J) uncovered.
I will take vengeance;(K)
    I will spare no one.(L)

Our Redeemer(M)—the Lord Almighty(N) is his name(O)
    is the Holy One(P) of Israel.

“Sit in silence,(Q) go into darkness,(R)
    queen city of the Babylonians;(S)
no more will you be called
    queen(T) of kingdoms.(U)
I was angry(V) with my people
    and desecrated my inheritance;(W)
I gave them into your hand,(X)
    and you showed them no mercy.(Y)
Even on the aged
    you laid a very heavy yoke.
You said, ‘I am forever(Z)
    the eternal queen!’(AA)
But you did not consider these things
    or reflect(AB) on what might happen.(AC)

“Now then, listen, you lover of pleasure,
    lounging in your security(AD)
and saying to yourself,
    ‘I am, and there is none besides me.(AE)
I will never be a widow(AF)
    or suffer the loss of children.’
Both of these will overtake you
    in a moment,(AG) on a single day:
    loss of children(AH) and widowhood.(AI)
They will come upon you in full measure,
    in spite of your many sorceries(AJ)
    and all your potent spells.(AK)
10 You have trusted(AL) in your wickedness
    and have said, ‘No one sees me.’(AM)
Your wisdom(AN) and knowledge mislead(AO) you
    when you say to yourself,
    ‘I am, and there is none besides me.’
11 Disaster(AP) will come upon you,
    and you will not know how to conjure it away.
A calamity will fall upon you
    that you cannot ward off with a ransom;
a catastrophe you cannot foresee
    will suddenly(AQ) come upon you.

12 “Keep on, then, with your magic spells
    and with your many sorceries,(AR)
    which you have labored at since childhood.
Perhaps you will succeed,
    perhaps you will cause terror.
13 All the counsel you have received has only worn you out!(AS)
    Let your astrologers(AT) come forward,
those stargazers who make predictions month by month,
    let them save(AU) you from what is coming upon you.
14 Surely they are like stubble;(AV)
    the fire(AW) will burn them up.
They cannot even save themselves
    from the power of the flame.(AX)
These are not coals for warmth;
    this is not a fire to sit by.
15 That is all they are to you—
    these you have dealt with
    and labored(AY) with since childhood.
All of them go on in their error;
    there is not one that can save(AZ) you.

Footnotes

  1. Isaiah 47:1 Or Chaldeans; also in verse 5