Add parallel Print Page Options

А Єрихон замкнувся, і був замкнений зо страху перед Ізраїлевими синами, ніхто не виходив і не входив.

І сказав Господь до Ісуса: Ось, Я дав у твою руку Єрихон та царя його, сильних вояків.

І обійдете навколо це місто, всі вояки, обхід навколо міста один раз. Так зробиш шість день.

А сім священиків будуть нести сім сурем із баранячих рогів перед ковчегом. А сьомого дня обійдете навколо те місто сім раз, а священики засурмлять у роги.

І станеться, коли засурмить баранячий ріг, коли ви почуєте голос тієї сурми, а ввесь народ крикне гучним криком, то мур цього міста впаде на своєму місці, а народ увійде кожен перед себе.

І покликав Ісус, син Навинів, священиків, та й сказав до них: Несіть ковчега заповіту, а сім священиків будуть нести сім сурем із баранячих рогів перед Господнім ковчегом.

А до народу сказав: Підіть, обійдіть навколо це місто, а озброєний піде перед Господнім ковчегом.

І сталося, як Ісус сказав це народові, то сім священиків, що несли сім сурем із баранячих рогів, ішли та сурмили в ці сурми, а ковчег Господнього заповіту йшов за ними.

А озброєні йшли перед священиками, що сурмили в роги, а військо заднє йшло за ковчегом. І все сурмили в сурми.

10 А народові Ісус наказав, говорячи: Не будете кричати, і не дасте почути вашого голосу, і не вийде слово з ваших уст аж до дня, коли я скажу вам: Закричіть! І ви закричите.

11 І Господній ковчег пішов навколо міста, обійшов один раз. І ввійшли до табору, та й ночували в таборі.

12 І встав Ісус рано вранці, і понесли священики Господнього ковчега.

13 А сім священиків, що несли сім сурем із баранячих рогів перед Господнім ковчегом, ішли та все сурмили в сурми, а озброєні йшли перед ними, а військо заднє йшло за Господнім ковчегом. І все сурмили в сурми.

14 І обійшли навколо міста другого дня один раз, та й вернулися до табору. Так зробили шість день.

15 І сталося сьомого дня, і повставали вони рано вранці, як сходила рання зоря, і обійшли навколо міста за тим приписом сім раз. Тільки того дня обійшли місто навколо сім раз.

16 І сталося, коли сьомого разу засурмили священики в сурми, то Ісус сказав до народу: Закричіть, бо Господь віддав вам це місто!

17 І станеться це місто закляттям, воно та все, що в ньому, для Господа. Тільки блудниця Рахав буде жити, вона та всі, хто з нею в домі, бо вона сховала була послів, яких ми посилали.

18 Та тільки стережіться заклятого, щоб ви самі не стали закляттям, і не взяли з заклятого, і щоб тим не завели Ізраїлевого табору під закляття, і не довели його до нещастя.

19 А все срібло та золото, і речі мідяні та залізні, це святість для Господа, воно ввійде до Господньої скарбниці.

20 І закричав народ, і засурмили в сурми. І сталося, як народ почув голос сурми, і закричав народ гучним криком, то впав мур на своєму місці, а народ увійшов до міста, кожен перед себе. І здобули вони те місто.

21 І зробили вони закляттям усе, що в місті, від чоловіка й аж до жінки, від юнака й аж до старого, і аж до вола, і штуки дрібної худоби, і осла, усе знищили вістрям меча.

22 А до двох тих людей, що вивідували Край, Ісус сказав: Увійдіть до дому тієї жінки блудниці, і виведіть звідти ту жінку та все, що її, як ви заприсягли були їй.

23 І ввійшли юнаки, вивідувачі, і вивели Рахав, і батька її, і матір її, і братів її, і все, що її, і всі роди її вивели й умістили поза Ізраїлевим табором.

24 А місто та все, що в ньому, спалили огнем. Тільки срібло та золото, і речі мідяні та залізні дали до скарбниці Господнього дому.

25 А блудницю Рахав, і дім її батька, і все, що її, Ісус позоставив при житті. І осіла вона серед Ізраїля, і так є аж до цього дня, бо сховала була послів, яких послав був Ісус вивідати Єрихон.

26 І того часу заприсягнув Ісус, говорячи: Проклятий перед Господнім лицем кожен, хто встане й відбудує це місто Єрихон, на перворіднім своїм він заложить його, і на наймолодшім своїм поставить брами його.

27 І був Господь з Ісусом, а слава його розійшлася по всім Краї.

Підкорення Єрихона

Брама Єрихона була зачинена. Місто було замкнене перед ізраїльтянами. Ніхто не входив і не виходив.: Господь сказав Ісусу: «Я віддаю тобі Єрихон і царя його, і мужніх воїнів його. Ти маєш обійти місто ходом з усіма своїми воїнами раз на день. І робити так треба шість днів підряд. Хай семеро священиків несуть сурми, зроблені з баранячих рогів, перед ковчегом Заповіту. На сьомий день ви пройдете ходом навколо міста сім разів, а священики тим часом мають сурмити в сурми. Потім хай священики засурмлять у баранячі роги на одній ноті. І як почуєте ви звуки сурм, тоді хай люди голосно закричать, і стіни міста впадуть, і люди зможуть ввійти просто в місто».

Ісус, син Навина, скликав священиків і промовив до них: «Візьміть ковчег Заповіту й нехай семеро священиків несуть поперед священного ковчегу Заповіту Господнього сім сурм, зроблених із баранячих рогів». А до люду мовив таке: «Рушайте й обійдіть навколо це місто, та нехай озброєні воїни ідуть попереду, перед Господнім ковчегом».

І як віддав Ісус наказ народу, сім священиків, що несли сурми, зроблені з баранячих рогів, рушили поперед Господнього ковчегу й засурмили в сурми. А слідом за ними понесли ковчег Заповіту. Перед священиками йшли озброєні воїни, а священики сурмили в сурми. Варта йшла за ковчегом Господнім. І весь час сурмили сурми.

10 Ісус наказав народу: «Не кричіть і голосу вашого не повинно бути чутно, і слово нехай не злетить з уст ваших, аж до того дня, коли Я скажу вам: „Кричіть!” Отоді ви маєте закричати».

11 Отож Ісус звелів обнести навколо міста ковчег Заповіту Господнього один раз. А потім вони повернулися в табір, де й заночували. 12 Ісус підвівся рано-вранці, а священики взяли знову ковчег Заповіту Господнього. 13 Сім священиків, що несли сім сурм, зроблених із баранячих рогів, ішли поперед ковчегу Заповіту Господнього. І сурмили вони в сурми свої без упину. Озброєні воїни йшли поперед них, варта йшла за ковчегом Заповіту Господнього, а священики сурмили в сурми без упину. 14 І на другий день обійшли вони місто один раз, а потім повернулися у табір. І так робили шість днів.

15 На сьомий день вони підвелися на світанні й обійшли місто, точнісінько як раніше. Тільки цього дня обійшли вони місто сім разів. 16 На сьомий раз, коли священики засурмили в сурми свої, Ісус наказав людям: «Кричіть! Бо Господь віддав вам це місто. 17 Місто і все, що у ньому, повинно бути повністю знищено в жертву Господу[a]. Тільки розпусниця Рааб і всі, хто в її оселі, мають лишитися в живих, бо вона сховала вивідників, яких ми посилали. 18 Та пильнуйте, щоб знищено було все, і щоб не трапилося такого, що почнете руйнувати, а тоді візьмете собі щось із того, що має бути знищене. Якщо ви зробите так, то накличете біду й руїну на ізраїльський табір. 19 А все срібло, золото та вироби з бронзи й заліза—святі для Господа. І мають вони ввійти в скарбницю Господню».

20 І люди закричали, а священики засурмили в сурми. І як тільки почулися звуки сурм і пролунав голосний крик народу, стіна впала. І люди ввійшли просто в місто і захопили його. 21 І знищили вони мечем усе: чоловіків і жінок, молодих і старих, рогату худобу, овець і ослів. 22 Двом чоловікам, що приходили розвідувати цю землю, Ісус сказав: «Ідіть до оселі розпусниці та виведіть жінку й усю її родину, як ви й обіцяли їй».

23 Отож два молодики-вивідники пішли й вивели Рааб, її батька та матір, братів та всю її родину і розмістили їх у безпечному місці біля ізраїльського табору. 24 Місто і все, що в ньому, вони спалили. Тільки срібло, золото та предмети, зроблені з бронзи й заліза, віддали вони до скарбниці дому Господнього. 25 І ще Ісус у живих залишив розпусницю Рааб і її родину. І досі її нащадки живуть серед ізраїльтян, бо сховала вона посланців Ісуса, яких він послав розвідати Єрихон.

26 І тоді Ісус виголосив закляття:

«Той, хто спробує відновити місто Єрихон,
    буде проклятий перед Господом.
Якщо хто закладе фундамент міста,
    то втратить свого старшого сина,
а хто спорудить браму,
    той втратить молодшого сина»[b].

27 Оскільки Господь був з Ісусом, то слава про нього поширилася по всій землі.

Footnotes

  1. 6:17 в жертву Господу Означає, що всі речі у місті були приховані в храмовій скарбниці або знищені, щоб люди не користувалися ними.
  2. 6:26 Якщо… сина 1 Цар. 16:34.

Now the gates of Jericho(A) were securely barred because of the Israelites. No one went out and no one came in.

Then the Lord said to Joshua, “See, I have delivered(B) Jericho into your hands, along with its king and its fighting men. March around the city once with all the armed men. Do this for six days. Have seven priests carry trumpets of rams’ horns(C) in front of the ark. On the seventh day, march around the city seven times, with the priests blowing the trumpets.(D) When you hear them sound a long blast(E) on the trumpets, have the whole army give a loud shout;(F) then the wall of the city will collapse and the army will go up, everyone straight in.”

So Joshua son of Nun called the priests and said to them, “Take up the ark of the covenant of the Lord and have seven priests carry trumpets in front of it.”(G) And he ordered the army, “Advance(H)! March around the city, with an armed guard going ahead of the ark(I) of the Lord.”

When Joshua had spoken to the people, the seven priests carrying the seven trumpets before the Lord went forward, blowing their trumpets, and the ark of the Lord’s covenant followed them. The armed guard marched ahead of the priests who blew the trumpets, and the rear guard(J) followed the ark. All this time the trumpets were sounding. 10 But Joshua had commanded the army, “Do not give a war cry, do not raise your voices, do not say a word until the day I tell you to shout. Then shout!(K) 11 So he had the ark of the Lord carried around the city, circling it once. Then the army returned to camp and spent the night there.

12 Joshua got up early the next morning and the priests took up the ark of the Lord. 13 The seven priests carrying the seven trumpets went forward, marching before the ark of the Lord and blowing the trumpets. The armed men went ahead of them and the rear guard followed the ark of the Lord, while the trumpets kept sounding. 14 So on the second day they marched around the city once and returned to the camp. They did this for six days.

15 On the seventh day, they got up at daybreak and marched around the city seven times in the same manner, except that on that day they circled the city seven times.(L) 16 The seventh time around, when the priests sounded the trumpet blast, Joshua commanded the army, “Shout! For the Lord has given you the city!(M) 17 The city and all that is in it are to be devoted[a](N) to the Lord. Only Rahab the prostitute(O) and all who are with her in her house shall be spared, because she hid(P) the spies we sent. 18 But keep away from the devoted things,(Q) so that you will not bring about your own destruction by taking any of them. Otherwise you will make the camp of Israel liable to destruction(R) and bring trouble(S) on it. 19 All the silver and gold and the articles of bronze and iron(T) are sacred to the Lord and must go into his treasury.”

20 When the trumpets sounded,(U) the army shouted, and at the sound of the trumpet, when the men gave a loud shout,(V) the wall collapsed; so everyone charged straight in, and they took the city.(W) 21 They devoted(X) the city to the Lord and destroyed(Y) with the sword every living thing in it—men and women, young and old, cattle, sheep and donkeys.

22 Joshua said to the two men(Z) who had spied out(AA) the land, “Go into the prostitute’s house and bring her out and all who belong to her, in accordance with your oath to her.(AB) 23 So the young men who had done the spying went in and brought out Rahab, her father and mother, her brothers and sisters and all who belonged to her.(AC) They brought out her entire family and put them in a place outside the camp of Israel.

24 Then they burned the whole city(AD) and everything in it, but they put the silver and gold and the articles of bronze and iron(AE) into the treasury of the Lord’s house.(AF) 25 But Joshua spared(AG) Rahab the prostitute,(AH) with her family and all who belonged to her, because she hid the men Joshua had sent as spies to Jericho(AI)—and she lives among the Israelites to this day.

26 At that time Joshua pronounced this solemn oath:(AJ) “Cursed(AK) before the Lord is the one who undertakes to rebuild this city, Jericho:

“At the cost of his firstborn son
    he will lay its foundations;
at the cost of his youngest
    he will set up its gates.”(AL)

27 So the Lord was with Joshua,(AM) and his fame spread(AN) throughout the land.

Footnotes

  1. Joshua 6:17 The Hebrew term refers to the irrevocable giving over of things or persons to the Lord, often by totally destroying them; also in verses 18 and 21.