Add parallel Print Page Options

Молитва пророка Авакума, для співу на струнному приладі:

Господи, звістку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє діло в середині років, у середині літ об'яви, у гніві про милість згадай!

Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Села. Велич Його вкрила небо, і слави Його стала повна земля!

А сяйво було, наче соняшне світло, проміння при боці у Нього, і там укриття Його потуги.

Перед обличчям Його моровиця іде, а по стопах Його пнеться полум'я.

Став, і землю Він зміряв, поглянув і народи затряс, і попадали гори довічні, вікові похилились узгір'я. Путі Його вічні.

Я бачив намети Кушана під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю.

Чи на ріки, о Господи, Ти запалав, чи на ріки Твій гнів? Чи Твоє пересердя на море, що їздиш на конях Своїх, на спасенних Своїх колесницях?

Лук твій голий, нагий, наповнений стріл сагайдак. Села. Ти річками землю розсік.

10 Тебе вгледівши, гори дрижали, водяна течія потекла, безодня свій голос дала, зняла високо руки свої.

11 Сонце й місяць спинилися в мешканні своєму при світлі Твоїх стріл, що літають при сяйві блискучого списа Твого.

12 У люті ступав Ти землею, у гніві людей молотив.

13 Ти вийшов спасти Свій народ, спасти Помазанця Свого. Ти з дому безбожного голову збив, обнажив Ти основу по шию. Села.

14 Ти пробив його списами голову князя його, як вони піднялись, щоб мене розпорошити; вони тішилися, немов мали пожерти таємно убогого.

15 Ти кіньми Своїми по морю топтав, по водній великій громаді.

16 Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості, і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати.

17 Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби,

18 то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!

19 Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах! Для дириґента хору на моїх струнних знаряддях.

Молитва Аввакума

Молитва Аваккума, пророка, згідно з шиґґайоном.

Господи, про Тебе новину почув я,
    Господи, я вражений справами Твоїми.
Зроби такі ж великі справи за наших часів,
    в найближчі роки дай пізнати їх.
    У гніві пам’ятай про милосердя.

Приходить із Теману Бог,
    Святий з’являється з гори Паран. Села

Всі небеса вкриває Його слава,
    земля наповнена пісень хвали Йому!
Рука Його сяє промінисто,
    вона яскраво випромінює світло.
    Бо в руці Його схована міць така.
Поперед Нього йде хвороба,
    у слід за Ним руйнівник[a] іде.
Всевишній став судити землю;
    Він дивиться, й тремтять народи з жаху.
Хитаються довічні гори,
    узвишшя споконвічні просідають,
    бо істині шляхи Господні!
Він таке завжди таке творив.

І замість кривди, що я бачив,
    нажахані намети затремтять в Кушані,
від страху заколиваються
    запони у землі Мидійській.
Господи, чи гніваєшся Ти на ріки?
    Чи проти моря лють Твоя палає?
Чи в гніві ти до перемоги
    мчиш на конях й колісницях?

Навіть тоді Ти явив народу веселку,
    яка була доказом Угоди[b] з народами землі. Села

Річками розтинаєш землю Ти!
10     Тебе бачать гори і здригаються.
Вода струмить з високих гір,
    безодня океанська голос подає,
    бо вона втратила владу над землею.
11 Сонце й Місяць втратили свою яскравість,
    коли побачили сяйво блискавок Твоїх.
Забороняєш Ти світити на його шляху.
    Світло стріл Твоїх, що носяться навколо,
    та сполох списа осяває небеса.
12 У люті Ти ступаєш по землі,
    у гніві Ти розтоптуєш народи.
13 Виходиш Ти, аби народ Свій врятувати,
    та привести до перемоги царя, обранця Свого[c].
Винищив Ти вождів кожного з нечестивих народів:
    з найменшого, до найважливішого. Села

14 Ти використав ціпок Мойсея,
    щоб зупинити ворожі армії.
Ті воїни, мов буря, кинулись, щоб нас розвіяти.
    Вони гадали, що нас так легко подолати,
    як крадькома пограбувати бідняка.
15 Але провів Ти через море коней Своїх,
    скаламутивши глибокі води.
16 Почув я це, і затрусилося усе в мені,
    та голосно присвиснув я.
Гниття в мої кістки ввійшло,
    і ноги затрусились піді мною.
Терпляче я чекатиму на день нещастя,
    що прийде на народ, який-но нападе на нас.

Завжди радійте в Господі

17 Хай навіть смоковниця більше не цвіте,
    нехай лоза ні грона не приносить.
Хай навіть висохнуть плоди олив,
    нехай не вродить більше хлібна нива,
    кошари опустіють, і ні худобини не буде у хліву,
18 та навіть і тоді радів би з того, що Господь зробив.
    Я святкував би Бога, бо Він—Спаситель мій.

19 Господь, Володар мій, мене могутнім робить,
    Він робить мої ноги, мов у оленя, прудкими,
    коли мене Він в небезпеку проводжає.

Для диригента. Для струнних інструментів.

Footnotes

  1. 3:5 руйнівник Або «ангел смерті», якого послав Бог, щоб визволити Ізраїль від єгипетського рабства.
  2. 3:9 веселку… Угоди Див.: Буття 9.
  3. 3:13 обранця Свого Буквально «помазаника».