Add parallel Print Page Options

33 І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обох невільниць своїх.

І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йосипа останніми.

А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.

І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.

І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: Хто то такі? А той відказав: Діти, якими обдарував Бог твого раба.

І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.

І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йосип і Рахіль, та й вклонилися.

І сказав Ісав: А що це за цілий табір той, що я спіткав? А той відказав: Щоб знайти милість в очах мого пана.

А Ісав сказав: Я маю багато, мій брате, твоє нехай буде тобі.

10 А Яків сказав: Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.

11 Візьми ж благословення моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все. І благав він його, і той узяв.

12 І промовив Ісав: Рушаймо й ходім, а я піду обік тебе.

13 А той відказав: Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.

14 Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду до пана свого до Сеїру.

15 І промовив Ісав: Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною. А той відказав: Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?.

16 І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.

17 А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені, тому назвав ім'я тому місцю: Суккот.

18 І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Краї ханаанському, і розтаборився перед містом.

19 І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібняків.

20 І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.

Зустріч Якова з Ісавом

33 Яків подивився й побачив Ісава, що йшов назустріч, а з ним було ще чотириста чоловік. То Яків розподілив своїх дітей між Леєю, Рахиллю та двома служницями. Він поставив служниць і їхніх дітей першими, за ними—Лею з її дітьми, а останніми були Рахиль із Йосипом. Сам же він пішов попереду них і вклонявся до землі сім разів, аж доки не підійшов до свого брата.

Але Ісав побіг назустріч. Він обняв Якова за шию й поцілував, і обоє вони заплакали. Тоді Ісав підвів погляд і, побачивши жінок і дітей, спитав: «Хто всі ці люди, що з тобою?» Яків відповів: «Це діти, що їх Бог подарував мені, слузі твоєму».

Тоді служниці з дітьми підійшли до Ісава і вклонилися йому. Лея з дітьми також підійшла і вклонилася, а тоді Йосип і Рахиль підійшли і вклонилися.

Ісав спитав: «Що то за табір, який я зустрів?» Яків відповів: «То дари тобі, щоб ти мене прийняв, господарю». Тоді Ісав каже: «У мене вдосталь усього, нехай твоє лишається при тобі». 10 Яків заперечив: «Ні! Прошу, якщо ти приймеш мене, то прийми й дари з рук моїх. Я дуже радий бачити знову обличчя твоє, наче я бачу Лице Боже. Я радий, що ти мене прийняв. 11 Прошу тебе, прийми благословення. Господь був милостивий до мене, і я маю всього вдосталь». Яків наполягав, аж доки Ісав не погодився прийняти дарунки.

12 Тоді Ісав і каже: «А зараз рушаймо в дорогу разом. Я піду поперед тебе». 13 А Яків йому: «Мій володар розуміє, діти тендітні, стада й отари, що годують приплід, затримують мене. Якщо гнатиму їх цілий день, то все стадо повиздихає. 14 Ти, господарю мій, іди поперед свого слуги, а я піду поволі разом із худобою, що йтиме поперед мене. Ми йтимемо не швидко, щоб мої діти не втомилися, аж поки не прийдемо до мого господаря в Сеїр».

15 Тоді Ісав сказав: «Дозволь залишити декого з моїх людей з тобою». А Яків йому: «Навіщо? Нащо мені таке благовоління, господарю мій?»

16 Того ж дня Ісав повернувся своєю дорогою до Сеїра. 17 Яків же повернувся до Суккота. Там він збудував собі будинок і загони для худоби. Тому й назвав він те місце Суккот[a]. 18 Так Яків щасливо дістався до міста Сихема, що в землі Ханаанській, з Паддан-Арама. Він став табором на схід від міста. 19 Він придбав у Гамора, Сихемового батька, за сто срібних монет частину поля, де розташував свій намет. 20 Там Яків спорудив вівтар і назвав те місце «Ел[b], Бог Ізраїлю».

Footnotes

  1. 33:17 Суккот Суккот означає «тимчасовий притулок».
  2. 33:20 Ел З гебрейської мови це слово перекладається як «Бог».