Від Марка 3
Ukrainian Bible
3 І Він знову до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
2 І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоровить.
3 І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: Стань посередині!
4 А до них промовляє: У суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погубити? Вони ж мовчали.
5 І споглянув Він із гнівом на них, засмучений закам'янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: Простягни свою руку! І той простяг, і рука йому стала здорова!
6 Фарисеї ж негайно пішли та з іродіянами раду зробили на Нього, як Його погубити.
7 А Ісус із Своїми учнями вийшов над море. І натовп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,
8 і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і з-за Йордання, і з Тиру й Сидону. Натовп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
9 І сказав Він до учнів Своїх наготовити човна Йому, через натовп, щоб до Нього не тиснулись.
10 Бо Він багатьох уздоровив, так що хто тільки немочі мав, то тислись до Нього, щоб Його доторкнутись.
11 І духи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: Ти Син Божий!
12 А Він їм суворо наказував, щоб вони Його не виявляли.
13 І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.
14 І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх,
15 і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів.
16 І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро,
17 і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові,
18 і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта
19 та Юду Іскаріотського, що й видав Його.
20 І приходять до дому вони. І знову зібралось народу, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
21 І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий.
22 А книжники, що поприходили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзевула, і виганяє демонів силою князя демонів.
23 І, закликавши їх, Він у притчах до них промовляв: Як може сатана сатану виганяти?
24 І коли царство поділиться супроти себе, не може встояти те царство.
25 І коли дім поділиться супроти себе, не може встояти той дім.
26 І коли б сатана сам на себе повстав і поділився, то не зможе встояти він, але згине.
27 Ніхто бо не може вдертись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує господу його.
28 Поправді кажу вам, що простяться людським синам усі прогріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
29 Але, хто богозневажить Духа Святого, повіки йому не відпуститься, але гріху вічному він підпадає.
30 Бож казали вони: Він духа нечистого має.
31 І поприходили мати Його та брати Його, і, осторонь ставши, послали до Нього і Його викликали.
32 А народ кругом Нього сидів. І сказали Йому: Ото мати Твоя, і брати Твої, і сестри Твої он про Тебе питаються осторонь.
33 А Він їм відповів і сказав: Хто Моя мати й брати?
34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: Ось мати Моя та браття Мої!
35 Бо хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати.
От Марка 3
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Зцілення сухорукого в суботу
(Мт. 12:9-14; Лк. 6:6-11)
3 Якось іншого разу Ісус прийшов до синагоги. Там був чоловік з усохлою рукою. 2 Деякі з євреїв уважно пильнували за Ісусом, аби мати підставу звинуватити Його в тому, що Він зціляє того чоловіка в суботу.
3 Ісус сказав сухорукому: «Встань перед усіма!» 4 Тоді Ісус сказав книжникам і фарисеям: «Чи годиться робити в суботу добро, а чи зло? Рятувати життя чи вбивати?» Та вони змовчали. 5 Ісус суворо подивився на них, але сповнився скорботи через їхню впертість. Він сказав чоловікові: «Простягни руку свою!» Той простягнув руку, й вона зцілилася. 6 Тоді фарисеї пішли геть й почали змовлятися з іродіанцями проти Ісуса, щоб знайти спосіб погубити Його.
Учні гуртуються навколо Ісуса
7-8 Ісус і Його учні пішли до озера, а за ними сунув величезний натовп із Ґалилеї, з Юдеї, з Єрусалиму, з Ідумеї, з-за Йордану, з-довкола Тира і Сидона. Всі ці люди прийшли до Ісуса, оскільки почули про діяння Його. 9 Була така тіснява, що Він наказав учням приготувати для Нього невеликого човна, аби люди не задавили Його. 10 Він зцілив багатьох, тож усі хворі намагалися протовпитися, аби доторкнутися до Нього.
11 Коли ж нечисті духи бачили Його, то падали долілиць перед Ним і вигукували: «Ти—Син Божий!» 12 Але ж Він їх суворо попередив, щоб не розголошували, хто Він такий.
Ісус обирає дванадцять апостолів
(Мт. 10:1-4; Лк. 6:12-16)
13-15 Піднявшись на гору, Ісус покликав за Собою тих, кого хотів обрати послідовниками Своїми. Вони піднялися до Нього. Ісус обрав дванадцятьох і назвав їх апостолами Своїми, щоб вони були поруч із Ним і щоб міг Він послати їх до інших міст проповідувати. І наділив Він їх владою виганяти демонів. 16-19 Отже, Він призначив дванадцятьох:
Симона, якому Ісус дав ім’я Петро,
братів Якова і Іоана, синів Зеведеєвих (яким Він дав імена Воанерґес, що означає «сини грому»),
Андрія,
Пилипа,
Варфоломія,
Матвія,
Хому,
Якова, сина Алфієвого,
Тадея,
Симона Зилота[a]
та Юду Іскаріота, котрий пізніше зрадив Ісуса.
Влада Ісусова—від Бога
(Мт. 12:22-32; Лк. 11:14-23; 12:10)
20 Ісус вирушив додому, але знову там зібрався такий натовп, що Ісус і учні Його навіть попоїсти не могли. 21 А рідні Ісуса, почувши про це, вийшли назустріч, щоб забрати Його, бо люди казали, що Він божевільний.
22 Книжники, які прийшли з Єрусалиму, казали: «В Нього вселився Вельзевул![b] Він виганяє нечистих не інакше, як владою володаря демонів!» 23 Ісус погукав їх і заговорив до них притчами: «Як може сатана виганяти сатану? 24 Кожне царство, поділене міжусобною ворожнечею, гине. 25 Якщо брат повстане на брата, така родина не зможе вціліти. 26 І якщо сатана почне боротися сам із собою, то не вціліти йому, настане йому кінець.
27 Ясна річ, ніхто не зможете вдертися до хати дужого чоловіка й пограбувати його майно, якщо спершу не зв’язати господаря. 28 Тому кажу Я вам, чоловік може отримати прощення всіх своїх гріхів та блюзнірств, що він мовить проти Бога, 29 але той, хто поганить ім’я Духа Святого, не матиме прощення. Більше того, на ньому лежатиме вічний гріх». 30 Так відповів Ісус тим, хто казав, що Він був одержимий нечистим духом.
Ісусові учні—Його родина
(Мт. 12:46-50; Лк. 8:19-21)
31 Прийшли до Ісуса Його мати й брати. Вони зупинилися надворі й попросили погукати Його. 32 Навколо Ісуса сиділо багато людей, тож вони сказали Йому: «Поглянь! Он мати, брати й сестри[c] Твої чекають на Тебе зовні».
33 У відповідь Ісус сказав: «Хто є Моєю матір’ю і братами Моїми?» 34 Він обвів поглядом усіх, хто сидів навколо Нього й повів далі: «Ось вони: Моя мати і брати Мої! 35 Хто виконує волю Божу, той і є Моїм істинним братом, сестрою, і матір’ю».
Copyright © 2007 by Bible League International