Add parallel Print Page Options

Ісус викриває книжників та фарисеїв

(Мк. 12:38-40; Лк. 11:37-52; 20:45-47)

23 Тоді Ісус промовив до народу і Своїх учнів: «Книжники та фарисеї мають повноваження тлумачити Закон Мойсеїв. То ж ви робіть усе і дотримуйтеся всього, чого вони навчають, та не робіть того, що вони вчиняють. Бо вони лише говорять про Закон, але самі його не виконують. Вони встановлюють суворі правила, котрих важко дотримуватися, кладуть цей тягар на плечі людей і примушують нести його, та самі не хочуть і пальцем поворухнути, щоб полегшити ту ношу.

Всі їхні діяння—про людське око. Вони роблять більшими свої філактерії[a] та довшими китиці на вбранні своєму. Вони полюбляють, щоб у них були найпочесніші місця на бенкетах і найповажніші місця в синагогах. Вони також полюбляють, щоб їх шанобливо вітали на базарах, й щоб називали їх вчителями.

Не дозволяйте, щоб звали вас вчителями, бо один у вас Вчитель, а всі ви—лише брати та сестри. Не називайте нікого на землі отцем своїм, бо лише один Отець у вас—на Небі. 10 Так само хай не звуть вас господарями, бо лише один у вас Господар—це Месія. 11 Але найбільшим серед вас має бути слуга ваш. 12 І хто підносить себе, вихваляючись, той буде принижений, а хто принижує себе, того буде піднесено.

13 Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви зачиняєте людям двері до Царства Божого. Самі ви не входите до нього і не даєте ввійти тим, хто заслуговує. 14 [Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви грабуєте вдовині хати, при тому подовгу молячись про людське око. За те вам кара буде ще більша][b].

15 Горе вам, лицеміри, книжники і фарисеї! Ви йдете землями, пливете морями, щоб залучити на свій бік хоча б одного прихильника, а коли навчите його, то робите його вдвічі гіршим за себе, і разом ви заслуговуєте на пекло.

16 Горе вам, сліпі поводирі, які кажуть: „Якщо хто клянеться храмом, то це нічого не означає, а якщо клянеться золотом, що в храмі, то мусить виконати обіцянку”. 17 Ви нерозумні сліпці! Що важливіше—золото, чи храм, що освячує його? 18 Ви кажете: „Якщо хтось вівтарем клянеться, то це нічого не означає, а якщо клянеться дарами, що на ньому, то мусить виконати обіцяне”.

19 Сліпці! Що важливіше—дари, чи вівтар, що освячує їх? 20 Отже, якщо хто клянеться вівтарем, той клянеться й дарами, що на ньому. 21 Якщо хтось клянеться храмом, то також клянеться і Тим, Хто перебуває в ньому. 22 Якщо хтось клянеться небом, то клянеться і престолом Господнім і Тим, Хто сидить на ньому.

23 Горе вам, лицеміри, книжники і фарисеї! Ви віддаєте Богу десяту частину від усього, що маєте, навіть урожаю м’яти, кропу та тмину, але нехтуєте більш важливим ученням Закону: справедливістю, милосердям та вірністю. Слід виконувати головніше, не забуваючи й про інше. 24 Сліпі поводирі! Ви виціджуєте комаху, а потім ковтаєте верблюда![c]

25 Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви миєте свої чашки й миски ззовні, а всередині вони наповнені тим, що ви придбали, ошукуючи ближніх та потураючи своїм примхам. 26 Сліпі фарисеї! Спершу помийте чашки і миски свої зсередини, щоб були вони чисті з обох боків.

27 Горе вам, лицеміри, книжники й фарисеї! Ви подібні до тієї могили, що гарно пофарбована ззовні, а всередині повна кісток мерців і різноманітних нечистот. 28 Отак і ви позірно показуєте, що зовні ви справедливі, а насправді, повні лицемірства й беззаконня.

29-30 Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви будуєте гробниці пророкам і прикрашаєте могили праведних, кажучи: „Якби ми жили за часів прабатьків своїх, то не були б причетні до пролиття крові пророків”. 31 Отже, ви свідчите проти себе тим, що ви є сини вбивць пророків. 32 Тож доводьте до кінця справу ваших предків!

33 Ви, виплодки зміїні! Як можете ви уникнути покарання пеклом? 34 Слухайте! Я посилаю до вас пророків, мудреців та книжників. Деяких ви вб’єте і розіпнете; інших битимете батогами в синагогах і переслідуватимете з міста до міста. 35 Бути вам винними за всю кров невинну, пролиту на землі: від крові праведного Авеля до крові Захарії[d], сина Варахії, якого ви вбили між святилищем храму та вівтарем. 36 Істинно кажу вам: кара за все це ляже на людей цього покоління».

Ісус застерігає Єрусалим

(Лк. 13:34-35)

37 «О, Єрусалиме, Єрусалиме, який вбиває пророків і кидає каміння в посланців Всевишнього! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх разом, мов та квочка курчат своїх під крило, але ти відмовився! 38-39 От і дім ваш лишиться порожнім. Тож кажу Я вам, що не побачите Мене віднині, аж доки не скажете: „Благословенний той, хто приходить в ім’я Господнє!”(A)»

Footnotes

  1. 23:5 філактерія Маленька шкіряна коробочка-амулет, в якій зберігалося кілька витягів зі Святого Писання. Деякі юдеї прив’язували їх до голови або рук в ознаку відданості Богу. Багато фарисеїв робили філактерії значно більшими за розміром, щоб показати людям, що вони були більш релігійними ніж інші ізраїльтяни.
  2. 23:14 У деяких древньогрецьких рукописах цього вірша немає. Також див.: Мк. 12:40; Лк. 20:47.
  3. 23:24 Ви… ковтаєте верблюда Або «Ви хвилюєтеся про найменші помилки, та скоюєте великий гріх».
  4. 23:35 Авель і Захарія Згідно зі Старим Заповітом, це перший і останній чоловіки, які були вбиті.