Деяния 11

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Повернення Петра до Єрусалиму

11 Апостоли й віруючі по всій Юдеї довідалися, що поганам також було дароване Слово Боже. ² Але ж, коли Петро повернувся до Єрусалиму, віруючі з Юдеї^[a] почали дорікати йому. ³ Вони казали: «Ти заходив до осель необрізаних поган і обідав з ними!»

⁴ Петро їм докладно пояснив, як усе було: ⁵ «Я знаходився у місті Йоппії, і під час молитви мені було видіння. Я побачив щось на зразок великого простирадла, яке спускалося з небес до мене, підтримуване з чотирьох кутів. ⁶ Я пильно придивився й побачив там чотириногих земних тварин, диких звірів, гадів, птахів небесних.

⁷ Потім я почув голос, який промовив: „Встань, Петре. Вбий і їж”. ⁸ Але я відповів: „Звісно, я не можу, Господи! Я ніколи не їв нічого брудного або нечистого”. ⁹ Голос з небес промовив вдруге: „Не вважай нечистим те, що очищене Богом”. ¹⁰ Так повторилося тричі, а після того все знову піднялося на небо.

¹¹ Тієї ж миті троє чоловіків підішли до дому, де я перебував. Їх послали до мене з Кесарії. ¹² Дух Святий звелів мені йти з ними без зволікань. Ці шестеро братів наших також вирушили зі мною, і ми прийшли до оселі того чоловіка. ¹³ Він розповів нам, як побачив Ангела, в своєму домі, і той сказав: „Пошли людей до Йоппії, щоб вони привели Симона, якого ще називають Петром. ¹⁴ Він принесе тобі Слово, яким ти і всі твої домашні будуть врятовані”.

¹⁵ І коли я почав говорити, Дух Святий зійшов на всіх присутніх, так само як він спустився спочатку на нас^[b]. ¹⁶ І тут я згадав, що Господь говорив нам: „Іоан хрестив водою, а ви будете охрещені Духом Святим”. ¹⁷ Отже, якщо Бог дав їм такий самий дар, як і нам, коли ми повірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб протистояти Богу?»

¹⁸ Почувши ці слова, вони перестали сперечатися і славили Бога кажучи: «Отож, навіть поганам Бог дав покаяння, яке веде до вічного життя!»

Перші християни в Антиохії

¹⁹ Під час переслідувань віруючих, що почалися після вбивства Степана, багато з них мусили тікати в далекі краї: до Фінікії, Кіпру й Антиохії. Там вони проповідували Слово Боже, але тільки юдеям. ²⁰ Дехто з тих віруючих походив з Кіпру та Киринеї, та коли вони потрапили до Антиохії, то почали проповідувати й грекам^[c], розповідаючи їм Благовість про Господа Ісуса. ²¹ Сила Господня була з ними, і багато людей повірило й навернулося до Господа.

²² Чутки про це дійшли й до віруючих у Єрусалимі, й вони послали Варнаву до Антиохії. ²³ Прибувши туди, Варнава побачив милість Божу в дії і сильно зрадів з того, та закликав їх усім серцем бути вірними Господу. ²⁴ Бо він був добрим чоловіком, сповненим Духа Святого й віри, і чимало людей прилучилося до Господа.

²⁵ Звідти Варнава вирушив до Тарса, шукати там Савла і ²⁶ коли знайшов його, привів його до Антиохії. Цілий рік зустрічалися вони з віруючими й навчали багатьох людей. Саме в Антиохії учні були вперше названі християнами.

²⁷ У той час приходили з Єрусалиму в Антиохію пророки. ²⁸ Один з них, на ймення Аґав, встав і, натхнений Духом Святим, прорік, що великий голодомор настане по всьому світі. (І таке справді сталося в часи цезаря Клавдія^[d]). ²⁹ Кожен учень вирішив послати скільки міг братам і сестрам, які жили в Юдеї. ³⁰ Вони так і зробили, передавши все через Варнаву та Савла старійшинам церкви в Юдеї.