Add parallel Print Page Options

11 Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його.

Давай частку на сім чи й на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі.

Коли переповняться хмари дощем, то виллють на землю його. А коли деревина на південь впаде чи на північ, залишиться на місці, куди деревина впаде.

Хто вважає на вітер, не буде той сіяти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати.

Як не відаєш ти, яка то путь вітру, як кості зростають в утробі вагітної, так не відаєш ти чину Бога, що робить усе.

Сій ранком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре вийде на краще тобі, оце чи оте, чи обоє однаково добрі.

І світло солодке, і добре очам сонце бачити,

і коли б людина жила й довгі роки, хай за всіх їх вона тішиться, і хай пам'ятає дні темряви, бо їх буде багато, усе, що надійде, марнота!

Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду!

10 Тому жени смуток від серця свого, і віддаляй зле від тіла твого, бо й дитинство, і рання життєва зоря то марнота!

Будь обачливий

11 Якщо добро ти сіятимеш на життєвому шляху,
    воно неодмінно тобі добром повернеться.
Вкладай гроші у кілька різноманітних справ,[a]
    бо де знання, що не обсяде край твій лихо.

Не має сумніву у деяких речах:
    як обважніють хмари, дощ рясний напоїть землю.
Дарма, на північ чи на південь дерево впаде,
    там і залишиться лежати.
Але деяких речей не можна знати,
    треба лиш на Господа покладатися у них:
хто дивиться на вітер, сіяти не буде,
    хто дивиться на хмари, не збере врожаю.

Як невідомі нам шляхи вітрів
    або як виростає дитя у материнськім лоні,
так не збагнеш і труд Господній,
    Творця всього на світі цім.
Уранці засівай свій лан,
    увечері також не дай рукам спочинку,
адже не знаєш, що піде на користь:
    чи те чи інше, а може, все тобі успіх принесе.

Насолоджуйся життям, доки молодий

Яке прекрасне світло дня
    і як чудово жити в сонячному світі!
Радіти мусиш кожній днині,
    якщо й живеш багато літ.
Та завжди пам’ятай про чорні дні,
    бо їх багато літ, та пам’ятай про смерть,
    бо смерті вічність довша, аніж твоє життя.

Тож веселися, молодь, поки юна,
    хай серце пломеніє щастям, коли ще молоде.
Роби усе, що серце забажає,
    іди, куди тебе твій погляд поведе.
Та пам’ятай, що Бог судити буде за все,
    що ти зробив.
10 Отруту гніву з серця викинь,
    печаль із тіла прожени,[b]
    бо юність і чорнявий чуб—не вічні.

Footnotes

  1. 11:2 Вкладай… справ Або «віддай частину семи або восьми чоловікам».
  2. 11:10 Отруту… прожени Або «Не хвилюйся! Бережи себе від біди!»