Add parallel Print Page Options

І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя...

І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепер...

А краще від них від обох тій людині, що досі іще не була, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!

І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, і це все марнота та ловлення вітру!...

Нерозумний сидить, склавши руки свої, та жере своє тіло,

краща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!...

І знову я бачив марноту під сонцем:

Буває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу? Марнота й оце, і даремна робота воно...

Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,

10 і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його...

11 Також коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному?

12 А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!

13 Ліпший убогий та мудрий юнак, аніж цар старий та нерозумний, що вже осторог не приймає,

14 бо виходить юнак і з в'язниці, щоб зацарювати, хоч у царстві своїм народивсь він убогим!

15 Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього юнака, цього другого, що став він на місце його.

16 Немає кінця всьому людові, всьому, що був перед ним, та й наступні не втішаться ним, бо й це теж марнота та ловлення вітру!...

Утиски й праця

І знову озирнувся я й побачив, скільки гноблення під сонцем. Я бачив гноблених в сльозах, і нікому втішати їх, бо ті ж гнобителі і владу мають, і не знайшлося, кому втішить неборак. Я вирішив, що зараз легше тим, хто помер, ніж живим. Але ще краще, ніж живим і мертвим, вмерлим при породіллі, хто ще не бачив зла, яке існує в світі цім[a].

І збагнув я, що вся праця і все, що вона дає, суть заздрощі й суперництво між людьми. Це теж марнота, це теж вітер в полі[b].

Ось люди кажуть: «Складає дурень руки й цим себе вбиває». Можливо, правда це, але я кажу, що краще вдовольнятися малим, ніж увесь час жадати більшого багатства.

Краще жити вдвох

І знов спостерігав я марноту під сонцем. Жив одинак, не мав ні сина, ані брата. Однак трудився безупинно. Та все ж багатство не втішало зір його. Він запитав себе: «Для кого гну я спину? Чом позбавляю радості себе?» Це теж марнота. Запитання непросте. Краще жити вдвох, аніж одному, за свої труди тоді відплата краща. 10 Якщо впаде один, підвестись допоможе другий. Впаде самотній, хто йому прийде на поміч? 11 Як люди сплять удвох, то тепло їм, а як самотньому зігрітись? 12 Самотнього неважко подолати, а двоє можуть дати відсіч. Утричі зсукану мотузку важко розірвати.

13 Бідний, та мудрий і молодий кращий, ніж старий, та дурний володар, який уже не прислухається до застережень. 14 Навіть якщо молодий вийде з дому в’язнів, щоб стати царем або народився в бідняцькій родині. 15 Я помітив, що всі люди цього краю були на боці молодого володаря, який мав заступити на престолі старого правителя. 16 І було всіх тих людей, яких він повів за собою, дуже багато. Але ті, хто прийде пізніше, не буде ним задоволений. Бо це також безглуздо, також вітер у полі.

Footnotes

  1. 4:3 в світі цім Або «під сонцем».
  2. 4:4 Це… в полі Або «Це непокоїть дух». Також див.: Екл. 4:16.