Add parallel Print Page Options

Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

10 Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

11 Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

13 Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

14 За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

18 Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

21 тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

22 знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

23 Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

24 Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

26 І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

27 Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

29 Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...

Мудрість

Краще добре ім’я, ніж парфуми тонкі,[a]
    день смерті принадніший, ніж народження мить.
Краще піти на поминки, ніж у дім гультіпаки,
    бо смерть на кожного чатує.
    Живим про це потрібно пам’ятати.

Гнівитись краще, ніж сміятись,
    бо серце може вдовольнитись, хоч лице сумує.
Мудрець і подумки про смерть не забуває,
    а дурень прагне лиш веселощів, розваг.
Прислухатися краще до докорів мудреця,
    аніж вслухатися в медові співи дурня.
Бо дурносміх нагадує чортополоху тріск,
    що швидко згоряє, навіть не зігрів казанка.
    І в цьому теж марнота.

Дорогі підношення можуть й мудреця пошити в дурні,
    хабар і чесне серце спокусити може.

Кінець у справі кращий, ніж початок,
    терплячість вдачі краща, аніж пиха.
Не поспішай роздратуватись,
    бо гнів живе у серці дурня.
10 Не говори: «Як сталося таке,
    що все минуле краще сьогодення?»
    Бо не від мудрості такі питання ставлять.

11 Бо мудрість—добра, то коштовний спадок, корисний всім, хто сонце бачить[b]. 12 Адже надійно мудрість захищає, як і срібло. І перевага знань у тім, що мудрість зберігає життя тому, хто володіє нею.

13 Поглянь на труд Господній: хто здатен випрямити те, що Він зігнув? 14 У гарну днину утішайся, будь щасливим, а в нещасливий день замислися над тим, що їх обидвох Бог створив, аби людина у Нього не знайшла помилки.

15 В безглуздому житті я усього зазнав: і те, що праведник загине, попри свою цноту, і що злочинець довго житиме, хоч сіє зло. 16 Не будьте надто праведні і мудрі—навіщо знищувати себе? 17 Не будьте занадто лихі й дурні не будьте також—навіщо вмирати передчасно?

18 Краще вхопитися за одне, але й іншого не випускати з рук. Хто Господа шанує, матиме і те, і інше в своєму житті. 19 Мудрість робить дужчим мудреця, аніж десяток управителів міських. 20 Бо праведного жодного немає на землі, хто б не грішив ніколи.

21 Не слухайте всього, що мовлять люди, тож не почуєте, як проклинають вас раби. 22 Тому що достеменно вам відомо, що проклинали інших й ви не раз. 23 Усі поради мудрістю я перевірив. Собі пообіцяв я: «Буду мудрим!» Але ж далеко як мені до мудреця! 24 Усе, що є,—глибоке й непізнанне. Кому дано збагнути таємниці ті? 25 Націлив розум я на пізнання, на пошук мудрості, чому на світі так ведеться: причину й наслідки шукав.

Прагнув дізнатися, чому безглузде зло, чому дурний прирівняний до божевільного. 26 І зрозумів я, що підступна жінка, в якої серце—лиш пастка й тенета, в якої руки—тільки пута, гіркіша від смерті. Той, хто шукає шлях до Бога, омине її, а хто грішить, потрапить у її сильце. 27 «Погляньте, до чого я дійшов,—говорить Когелет.—Я все разом зіставив і обміркував, щоб знайти відповідь. 28 Все ще шукаю і не знайшов ще відповіді, але я знаю, що на тисячу людей знайшовся один добропорядний чоловік, а жінки—жодної. 29 Ось що єдине я відкрив для себе: Бог праведністю людей наділив, однак вони знайшли багато лихого».

Footnotes

  1. 7:1 Краще… тонкі Тобто «краще мати добру репутацію, ніж багатство».
  2. 7:11 хто сонце бачить Тобто «ті, хто планують свої вчинки заздалегідь».