15 І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

² Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?

³ Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?

⁴ Ти страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,

⁵ бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

⁶ Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:

⁷ Чи ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?

⁸ Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?

⁹ Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?

¹⁰ Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.

¹¹ Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?

¹² Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,

¹³ що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?

¹⁴ Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?

¹⁵ Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,

¹⁶ що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

¹⁷ Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,

¹⁸ про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,

¹⁹ їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.

²⁰ Безбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.

²¹ Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.

²² Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.

²³ Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...

²⁴ Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,

²⁵ бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,

²⁶ проти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.

²⁷ Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,

²⁸ і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.

²⁹ Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.

³⁰ Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.

³¹ Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,

³² вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!

³³ Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,

³⁴ бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:

³⁵ він злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...