Йов 16
Ukrainian Bible
16 А Йов відповів та й сказав:
2 Чув я такого багато, даремні розрадники всі ви!
3 Чи настане кінець вітряним цим словам? Або що зміцнило тебе, що так відповідаєш?
4 І я говорив би, як ви, якби ви на місці моєму були, я додав би словами на вас, і головою своєю кивав би на вас,
5 устами своїми зміцняв би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!
6 Якщо я говоритиму, біль мій не стримається, а якщо перестану, що відійде від мене?
7 Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спустошив,
8 і поморщив мене, і це стало за свідчення, і змарнілість моя проти мене повстала, і очевидьки мені докоряє!
9 Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...
10 Вони пащі свої роззявляють на мене, б'ють ганебно по щоках мене, збираються разом на мене:
11 Бог злочинцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене...
12 Спокійний я був, та тремтячим мене Він зробив... І за шию вхопив Він мене й розторощив мене, та й поставив мене Собі ціллю:
13 Його стрільці мене оточили, розриває нирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...
14 Він робить пролім на проломі в мені, Він на мене біжить, як силач...
15 Верету пошив я на шкіру свою та під порох знизив свою голову...
16 Зашарілось обличчя моє від плачу, й на повіках моїх залягла смертна тінь,
17 хоч насильства немає в долонях моїх, і чиста молитва моя!
18 Не прикрий, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зойку мого,
19 бо тепер ось на небі мій Свідок, Самовидець мій на висоті...
20 Глузливці мої, мої друзі, моє око до Бога сльозить,
21 і нехай Він дозволить людині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його,
22 бо почислені роки минуть, і піду я дорогою, та й не вернусь...
Иов 16
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Відповідь Йова Еліфазу
16 Йов відповів так:
2 «Всі ваші просторікування я вже чув,
а ваше співчуття породжує лише страждання.
3 Чи буде край балаканині нескінченній?
Чи так стурбовані, що важко вам змовчати?
4 Так само міг би я вам дорікати,
якби ми помінялися місцями.
Я б звинувачень сипав рій невпинно
і скрутно головою би хитав.
5 Та міг би я і підбадьорити, і втішить,
я б ваші болі заспокоїть міг.
6 Страждань не зменшу тим, що я скажу вам,
якщо ж мовчатиму, то не вгамую біль ніколи.
7 Навіть тепер мене замучує мій ворог,
усю сім’ю мою понищив він.
8 Ти зморшками покрив чоло.
Це проти мене свідчення, як і охляле тіло,
і запалі очі, що промовисто говорять.
9 Зневага й Божий гнів роз’ятрили всі рани.
Чому скрегоче Він зубами в гніві?
У ворогів моїх з очей ненависть сипле.
10 Вони роззявили роти до мене,
ущипливо кусаючись словами,
юрмляться, підступаючись все ближче.
11 Віддав мене збоченцям Бог,
під владу нечестивців.
12 Я жив спокійно, але Бог мені вчепився у загривок,
трясти почав, розбив моє життя,
мішенню вибрав для стрільби.
13 Вже лучники Його кільце замкнули.
Безжалісно проколює Він нирки,
і виливається на землю жовч моя[a].
14 Наносить рану Він за раною.
Він стрімко наступає, мов воїн у бою.
15 Волосяницею прикрив я тіло,
я переможений, я збитий з ніг.
16 Лице від сліз набрякло і почервоніло,
лягла під очі смерті чорна тінь.
17 Хоча не знали утиску й насильства мої руки
і чисту я творив молитву повсякчас.
18 О земле, кров мою не приховуй[b],
нехай мій плач лунає навкруги.
19 Є й зараз високо на небі свідок,
що може свідчити на захист мій.
20 Хай перекладачем моїм він буде,
хай буде моїм другом перед Богом,
коли з моїх очей струмують сльози.
21 За мене заступиться він перед Богом,
розсудить він між смертним[c] і його сусідом.
22 Бо не мине і кілька років,
як я піду туди, звідки немає вороття».
Footnotes
Copyright © 2007 by Bible League International