Add parallel Print Page Options

22 І заговорив теманянин Еліфаз та й сказав:

Чи для Бога людина корисна? Бо мудрий корисний самому собі!

Хіба Всемогутній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за користь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?

Чи Він буде карати, тебе боячись, і чи піде з тобою на суд?

Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззаконням немає кінця!

Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав!

Не поїв ти водою знеможеного, і від голодного стримував хліб...

А сильна людина то їй оцей край, і почесний у ньому сидітиме.

Ти напорожньо вдів відсилав, і сирітські рамена гнобились,

10 тому пастки тебе оточили, і жахає тебе наглий страх,

11 твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе...

12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зорі угору поглянь, які стали високі вони!

13 А ти кажеш: Що відає Бог? Чи судитиме Він через млу?

14 Хмари завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по крузі небесному.

15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступали безбожні,

16 що невчасно були вони згублені, що річка розлита, підвалина їх,

17 що до Бога казали вони: Відступися від нас! та: Що зробить для нас Всемогутній?

18 А Він доми їхні наповнив добром!... Але віддалилась від мене порада безбожних!

19 Справедливі це бачать та тішаться, і насміхається з нього невинний:

20 Справді вигублений наш противник, а останок їх вижер огонь!

21 Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро.

22 Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

23 Якщо вернешся до Всемогутнього, будеш збудований, і віддалиш беззаконня з наметів своїх.

24 І викинь до пороху золото, і мов камінь з потоку офірське те золото,

25 і буде тобі Всемогутній за золото та за срібло блискуче тобі!

26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє,

27 будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш.

28 А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло.

29 Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає.

30 Рятує Він і небезвинного, і той чистотою твоїх рук урятований буде.

Слово Еліфаза

22 Тоді озвався Еліфаз із Темана:

«Чи має користь Бог із чоловіка?
    Чи може мудрий у нагоді Йому бути.
Чи втішить Бога, як очистиш ти свій шлях?
    Чи шлях твій бездоганний вигідний Йому?
Хіба через побожність і боязкість
    повчає Він тебе і йде судитися з тобою?
Чи не занадто ти гріхів набрався?
    Немає ні кінця, ні краю беззаконню.
Ти ні за що з братів своїх зідрав заставу[a]
    і бідняків до нитки обібрав.
Ти спраглому не подаси води напитись,
    а у голодного із рота видереш шматок.
Хто має силу, той землею володіє,
    живе на ній вельможний чоловік.
Ти проганяєш удовиць, не даючи нічого,
    безбатченки-сирітки через це страждають.
10 Тому й наставили кругом на тебе сіті,
    тому і страх тебе зненацька обіймає.
11 Тому і темінню стає для тебе світло,
    тому і з ніг зіб’є тебе раптово повінь.

12 Хіба не вище всіх Господь на небесах?
    Хіба величні зорі він не зверху споглядає?
13 А ти говориш: „Що там знає Бог,
    чи може Він судити через темну хмару?
14 Він схований за хмарами густими,
    і нас Він не побачить на землі,
    як Небесами походжає”.

15 Чи будеш ти триматися стезі,
    якою твої предки йшли,
    яку безбожники для себе протоптали?
16 До часу їх не стало, їх знесло,
    як ту оселю повінню змиває.
17 Вони звертаються до Бога: „Дай нам спокій!”
    „Що Всемогутній зробить нам?”—вони говорять.
18 Хоча це Він добро у їхній дім приніс,
    але триматимуся я від них подалі.
19 Радіють праведні, коли зачують про біду злостивих,
    невинні потішаються над злими:
20 „Хіба не згинули у вогні всі ті,
    хто нам наперекір ішов?”
    Й багатство їхнє у вогні палає.

21 Корися і живи у згоді з Богом,
    тоді лиш доброта зійде на тебе.
22 Із Божих уст приймай поради слушні,
    і серцем дослухайся і сприймай їх.
23 Якщо повернешся до Всемогутнього,
    відродишся. Подалі викинь злість.
24 Якщо на золото ти глянеш, як на порох,
    якщо офірське золото ти викинеш у ріку,
25 якщо лиш Всемогутній буде золотом твоїм
    і найдорожчим твоїм сріблом,
26 тоді у Всемогутньому ти радість відшукаєш,
    тоді повернешся лицем до Бога.
27 Помолишся йому, і Він тебе почує,
    обітницю, що Богу дав, ти сповниш.
28 Ти приймеш рішення, і здійсниться твій задум,
    тебе чекає світлий шлях.
29 Коли у інших трапиться біда,
    порадиш ти піднять лице до Бога,
    і Він спасе смиренних.
30 Він навіть винного звільнить,
    своєю чистотою ти спасеш і грішних».

Footnotes

  1. 22:6 заставу Див.: Повт. Закону 24:12-13, де йдеться про правила позичання бідним.