Add parallel Print Page Options

24 Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!

Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,

займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,

вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...

Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...

На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,

наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,

мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...

Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...

10 Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.

11 Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!

12 Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...

13 Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.

14 На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...

15 А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...

16 Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,

17 бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...

18 Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...

19 Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!

20 Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...

21 Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.

22 А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!

23 Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:

24 підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...

25 Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?

Страждання убогих під гнітом безбожників

24 «Чому Всемогутній бачить весь наш час,
    а ми про дні Його не знаємо нічого?

Лихі людці межі переставляють на свій розсуд,
    крадуть худобу і женуть на інше пасовисько.
І у сиріт крадуть вони ослів,
    і відбирають за борги худобу у вдів.
Збивають бідняків з путі,
    й вони десь переховуватись мусять.

Мов дикі віслюки, сіроми у пустелі бродять,
    вишукують в пісках, де б хліб знайти для діток.
Вони збирають на полях багатіїв солому,
    у кривдників по виноградниках збирають рештки.
Голі й неприкриті, ніч вони проводять,
    від холоду нема чим захиститись.
Під зливами до нитки промокають в горах
    і туляться до виступів гірських, аби сховатись.
Зловмисники сиріток від грудей крадуть,
    беруть дітей у бідних як заставу[a]
10 Тиняються вони із неприкритим тілом,
    самі голодні, ситому снопи несуть.
11 Оливу з-поміж жорен добувають,
    із винограду вина чавлять,
    а самі ж геть від спраги чорні.
12 По місту котить хвилі стогін мертвих,
    поранені про допомогу ледь шепочуть, та Він не чує.
    Та Бог поводиться так ніби все нормально.

13 Є ті, для кого світло—ворог,
    вони не визнають Його, Його шляхом не йдуть.
14 Убивця в сутінках встає,
    слабких вбиває та нужденних,
    а ніч настане, тоді злодієм він стає.
15 Про вечір мріє перелюбник і каже:
    „Хто мене побачить?”—
    й обличчя прикриває своє.
16 Вони вночі в оселі прокрадаються,
    удень, замкнувшись, причаїлись по кутках,
    адже до світла геть вони не звикли.
17 Для них глибока ніч—то ранок,
    бо з безпросвітним мороком вони на „ти”.

18 Вони, мов та билина у стрімкім потоці,
    і проклята земля, що їм дісталася у спадок,
    тому й у винограднику ніхто врожаю не збере.
19 Як посуха і спека талий сніг крадуть,
    так і Шеол поглине грішників земних.
20 Забуде про людину рідна матір,
    і черви посмакують ним,
йому немає місця в пам’яті людській,
    і гине зло, як дерево з оголеним корінням.
21 Бездітну жінку нечестивець ошукає,
    і помічником не буде він вдові.
22 Своєю силою злі люди нищать правителів могутніх
    й стають могутніми самі,
    однак за їх життя ніхто не зможе поручиться.
23 На мить їм успіх і багатство голову кружляє,
    а завтра що?
24 Зловмисникам недовго тішитися і пишатись,
    так хутко опадуть, зів’януть, наче мальви квіт,
    і зріжуть їх, як колоски пшениці.

25 Якщо це все не так, хай доведуть мені,
    що я брехун, й моєму слову не повірять».

Footnotes

  1. 24:9 беруть… як заставу У Гебрейському тексті цей вірш розташований після 24:3.