Add parallel Print Page Options

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

10 отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

11 Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

12 Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

13 отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

14 бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

15 На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

16 Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

17 на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

19 Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

21 аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

22 Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!

Слово Білдата

Тоді сказав Білдат із Шуа:

«Як довго будеш нісенітниці верзти?
    Слова твої, мов дужий вітер, пролітають.
Чи Бог на справедливість нападає,
    чи Всемогутній хоч у чомусь неправий?
Якщо сини твої грішили перед Богом,
    то їх не залишив Він в руках у беззаконня,
    та змусив їх сплатить за всі гріхи.
Якщо ти, Йове, будеш прагнути Бога
    і прощення у Всемогутнього попросиш.
Якщо ти чистоти й чеснот своїх не зрікся,
    то Бог зглянеться, прийде тобі на поміч.
    Поверне дім тобі, як і належить.
Хоча початок твій був дріб’язковий,
    зате майбутнє матимеш заможне.

Лишень звернись до поколінь минулих,
    повчись, як можеш, в їхніх предків.
Бо ми явились в світ недавно,
    пізнати Його не встигли;
    дні наші на землі, мов тінь.
10 Хіба з тобою предки не говорять?
    Хіба не діляться знанням,
    що в серці зрозуміли?

11 Хіба росте папірус без болота,
    чи очерет буяє без води?
12 Життя у них коротке,
    бо не встигли ще як слід зазеленіти,
    як уже зів’яли, нікому не потрібні.
13 Таке трапляється із тими, хто про Бога забуває,
    безбожника не збудуться надії.
14 Його упевненість, мов павутиння восени,
    покластись ні на кого він не може.
15 Якщо зіпреться він на павутиння, то не встоїть;
    хай хоч учепиться, а підвестися вже не зможе.
16 Він, мов рослина, на осонні розкидає крону,
17     чіпляючись і оповивши брил громаду,
    повзе у дім камінний.
18 Якщо його коріння підірвати,
    ніхто й не здогадається, що там воно колись було.
19 Рослинка в чистоті жила своїм життям,
    та інші пагони заступлять її місце,
    пробившись паростком до світла дня.
20 Правдивих, прямодушних Бог не покидає,
    злостивим сили й влади Він не додає.
21 Він може дарувати радість сміху,
    наповнити твої вуста веселим гуком.
22 Приниженими будуть вороги твої,
    і дах над головою втратять ті злостивці».