Йов 9
Ukrainian Bible
9 А Йов відповів та й сказав:
2 Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?
5 Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.
6 Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.
7 Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.
8 Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,
9 Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.
10 Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...
11 Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...
12 Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?
13 Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,
14 що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,
15 я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?
16 Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,
17 Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...
18 Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?
20 Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...
21 Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...
22 Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...
23 Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...
24 У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?
25 А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,
26 проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...
27 Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,
28 то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...
29 Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?
30 Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,
31 то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...
32 Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,
33 поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...
34 Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...
Иов 9
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Відповідь Йова
9 Йов відповів:
2 «Я, звісно, розумію, так буває,
але як можна буть невинним перед Богом?
3 На жодне з тисячі питань не зміг би відповісти Богу,
якби й хотів посперечатись з Ним.
4 Бог—серцем мудрий, Всемогутній.
Хто проти нього виступив,
втратив своє життя.
5 Пересуває гори Він так, що ніхто й не знає,
в Своєму гніві Він їх рушить.
6 Це Він трясе землею до основ її, та так,
що стугонить усе навколо.
7 Сказати сонцю може Він, щоб не зійшло,
а зорі сховати, щоб не світили.
8 Він Сам напнув небесну широчінь,
по гребню хвиль морських він ходить.
9 Створив Він Ведмедицю, Оріон й Волосожар,
створив сузір’я, що вершать свій шлях
південним небом.
10 Витворює Він більше див, ніж можна уявити,
і не злічить Його чудес.
11 Поглянь, Він наді мною йде, а я не бачу,
проходить поряд, та я не відчуваю.
12 Хто може Богу протидіють, коли Він забирає щось?
Хто сміє протирічить: „Що Ти робиш?”
13 Бог не вгамує Свого гніву,
помічники Рагав і ті простерті під Його ногами.
14 Тоді що маю я Йому сказати,
які слова я мушу підібрати?
15 Якби й невинний був я, все одно б мовчав;
благав би тільки милосердя я в Заступника свого.
16 Якби звернувся навіть я до Нього,
якби мені Він навіть відповів,
я все одно не вірю, що почув би Він мій голос.
17 Це Бог на мене бурю насилає
і ранить щораз дужче без причини.
18 Не встигну перевести дух,
а вже нові печалі насідають.
19 Якщо про силу йдеться,
то Він могутніший, звичайно.
Якщо про справедливість,
хто з Ним може позиватись?
20 Хоча я й невинний, та мої вуста знайдуть провину.
Хоч не грішив, мене в крутійстві звинуватять.
21 Я безневинний, не турбуюся про душу.
Життя своє ненавиджу.
22 У всіх єдина доля—всі вмирають.
Тому я і кажу, що Бог веде
і праведних, і грішних до одного кінця.
23 Якщо людну вб’є раптове лихо,
чи насміхається Він із мук невинного тоді?
24 Панують на землі нечесні та злостиві,
а Бог не розкриває правди суддям.
Якщо не Бог, то хто це все вчинив?
25 Скоріше за гінця роки життя біжать,
без радості, без щастя пролітають дні.
26 Вони пливуть, мов човен з очерету,
немов орел, що падає на здобич.
27 Якщо скажу: „Забуду я свій біль,
засяє усміх на моїм обличчі”,—
28 нічого це не змінить, мукам не кінець,
бо знаю, що не спиниться Твій суд.
29 Господь вже звинуватив мене в чомусь,
тому ж даремно гаяти зусилля, виправдовуючи себе!
30 Якби я талим снігом умивався
і тіло з милом чисто вимив,
31 Ти б і тоді мене в брудну могилу кинув,
і навіть одяг би зненавидів мене.
32 Бог—не один із нас, тому я виклик кинути Йому не можу,
до суду позиватись я Його не поведу.
33 Нема нікого, хто б зумів між нами стати
і вислухати нас обох[a].
34 Хто відвернув би жезл каральний Божий,
щоб неминучий страх мене не їв.
35 Тоді б насмілився я все Йому сказати,
бо не така вже боязка у мене вдача».
Footnotes
- 9:33 вислухати нас обох Буквально «бути посередником».
Copyright © 2007 by Bible League International