Add parallel Print Page Options

10 І взяли Ааронові сини, Надав та Авігу, кожен кадильницю свою, і дали в них огню, і поклали на ньому кадило, і принесли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був приносити їм.

І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, і вони повмирали перед Господнім лицем.

І сказав Мойсей до Аарона: Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьких Моїх Я буду освячений, і перед усім народом буду прославлений. І замовк Аарон.

І покликав Мойсей Мисаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааронового дядька, та й промовив до них: Підійдіть, винесіть братів своїх із святині поза табір.

І вони підійшли, та й винесли їх в їхніх хітонах поза табір, як наказав був Мойсей.

І сказав Мойсей до Аарона, та до Елеазара й до Ітамара, синів його: Голів ваших не відкривайте, і одеж ваших не роздирайте, щоб вам не померти, і щоб на всю громаду не розгнівався Він. А брати ваші, увесь дім Ізраїлів будуть оплакувати те спалення, що спалив Господь.

А зо входу скинії заповіту не вийдете ви, щоб не померти, бо на вас олива Господнього помазання. І зробили вони за Мойсеєвим словом.

А Господь промовляв до Аарона, говорячи:

Вина та п'янкого напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь,

10 і щоб розрізняти між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим,

11 і щоб навчати Ізраїлевих синів усіх постанов, про що говорив до них Господь через Мойсея.

12 І Мойсей промовляв до Аарона та до Елеазара й до Ітамара, позосталих синів його: Візьміть хлібну жертву, полишену з огняних Господніх жертов, та й їжте її прісну при жертівнику, бо це Найсвятіше.

13 І будете їсти її в місці святому, бо вона уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх з огняних жертов Господніх, бо так мені наказано.

14 А грудину колихання та стегно приношення будете їсти в місці чистому, ти й сини твої, та твої дочки з тобою, бо уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх дані з мирних жертов Ізраїлевих синів.

15 Стегно приношення й грудину колихання на огняних жертвах лою принесуть вони, щоб колихати як колихання перед Господнім лицем. І буде це для тебе та для синів твоїх з тобою на вічну постанову, як наказав Господь.

16 А козла жертви за гріх пильно шукав Мойсей, і ось він був спалений. І розгнівався на Елеазара й на Ітамара, позосталих Ааронових синів, кажучи:

17 Чому ви не з'їли жертви за гріх у місці святому? Бо вона Найсвятіше, і її я дав вам, щоб уневажнити провину громади, щоб очистити їх перед Господнім лицем.

18 Тож не внесено крови її до святині всередину. Будете конче їсти її в святині, як я наказав.

19 І промовляв Аарон до Мойсея: От сьогодні принесли вони свою жертву за гріх і цілопалення своє перед Господнє лице, і трапилося мені оце. А буду я їсти жертву за гріх сьогодні, чи буде це добре в Господніх очах?

20 І почув Мойсей, і було це добре в його очах.

Бог убиває Надава й Авігу

10 Ааронові сини Надав і Авігу взяли кожен свою кадильницю, поклавши в неї вогню й запашного куріння на нього. І принесли вони перед Господом вогонь, та не праведний, не той, що Господь наказав їм використовувати. І зійшов вогонь від Господа, і спалив їх, і померли вони перед Господом.

Мойсей тоді сказав Аарону: «Це те, що Господь мав на увазі, коли сказав: „Ті, хто наближається до Мене, мусять поважати Мене й славити перед усім народом”». Аарон мовчав.

Мойсей покликав Мишаела й Ельзафана, сина Уззіела, Ааронового дядька. Він їм сказав: «Ідіть-но й винесіть тіла ваших родичів за табір, геть від Святого місця».

То пішли вони й винесли тіла їхні в хітонах геть з табору, як сказав Мойсей.

І мовив тоді Мойсей до Аарона та до його синів Елеазара та Ітамара: «Голови не оголяйте й одягу не рвіть, не показуйте суму, щоб вам не померти, та не навести Його гнів на свою громаду. Але ваші рідні, всі люди Ізраїлю можуть плакати за спаленими, кого Господь спалив. За поріг намету зібрання не виходьте, бо помрете через те, що на вас олива помазання Господнього». Тож і зробили вони так, як Мойсей сказав.

Тоді Господь сказав Аарону: «Ні ти, ні сини твої не повинні пити вина, ані пива, коли заходите до намету зібрання, щоб не померти. Це закон на віки вічні й на всі ваші покоління. 10 Бо ви мусите чітко відрізняти священне від несвященного, чисте від нечистого. 11 Ви мусите навчати дітей Ізраїлю всіх законів, що Господь їм дав через Мойсея».

12 І мовив Мойсей Аарону та синам його, що залишилися, Елеазару й Ітамару: «Візьміть хлібну жертву, що лишилася від дарів Господу, і їжте її прісною перед жертовником, бо це найсвятіше. 13 Ви мусите їсти її в Святому місці, оскільки це ваша частка і частка синів ваших від дарів Господу. Бо мені так наказано.

14 Ти й сини твої, і дочки, їжте також грудину жертви колихання й стегно особливого приношення в чистому місці. Бо їх дано тобі як твою частку й частку синів твоїх від мирної жертви синів Ізраїлю. 15 Стегно приношення і грудину жертви колихання вони мусять приносити як жертву колихання перед Господом, разом із жертвами лою. І буде це часткою для тебе й для дітей твоїх на віки вічні, як звелів Господь».

16 І став Мойсей шукати козла жертви очищення та його вже було спалено. І розгнівався він на Елеазара й Ітамара, Ааронових синів, що залишилися. Він сказав: 17 «Чому ви не їли жертви очищення у Святому місці? Це ж найсвятіше! Господь дав її вам, щоб відвести провину від громади, очистити її перед Господом. 18 І кров того козла не була внесена до Святого місця. Ви могли б це з’їсти в Святому місці, як я звелів».

19 Тоді Аарон сказав Мойсею: «Послухай, сьогодні вони принесли свою жертву очищення й жертву всеспалення перед Господом, а зі мною таке сталося. Якби я з’їв жертву очищення сьогодні, чи бажано б це було Господу?»

20 Почувши таке, Мойсей погодився.