Add parallel Print Page Options

Та буде наприкінці днів, гора дому Господнього міцно поставлена буде вершиною гір, і піднесена буде вона понад узгір'я, і будуть народи до неї пливсти.

І підуть численні народи та й скажуть: Ходімо, і вийдім на гору Господню та до дому Якового, і Він буде навчати доріг Своїх нас, і ми будемо ходити стежками Його. Бо вийде Закон із Сіону, а слово Господнє із Єрусалиму.

І Він буде судити численні племена, і розсуджувати буде народи міцні аж у далечині. І вони перекують мечі свої на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатись війни!

І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив, бо уста Господа Саваота оце прорекли.

Усі бо народи ходитимуть кожен ім'ям свого бога, а ми будем ходити Ім'ям Господа, нашого Бога, на віки віків!

Того дня промовляє Господь позбираю кульгаве й згромаджу розігнане, і те, що на нього навів коли лихо.

І зроблю Я кульгаве останком, а віддалене потужним народом, і зацарює над ними Господь на Сіонській горі відтепер й аж навіки!

А ти, башто Черідна, підгірку Сіонської доньки, прийде до тебе і дійде старе панування, царювання для донечки Єрусалиму.

Тепер нащо здіймаєш ти окрик? Чи в тебе немає царя? Чи ж загинув твій радник, що ти корчишся, мов породілля?

10 Вийся та корчся, о дочко Сіону, немов породілля, бо тепер вийдеш із міста та перебуватимеш у полі, і прийдеш аж до Вавилону. Та будеш ти там урятована, там Господь тебе викупить з рук твоїх ворогів!

11 А зараз зібрались на тебе численні народи, говорячи: Нехай він зневажений буде, і нехай наше око побачить нещастя Сіону!

12 Та не знають вони Господніх думок, і не розуміють поради Його, бо Він їх позбирав, як до клуні снопи.

13 Ставай та молоти, дочко Сіону, бо Я ріг твій залізом учиню, а копита твої вчиню міддю, і ти розпорошиш численні народи та вчиниш закляттям для Господа несправедливий їхній зиск, а їхнє багатство Владиці всієї землі.

Закон прийде з Єрусалима

Настануть дні,[a] коли гора,
    на якій встановлено храм Господній,
    стане найвищою з-поміж усіх гір.
І нескінченними потоками сюди
    будуть сходитися люди всіх народів.
Чимало люду прийде й скаже:
    «Ходім, зійдемо на Господню гору,
    до дому Бога Якова.
Всевишній нас навчить Свого шляху,
    щоб ми ходили тільки-но Його путями[b]».

Бо вчення Боже із Сіону вийде,
    а слово Господа—з Єрусалима по всьому світу.
Тоді Господь судитиме всі племена,
    вирішувати справи могутніх і віддалених народів.
Вони перекують мечі свої на рала,
    а списи—на серпи, щоб жати жито.
Народи припинять воювати між собою;
    люди ніколи більше не будуть готуватися до війни.
Сидіти буде кожен під лозою
    своєю і під віттям фіґових дерев.
Ніхто не їх злякає,
    бо Господь Бог Всемогутній так сказав!

Хоча усі народи можуть жити
    і шанувати кожен свого бога,
    ми ж житимемо, Бога нашого шануючи повік.

Повернеться царство

Господь говорить:

«Єрусалиме скалічена й розвіяна була,
    відчула вона біль та Божу кару,
    але ж Я її до Себе поверну.

Я так зроблю,
    щоб вижили лише люди цього „скаліченого” міста.
Їх вигнано було з їхньої землі,
    але Я їх зміцню й могутнім народом зроблю».
І буде ними керувати Господь з гори Сіон,
    відтоді і повік.
А щодо тебе, вартова башто Отари[c],
    прийшов твій час.
Офель, дочка Сіону,
    до тебе повернуться колишня влада й царство.

Чому Ізраїль мусить іти до Вавилона

Чому так плачеш ти? Хіба нема царя у тебе?
    Хіба загинув той порадник твій,
    бо тяжкі твої муки, наче у жінки при пологах.
10 Звивайся з болю і кричи, дочко Сіону,[d] наче при пологах,
    бо мусиш ти тепер із міста вийти
    й жити в чистім полі.
До Вавилона мусиш йти,
    і там тебе врятують.
    Там викупить тебе Господь із вражих рук.

Господь вигубить інші народи

11 Багато народів зібралося війною проти тебе,
    і кажуть: «Дивись, ось гора Сіон,
    давайте-но зруйнуємо її».

12 Вони не розуміють, що Господь планує,
    не знають вони намірів Його.
Він справді їх зібрав,
    щоб розчавити мов збіжжя на току.

Ізраїль переможе своїх ворогів

13 «Вставай і молоти, дочко Сіону,
тебе Я міццю неймовірною наділю:
    роги твої будуть неначе з заліза,
    копита ж—з бронзи.
Чимало потрощиш ти народів,
    та Господу присвятиш їхню здобич,
    багатство їхнє—Володарю цілого світу віддаш».

Footnotes

  1. 4:1 Настануть дні Буквально «в останні дні».
  2. 4:2 ходили… путями Або «щоб ми могли підкорятися Йому».
  3. 4:8 башто Отари Або «Мігдал Едер». Можливо, у цьому вірші є натяк на те, що лідери народу знаходитимуться у башті і, неначе пастухи доглядатимуть своїх овець.
  4. 4:10 дочко Сіону Тобто «народ Єрусалиму». Також див.: Мих. 4:13.