Михей 7
Ukrainian Bible
7 Горе мені, бо я став, мов недобірки літні, як залишки по винобранні; нема грона на їжу, немає доспілої фіґи, якої жадає душа моя!
2 Згинув побожний з землі, і нема поміж людьми правдивого. Вони всі чатують на кров, один одного ловлять у сітку.
3 Наставлені руки на зло, щоб вправно чинити його, начальник жадає дарунків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жадання своєї душі, і викривлюють все.
4 Найліпший із них як будяк, найправдивіший гірший від терену. Настає день Твоїх сторожів, Твоїх відвідин, тепер буде збентеження їхнє!
5 І другові не довіряйте, не надійтесь на приятеля, від тієї, що при лоні твоєму лежить, пильнуй двері уст своїх!
6 Бо гордує син батьком своїм, дочка повстає проти неньки своєї, невістка проти свекрухи своєї, вороги чоловіку домашні його!
7 А я виглядаю на Господа, надіюсь на Бога спасіння мого, Бог мій почує мене!
8 Не тішся, моя супротивнице, з мене, хоч я впала, Сіонська дочка, проте встану, хоч сиджу в темноті, та Господь мені світло!
9 Буду зносити я гнів Господній, бо згрішила Йому, аж поки не вирішить справи моєї, та суду не вчинить мені. Він на світло мене попровадить, побачу Його справедливість!
10 І побачить оце все моя супротивниця, і сором покриє її, бо казала мені: Де Він, Господь, Бог твій? Приглядатимуться мої очі до неї, її топчуть тепер, як болото на вулицях.
11 Настане той день, щоб мури твої будувати, тоді віддалиться границя твоя цього дня!
12 Це той день, коли прийдуть до тебе з Асирії та аж до Єгипту, і від Єгипту та аж до Ріки, і від моря до моря, і від гори до гори.
13 І спустошенням стане земля на мешканців її, через плід їхніх учинків.
14 Паси Мій народ своїм берлом, отару спадку Твого; що пробуває в лісі самотно, у середині саду, хай пасуться вони на Башані й Ґілеаді, як за днів стародавніх.
15 Як за днів твого виходу з краю єгипетського, покажу йому чуда.
16 Народи побачать оце, і посоромлені будуть при всій своїй силі, руку покладуть на уста, їхні вуха оглухнуть.
17 Будуть порох лизати вони, як той гад, як плазюче землі, повилазять з дрижанням з укріплень своїх, вони будуть тремтіти перед Господом, Богом нашим, і будуть боятись Тебе!
18 Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачує прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості?
19 Знов над нами Він змилується, наші провини потопче, Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи.
20 Ти даси правду Яковові, Авраамові милість, яку присягнув Він для наших батьків від днів стародавніх.
Михей 7
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Михей засмучений злом, що коять люди
7 О горе мені, я мов сад після збору плодів,
немов виноградник, як зірвано грона з лози.
Немає кетяга, аби покуштувати,
ані добірних смокв, яких душа так прагне.
2 Немає більше відданих людей у краї,
і жодного порядного немає.
Усі замислюють, як засідку зробити і вбити,
одне на одного з тенетами полюють.
3 І вміло руки їхні чинять зло.
Вельможа і суддя вимагають хабарі,
народ усе їм робить на догоду.
4 Найкращий з них, немов шипшина,
найправедніший—гірший за колючий живопліт.
День покарання близько
Час покарання,
проголошений твоїми пророками[a], вже близько.
Година покарання вашого прийшла!
Від збентеження не врятуватись вам!
5 Не покладайтесь на сусіда,
не довіряйтеся найближчим друзям.
Пильнуй, що кажеш ти своїй коханій (дружині).
6 Бо зневажає син батька свого,
дочка на матір повстає,
невістка на свекруху,
і найлютіші вороги людини—її домашні.
Господь Спаситель
7 То буду Господа я виглядати,
чекатиму терпляче я на Бога, Спасителя мого.
Мій Бог мене почує!
8 Не зловтішайся з мене, враже,
бо хоч я впав, та підведусь,
хоч я у темряві, Господь мені за світло.
Господь вибачає
9 Я мушу зносити Господній гнів,
бо проти Нього Я згрішив.
Нарешті Він розсудить
і вирок справедливий винесе мені.
Він виведе мене на світло,
і я побачу праведність Його.
10 Побачать вороги мої,
і вкриються ганьбою.
Я збиткуватимуся з тих, хто говорив мені:
«То де ж Господь твій Бог?»
І я побачу, як їх топчуть люди,
так само, як і вулиці брудні.
Повернення Ізраїлю
11 Надходить день відбудови мурів твоїх,
то буде день, коли розширяться твої кордони.
12 Прийдуть до тебе того дня всі рештки:
від Ассирії і до Єгипту, і від Єгипту до річки Євфрат,
від моря і до моря, від гір до гір.
13 Лежатимуть спустошені навколишні краї за те,
що їхні мешканці вчинили.
14 Паси овець, якими володієш, ґирлиґою своєю,
вони живуть на самоті в лісах, та на горі Кармел.
Нехай пасуться у Башані й Ґілеаді,
як то було за давнішніх часів.
15 О Господи, Ти обіцяв:
«Як і у день, коли ви вийшли із земель Єгипту,
явлю Я чудеса Свої».
16 Нехай народи міць Мою побачать,
засоромляться нехай своєї сили.
Нехай уста свої руками затуляють,
та вуха затуливши, відмовляться слухати.
17 Хай качаються в поросі, наче та гадюка,
немов комахи, що плазують по землі.
Нехай тремтять, хай з жахом повиходять із фортець
до Господа, до Бога нашого,
нехай тремтять в повазі, Тебе боячись!
18 Хто Бог іще такий, як Ти?
Хто вибачає нечестиві вчинки,
прощає злочини Свого народу решткам,
хто не тримає зла і виявляє милосердя залюбки?
19 Він знову змилосердиться над нами
і скине всі наші гріхи в морські глибини.
20 Ти Якову вірний будеш
і Аврааму[b] явиш Свою ласку,
як присягнувся нашим пращурам за давніх ще часів.
Copyright © 2007 by Bible League International