Плач Єремії 3
Ukrainian Bible
3 Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,
2 Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...
3 Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...
4 Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,
5 обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,
6 у темноті мене посадив, мов померлих давно...
7 Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...
8 І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...
9 Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...
10 Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!
11 Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!
12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,
13 пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...
14 Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...
15 Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...
16 І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,
17 і душа моя спокій згубила, забув я добро...
18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...
19 Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,
20 душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...
21 Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:
22 Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,
23 нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!
24 Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!
25 Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!
26 Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.
27 Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,
28 нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;
29 хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;
30 хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...
31 Бо Господь не навіки ж покине!
32 Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,
33 бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.
34 Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,
35 щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,
36 щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!
37 Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?
38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?
39 Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.
40 Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!
41 підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!
42 Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,
43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...
45 Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами,
46 наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,
47 страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...
48 Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...
49 Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,
50 аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,
51 моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...
52 Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,
53 життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...
54 Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...
55 Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,
56 Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!
57 Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!
58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!
60 Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,
61 Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,
62 мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...
63 Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!
64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
65 Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!
66 Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!
Плач Иеремии 3
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Страждання наші—за гріхи
3 Я чоловік, який зазнав страждань,
від палиці, що нею Він бив мене у гніві.
2 Він вів мене, іти примусив
у темряві, а не при світлі.
3 Заносить знову й знов
Свою правицю Він на мене.
4 Він моє тіло й шкіру виснажив,
Він потрощив кістки мої.
5 Він обложив мене
і оточив нуждою й тягарями.
6 По темних закутках мене сидіть примусив,
неначе тих, що вже давно померли.
7 Він мур побудував навколо мене,
щоб мені не вийти,
і в бронзові тяжкі кайдани взяв мене.
8 І навіть як кричу й благаю про спасіння,
Він не відповідає.
9 Дороги ті, якими йти хотів я,
Він камінням завалив.
Він викривив стежки мої.
10 Він, наче той ведмідь,
що ладен кинутись на мене,
Він, наче лев, що в засідці сидить.
11 На манівці Він заманив мене,
пошматував і безпорадного самого кинув.
12 Напнув Він лук Свій,
з мене ціль для стріл зробивши.
13 І стрілами з сагайдака Свого
мені Він вцілив просто в серце.
14 Весь мій народ сміється з мене,
вони про мене цілий день глузливі пісеньки співають.
15 Мене Він сповнив гіркотою,
полином покарання напоїв.
16 Він розкришив на гальку мої зуби,
у порох Він мене втоптав.
17 Я будь-яку надію на розраду втратив.
Забув я вже, що то таке добро.
18 Сказав собі: «Залишили мене
і міць моя, й на Господа надія».
19 Гірка отрута покарання—
пам’ять про приниження й бездомність.
20 Душа моя усі мої турботи пам’ятає,
душа моя в мені зігнулась долу.
21 Та серце пригадає все це знову,
і знов розбурхає надію.
22 Бо ласка Господа безмежна,
бо Його милосердя—невичерпне.
23 Вони оновлюються знов щоранку,
адже велика праведність Твоя.
24 Душа моя говорить: «Господь—мій Бог[a]»,
тому надію покладаю я на Нього.
25 Господь благий до тих, хто сподівається на Нього,
той до душі Йому, хто Його прагне.
26 Яке то благо сподіватись тихо
на Господа прихід!
27 То благо в юні дні ярмо носити.
28 Нехай на самоті сидить спокійно,
адже Господь наклав ярмо на нього.
29 Хай навіть упаде обличчям в порох,
бо, можливо, є іще надія.
30 Нехай щоку підставить він тому, хто вдарив,
хай сповна він зневагу прийме.
31 Бо не відштовхує Володар Мій назавжди.
32 Адже якщо Він і пошле страждання,
то змилосердиться,
такі величні прояви Його любові.
33 Бо Він не хоче завдавати болю
чи накликати страждання на людей.
34 Хіба Господь не бачить,
як розтоптують всіх в’язнів,
35 як зазнає несправедливості людина,
коли вона стоїть перед Всевишнім.
36 Коли ошукано когось,
чи ж не Господня воля то була?
37 Хто б міг пообіцяти і зробити те,
якби на те не була воля Всевишнього?
38 Хіба не все, і радість, і біда,
із уст Всевишнього завжди виходить?
39 Навіщо нарікати на покарання,
яких зазнав ти за гріхи свої?
40 Давайте вивчим, переглянем вчинки наші
й повернемось до Господа.
41 Серця давайте піднесемо наші
й до Бога на небесах піднімем руки.
42 Ми проти Господа повстали, непокірливі були,
і Ти нас не простив.
43 Ти оповив нас гнівом, переслідував,
немилосердно убивав нас.
44 Себе Ти в хмару огорнув,
щоб жодна із молитв не дійшла до Тебе.
45 Зробив Ти з нас сміття,
непотріб між народів.
46 Всі наші вороги пащекують на нас.
47 Зазнали ми і розпачу, і пастки,
спустошення й руїни.
48 Річками сльози ллються із моїх очей,
адже зруйновано дочку мого народу.
49 Я очі виплакав, опанувати себе я безсилий,
50 поки Господь з Небес не кине погляд
і не побачить все те.
51 Що очі бачать, то засмучує моє серце,
через усе, що сталося з дівчатами мого міста.
52 Ті, що були моїми ворогами безпідставно,
мене полюють, наче того птаха.
53 Вони все прагнуть мені віку вкоротити в ямі,
закидати мене камінням.
54 Вода піднялась вище голови моєї.
«Кінець мені»,—сказав я.
55 О Господи, я промовляв Твоє ім’я із ями.
56 Ти чув мої благання, не затуляй вуха,
почуй мій крик по допомогу,
моє волання про спасіння!
57 Прийшов Ти, коли я Тебе покликав,
сказав мені: «Не бійся».
58 Господи, ти бився й захистив мене,
повернувши мені життя моє!
59 О Господи, Ти зглянувся на кривду, що зазнав я,
благаю, мою справу розсуди в суді.
60 Ти бачив мстивість їхню,
і їхню змову проти мене!
61 Ти чув всі їхні докори,
і їхню змову проти мене!
62 Розмови ворогів і їхні наміри
спрямовано на мене цілий день.
63 Зверни увагу, хоч стоять або сидять вони,
глузливими піснями збиткуються із мене.
64 О Господи, Ти відплати їм за діла.
65 Боже, відплати прокляттям все,
що наробили вони,
не будь милосердним до них[b].
66 В Своєму гніві переслідуй їх,
і вигуби їх з-під небес Господніх.
Copyright © 2007 by Bible League International