Війна з народом Башану

3 Тоді ми повернули й пішли дорогою на Башан. Оґ, цар Башану, виступив до Едреї з усім військом своїм, щоб зійтися з нами в бою. ² І сказав мені Господь: «Не бійся нічого, бо Я віддав його і всіх людей його, і землю його до рук твоїх. І вчиниш ти з ним так само, як і з Сихоном, царем аморійців, що царював у Хешбоні».

³ Тож Господь Бог наш віддав у руки наші Оґа, царя башанського, і всіх людей його. І побили ми їх так, щоб живих серед них не лишилося. ⁴ І захопили ми тоді всі міста його. Жодного містечка не було, щоб ми не захопили: шістдесят міст у всьому краї Арґов, царстві Оґа в Башані. ⁵ Всі міста були оточені високими мурами, брамами з засувами. Крім того, багато ще було містечок неукріплених. ⁶ Ми геть їх винищили^[a], так само, як міста Сихона, царя хешбонського. Ми зруйнували вщент усі їхні міста, винищили чоловіків, жінок і дітей. ⁷ І всю худобу й добро з міст забрали для себе як здобич.

⁸ Тож забрали ми тоді землю від двох царів аморійських, що була по той бік Йордану, від долини Арнон до гори Хермон. ⁹ (Сидонці називають Хермон Сиріоном, а аморійці звуть його Сеніром). ¹⁰ Ми захопили всі міста, що на верховині: увесь Ґілеад, увесь Башан аж до Салхи та Едреї на півночі, які були містами царства Оґа башанського. ¹¹ Оґ, цар башанський,—єдиний, хто лишився з рефаїв. Він мав залізне ліжко^[b] завдовжки воно було дев’ять ліктів^[c] та завширшки чотири лікті^[d]. Чи не в Равві аммонійській воно й досі?

Землі на схід від Йордану

¹² Тож зайняли ми тоді цю землю, яка простягалася від Ароера, що в долині Арнон. Я віддав половину гір Ґілеадських і їхніми міста Рувиму та Ґаду, ¹³ а решту Ґілеаду і все колишнє царство Оґа в Башані (увесь край Арґов зветься землею рефаїв) віддав половині роду Манассієвого.

¹⁴ Рід Яїра, сина Манассії, зайняв увесь край Арґов, аж до кордону з ґешурійцями та маакатійцями. І назвав він міста Башану ім’ям своїм. По сьогодні звуться вони містами Яїра.

¹⁵ Тож я віддав Ґілеад роду Макіра. ¹⁶ Рувиму та Ґаду я дав землю від Ґілеаду аж до долини Арнон (середина долини була кордоном) і до річки Яввок, кордону з аммонійцями. ¹⁷ Пустеля в долині Йордана та ріка Йордан—кордон, від Ґалилейського озера^[e] до пустелі навколо Мертвого моря й до підніжжя гори Пізґа на схід.

¹⁸ Тоді наказав я вам: «Оскільки Господь ваш Бог дав вам землю цю у володіння, всі ви, воїни, споряджені до бою, повинні перейти Йордан разом з товаришами—ізраїльськими воїнами. ¹⁹ Лише жінки й діти ваші, і худоба ваша (я знаю, у вас її багато) лишаться а містах, які я вам дав, ²⁰ доки Господь не забезпечить спокій братам вашим, як і вам, доки вони також не заволодіють землею, яку Господь Бог ваш дає їм по той бік Йордану. Тоді кожен із вас зможе повернутись на землі, що дав я вам».

²¹ І тоді я сказав Ісусу: «Ти бачив усе, що Господь Бог ваш зробив із цими обома царями. Господь так само вчинить з усіма царствами, до яких ти підступаєш. ²² Не бійся їх, бо Господь, Бог ваш, за вас воює».

Мойсею не ввійти в Ханаан

²³ І тоді благав я Господа: ²⁴ «О Господи, Владико мій, Ти тільки розпочав показувати слузі твоєму, який Величний і Могутній Ти. Який бог на землі чи на небі міг би творити ті діяння й чудеса, що Ти здійснюєш? ²⁵ Дозволь же мені перейти ріку й побачити цю добру землю, по той бік Йордану, прекрасну цю гірську країну й Ливан».

²⁶ Але Господь дуже лихий був на мене через вас. Він мене навіть не слухав. Тож Господь сказав: «Годі вже! Більше Мене про це не проси. ²⁷ Зійди на вершину Пізґи й подивись на захід, північ, південь і схід, але ти Йордан не перейдеш. ²⁸ Дай настанови Ісусу, допоможи йому бути сильним і мужнім, бо він поведе цей народ, він дасть їм успадкувати землю, яку ти бачиш». ²⁹ Тоді ми лишилися в долині навпроти Бет-Пеора.