Add parallel Print Page Options

17 Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

10 На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

11 Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

12 Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

13 Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

14 Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

16 Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

17 Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

18 Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

20 Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

22 Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

23 Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

24 З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

25 Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

26 Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

27 Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

17 Краще мати скоринку хліба й жити з миром,
    ніж мати багатий дім й сваритися.

Мудрий слуга може правити нікчемним сином
    і розділити спадщину з його братами.

Для срібла—тигель, для золота—горнило,
    а для випробувань—Господь.

Злочинець уважний до слова лихого;
    брехун і сам зважає на брехливе слово.

Хто збиткується з убогого, той ображає Творця;
    хто радіє з нещастя ближнього,
    той буде сам покараний.

Старі увінчані онуками своїми,
    а славою синів є їхні батьки.

Не годиться нерозумному бути пишномовним,
    тим більше можновладцеві—брехливим.

В очах хабарника хабар, як талісман удачі,
    куди не повернеться, там йому щастить.

Хто прощає і забуває про образу, той сприяє дружбі,
    а хто переповідає її, той розбиває дружбу.

10 Одне застереження більше впливає на розумну людину,
    ніж сто ударів на дурня.

11 Та й непокірний той, хто прагне зла!
    Та ж він діждеться невблаганного посланця,
    який здійснить Господню кару!

12 Краще натрапити на ведмедицю,
    в якої украли малят,
    ніж на дурня з його дурницями.

13 Якщо відплатиш злом за добро,
    з твоєї оселі ніколи не щезне зло.

14 Сварка починається з необережних слів,
    тож ліпше замовкни,
    доки суперечка не розгорілася.

15 І той, хто виправдовує винного,
    і той, хто засуджує невинного,—
    обидва огидні Господу.

16 Яка користь з грошей в руках у дурня?
    Хіба ж він купить мудрість, як розуму не має?

17 Друг залишається другом завжди,
    а брат народжується, щоб розділити нещастя.

18 Нерозважливий той,
    хто поспішно ближньому дає під заклад,
    або ручається за ближнього свого.

19 Кому подобається ображати, той любить сварки,
    як заколотник до скандалу,
    так і скупий веде до злиднів[a].

20 Підступний не знайде добра,
    улесливий накличе собі лихо.

21 Хто народжує дурня, пожинає смуток,
    батько лайдака не знатиме втіхи.

22 Веселе серце—то міцне здоров’я,
    а дух пригнічений підточує сили.

23 Неправедний нишком бере хабарі,
    аби не панувала справедливість.

24 Розважливий мудрістю керується,
    а нерозумний ніколи не зосередиться.

25 Нерозумний син засмучує батька
    і сповнює серце матері гіркотою.

26 То зле, коли карають невинних
    або катують праведних за їхню чесність.

27 Освічений знає ціну словам,
    розумний вміє стримувати себе.

28 Навіть дурень, коли мовчить, здається мудрим;
    коли не розпускає язик,
    справляє враження розумного.

Footnotes

  1. 17:19 як заколотник… злиднів Або «хто будує розкішні брами, той буде пограбований».