Add parallel Print Page Options

31 Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:

Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?

Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!

Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,

щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!

Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:

він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!

Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.

Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.

10 Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:

11 довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!

12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.

13 Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.

14 Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.

15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.

16 Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.

17 Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.

18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.

19 Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.

20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.

22 Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.

23 Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.

24 Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.

25 Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.

26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.

27 Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.

28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:

29 Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!

30 Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!

31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!

Настанови царя Лемуела

31 Висловлювання Лемуела, царя Масси, яких його навчала мати:

Послухай, сину, вислухай, дитя мого лона!
    Послухай-но, сину, обітниці мої!

На жінок не розтрачуй свою чоловічу силу,
    не віддавайся палко тим жінкам, які гублять царів.

Не годиться царям, Лемуеле, пити вино хмільне,
    ані правителям віддаватися трункам міцним,
щоб не напитися й не забути про закон,
    щоб не змінити права, які мали пригноблені.
Дайте хмільного напою вмираючим,
    вино пропонуйте всім, кого охопив відчай.
Нехай собі п’є й забуде про бідність,
    нехай не тримає у серці лиха свого.

Розтули уста на захист тих,
    хто говорити про себе не може,
    захисти права всіх, хто жертвою випадку став.
Розтули уста і справедливий присуд винеси,
    на захист прав пригноблених, нужденних стань.

Ідеальна дружина

10 [a] Хто знайде собі ідеальну дружину[b]?
    Ніякі коштовності її не варті!
11 Довірився їй серцем чоловік,
    їй завдяки не матиме нужди ні в чому.
12 Лише добро вона йому несе, нічим не зашкодить,
    щодня свого життя.
13 Вона шукає вовни, льону,
    і з радістю рукам своїм спокою не дає.
14 Мов торговельні судна, що борознять усі моря,
    вона приносить хліб щоденний для родини.
15 Ще ніч глуха—вона вже на ногах,
    готує для родини добру їжу,
    прислузі роздає роботу.
16 Вона задумує купити землю,
    ось приглянувся добрий лан.
    Із плоду рук своїх вона насадить виноградник.
17 Вона придасть наснаги стегнам для тяжкої праці
    і зміцнить свої руки.
18 Вона прекрасно розуміє: праця її—на користь.
    Світильник не згасає навіть уночі.
19 Вона бере у руки прядку,
    веретено в її долонях.
20 Убогим вона руку подає,
    і до нужденних простягає руки.
21 Не страшно їй за рідних, коли сніг надворі,
    бо кожний має тепле, гарне вбрання.
22 Вона на ліжко покривало шиє,
    сама вбирається в тонке полотно.
23 Її чоловіка шанують у міській громаді,
    серед старійшин міста він сидить.
24 І полотняний одяг шиє, продає його,
    купцям постачає пояси.
25 Гідність і силу кожен у ній побачить,
    вона упевнено прийдешній день зустріне.
26 Її вустами мудрість промовляє,
    наука гідна на її устах.
27 Вона стежить за ладом в оселі,
    без діла хвильки не сидить.
28 Діти встають, благословляють її,
    її похвалить щиро чоловік.
29 Багато в світі є жінок достойних,
    але не порівняти жодну з них з тобою.
30 Оманлива чарівність, а краса не вічна,
    лиш жінка богобоязна завжди буде в шані.
31 Воздай належне за плоди невтомних рук її
    і привселюдно вихваляй її за працю.

Footnotes

  1. 31:10-31 В оригіналі цей текст побудовано як акровірш: кожен новий вірш починається з наступної літери гебрейської абетки.
  2. 31:10 ідеальну дружину Або «благородну дружину», чи «шляхетну дружину».