Add parallel Print Page Options

116 (115-1) Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях моїх,

(115-2) бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кликатиму в свої дні!

(115-3) Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!

(115-4) А я в ім'я Господа кличу: О Господи, визволи ж душу мою!

(115-5) Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний!

(115-6) Пильнує Господь недосвідчених, став я нужденний, та Він допоможе мені!

(115-7) Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі,

(115-8) бо від смерти Ти визволив душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання.

(115-9) Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!

10 (116-1) Я вірив, коли говорив: Я сильно пригнічений!

11 (116-2) Я сказав був у поспіху: Кожна людина говорить неправду!

12 (116-3) Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені?

13 (116-4) Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє ім'я!

14 (116-5) Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його!

15 (116-6) Дорога в очах Господа смерть богобійних Його!

16 (116-7) О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї невільниці, Ти кайдани мої розв'язав!

17 (116-8) Я жертву подяки Тобі принесу, і Господнім ім'ям буду кликати!

18 (116-9) Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його,

19 (116-10) на подвір'ях Господнього дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілуя!

1-2 Я так люблю, коли Господь мої молитви чує,
    коли про допомогу я благаю,
    і Він до мене прихиляє вухо.
Мене оповили смертельні пута,
    ступив я на стежину горя й суму.
Тож я закликав Господа на поміч,
    благаю: «Господи, спаси мене!»

Господь—предобрий, справедливий,
    Він милосердний й співчутливий, наш Господь!
Господь піклується про простодушних;
    коли я був беззахисний, Він врятував мене.
Душе моя, спочинь, про тебе Бог подбає.
Адже Ти мою душу врятував від смерті,
    не дав пролитися сльозам,
    не дав спіткнутися ногам.
Я й далі Господу служитиму в краю живих.

10 Я вірив, навіть кажучи: «Ось смерть моя»,—
    та був покараний жорстоко.
11 У гніві кинув я: «Весь рід людський—брехливий!»

12 Не маю змоги відплатити Богу,
    бо все, що нажив—все від Нього.
То як же Господу відповідати мушу,
    карання терплячи численні?
13 Я келих порятунку підніму,
    коли до Господа звернусь по допомогу.
14 Що обіцяв я, Господу віддам перед усім народом.

15 Смерть послідовника Свого Господь завжди цінує.
16 О Господи, я—вірний Твій слуга, Твій раб,
    я син слуги Твоєї.
    Це Ти звільнив мене від пут.
17 Ти, Господи, є тим, кому складу подяки жертви,
    Твоє ім’я повторюю у скрути час.
18 Що обіцяв я, Господу віддам перед усім народом.
19 Вславляйте Господа в суді перед Господнім храмом,
    що зведений в середині Єрусалима!

Славімо Господа!