Add parallel Print Page Options

130 Пісня прочан. З глибини я взиваю до Тебе, о Господи:

Господи, почуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чулі на голос благання мого!

Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?

Бо в Тебе пробачення, щоб боятись Тебе...

Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю.

Виглядає душа моя Господа більш, ніж поранку сторожа, що до ранку вона стереже.

Хай надію складає ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним,

і ізраїля визволить Він від усіх його прогріхів!

Пісня прочан.

З глибин печалі я до Господа звертався:
    «Володарю, почуй моє благання!
    Хай вуха Твої слухають мої молитви.
Хто б вистояв, якби Господь, Володар наш,
    насправді покарав нас за провини?
Та поруч із Тобою йде прощення,
    тож шануватимуть Тебе і поклонятись Тобі будуть».

На Господа надії покладаю,
    життя моє в Його руках,
    залежу від Його повчань.
Володаря душа моя чекає,
    мов вартовий, що виглядає вранішню зорю,
    той сторож, який жде вогнів досвітніх.

Ізраїлю, довірся Господу,
    бо справжню милість лише у Господа знайдеш.
    Щоразу Він рятує нас!
Так і Ізраїль Він спасе від всіх гріхів.