Add parallel Print Page Options

131 Пісня прочан. Давидова. Господи, серце моє не пишнилось, і очі мої не підносились, і я не ганявсь за речами, що більші й дивніші над мене!

Таж я втихомирював і заспокоював душу свою, як дитя, від перс мами своєї відлучене, як дитина відлучена в мене душа моя!

Хай надію складає ізраїль на Господа відтепер аж навіки!

Пісня прочан.

О Господи, не гордий я і не пихатий
    і не берусь за ті великі справи,
    яких не здужаю зробити.
Але клянуся: я спокійний, не гнівливий,
    душа моя впокорена, як в дитинча у матері обіймах,
    яке от-от лиш відлучили від грудей.

Ізраїлю, на Бога покладайся відтепер і назавжди!