Add parallel Print Page Options

132 Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,

що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:

Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,

не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,

аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!

Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.

Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!

Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!

Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!

10 Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.

11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!

12 Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!

13 Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:

14 То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,

15 поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!

16 Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.

17 Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,

18 ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!

Пісня прочан.

О Господи, згадай Давида
    і всі його страждання!
Він присягнувся Господу,
    дав клятву Усемогутньому Володарю Ізраїлю.
Він сказав: «Не зайду до свого дому
    й спочити на ліжко не ляжу,
    повік не стулю, не дам задрімати очам,
аж доки я оселю Господу не відшукаю,
    де Всемогутній Якова житло Собі візьме».

Про той намет в Ефраті[a] ми почули,
    Святий ковчег знайшли в полях лісистих Киріат-Єаримських[b].
Зайдемо у Його святу оселю,
    вклонімося підніжку[c] Його ніг.
Встань, Господи,[d]
    й піди з ковчегом у нову оселю.
Нехай священики Твої
    вдягнуться у освячене вбрання,
    нехай на радощах підуть у танок Твої вірні!

10 В ім’я слуги Твого Давида
    не відвертайся від Свого царя-обранця[e].
11 Господь Давиду присягнувся,
    і Він ніколи не введе в оману:
    «Я посаджу твоїх нащадків на твоїм престолі,
12 якщо за Заповітом йтимуть твої діти
    і будуть слухати Мої повчання—
    усе, чого тебе навчив Я.
Тоді нащадки їхні
    посідатимуть престол віднині і довіку.

13 Бог обрав Сіон,
    і саме тут Він хоче мати Свій дім.
14 Тут житиму Я відтепер і навіки,
    тому що вподобав Собі це місце.
15 Сіон благословлю Я щедрим збіжжям,
    Я бідним обіцяю дати хліб.
16 Священиків Я одягну в спасіння шати,
    а праведні Сіона підуть в радісний танок.

17 Я піднесу Давидів ріг[f],
    прославлю Я Свого царя-обранця.
18 Ганьбою вкрию недругів його,
    його ж корона осяйною буде».

Footnotes

  1. 132:6 Ефрат Або «Віфлеєм»—місто, де народився Давид.
  2. 132:6 Киріат-Єаримських Киріат-Єарим означає «Лісове місто». Отже, тут гра слів: «лісисті поля» й «лісове місто».
  3. 132:7 підніжку Можливо, мова йде про «ковчег Заповіту», «святий намет» або «храм».
  4. 132:8 Встань, Господи Таким був поклик юдеїв, коли вони йшли у бій, тримаючи над головою ковчег Заповіту. Тобто автор закликає Господа допомогти йому в боротьбі з ворогами.
  5. 132:10 царя-обранця Буквально «помазаника».
  6. 132:17 піднесу Давидів ріг Тобто «дам йому силу».

Psalm 132(A)

A song of ascents.

Lord, remember David
    and all his self-denial.(B)

He swore an oath to the Lord,
    he made a vow to the Mighty One of Jacob:(C)
“I will not enter my house(D)
    or go to my bed,
I will allow no sleep to my eyes
    or slumber to my eyelids,
till I find a place(E) for the Lord,
    a dwelling for the Mighty One of Jacob.”

We heard it in Ephrathah,(F)
    we came upon it in the fields of Jaar:[a](G)
“Let us go to his dwelling place,(H)
    let us worship at his footstool,(I) saying,
‘Arise, Lord,(J) and come to your resting place,
    you and the ark of your might.
May your priests be clothed with your righteousness;(K)
    may your faithful people(L) sing for joy.’”

10 For the sake of your servant David,
    do not reject your anointed one.

11 The Lord swore an oath to David,(M)
    a sure oath he will not revoke:
“One of your own descendants(N)
    I will place on your throne.
12 If your sons keep my covenant(O)
    and the statutes I teach them,
then their sons will sit
    on your throne(P) for ever and ever.”

13 For the Lord has chosen Zion,(Q)
    he has desired it for his dwelling,(R) saying,
14 “This is my resting place for ever and ever;(S)
    here I will sit enthroned,(T) for I have desired it.
15 I will bless her with abundant provisions;
    her poor I will satisfy with food.(U)
16 I will clothe her priests(V) with salvation,
    and her faithful people will ever sing for joy.(W)

17 “Here I will make a horn[b] grow(X) for David
    and set up a lamp(Y) for my anointed one.(Z)
18 I will clothe his enemies with shame,(AA)
    but his head will be adorned with a radiant crown.”(AB)

Footnotes

  1. Psalm 132:6 Or heard of it in Ephrathah, / we found it in the fields of Jearim. (See 1 Chron. 13:5,6) (And no quotation marks around verses 7-9)
  2. Psalm 132:17 Horn here symbolizes strong one, that is, king.