Add parallel Print Page Options

22 Для дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів. (22-2) Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...

(22-3) Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!

(22-4) Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!

(22-5) На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.

(22-6) До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.

(22-7) А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.

(22-8) Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!

(22-9) Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!

(22-10) Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!

10 (22-11) На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!

11 (22-12) Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!

12 (22-13) Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,

13 (22-14) на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!

14 (22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.

15 (22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.

16 (22-17) Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...

17 (22-18) Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!

18 (22-19) Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...

19 (22-20) А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!

20 (22-21) Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!

21 (22-22) Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.

22 (22-23) Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!

23 (22-24) Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,

24 (22-25) бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!

25 (22-26) Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,

26 (22-27) будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

27 (22-28) Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,

28 (22-29) бо царство Господнє, і Він Пан над народами!

29 (22-30) Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!

30 (22-31) Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.

31 (22-32) Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!

Для диригента. На мелодію[a] «Світанкова лань». Псалом Давида.

Мій Боже, Боже мій! Навіщо Ти мене покинув?
    Ти надто вже далеко, щоб мене спасти
    і щоб почуть слова мого благання!
Мій Боже, день-у-день гукаю,
    та не відповідаєш Ти.
    Не замовкаю ні на мить вночі.

Боже, Ти—святий[b],
    Ти справжній цар Ізраїлю,
    Тебе народ ізраїльський невтомно прославляє!
На Тебе покладались Наші предки,
    і Ти їм порятунок дав!
Волання їх були про допомогу до Тебе,
    й Ти їх врятував.
    Вони довірились Тобі і не зганьбились.

А я—черв’як, ніщо, не чоловік!
    Мене ганьбить народ і зневажає.
При зустрічі усі глузують з мене,
    показують язик, хитають головою.
Вони глузують:
    «Хай у Господа попросить допомоги.
Нехай Бог його врятує, визволить його,
    адже Він так опікується ним!»

10 Ти той, Хто вивів з черева мене,
    той, Хто втішав мене при материнських грудях.
11 Ти Бог мій від народження мого,
    до рук Твоїх дбайливих я потрапив з лона.

12 І через те не полишай мене
    у мить, коли турботи близько.
    Хто ж може ще мені допомогти!
13 У наступ рвуться дужі вороги,
    з усіх боків мене вже оточили.
14 Змикають вже щелепи,
    вони, неначе леви розривають свою здобич.

15 Відвагу і надію втратив я,
    немовби стік водою, як розійшлись кістки.
    І розтопилось серце, наче віск в мені.
16 І сила, витекла, неначе та вода
    із глечика розбитого на землю.
До піднебіння мій язик прилип,
    підвів мене Ти до порога смерті.
17 Мов зграя псів скажених, оточили
    мене погани.
    Неначе леви, вгризлись в руки й ноги.
18 Я можу всі свої кістки порахувати.
    Вони в’їдаються очима в мене.
19 Вони мій одяг ділять між собою,
    моє вбрання за жеребом розподіляють.

20 Не віддаляйся, Господи, від мене.
    Ти, моя сило, поспіши мені допомогти.
21 І від меча врятуй Ти мою душу,
    дорогоцінне вбережи моє життя!
22 І порятуй мене від пащі лева.
    Від буйволиних рогів захисти.

23 Бог врятував мене. Я сповіщу моїм братам
    і моїм сестрам розповім про тебе,
    про ті чудеса, що Ти зробив.
    Перед народом всім співатиму про Тебе.
24 Восславте Бога, Боголюби!
    Нащадки Якова, звеличуйте Його!
    Його шануйте, всі нащадки Ізраїля[c]!
25 Адже Господь опікується й досі
    народом бідним у часи страждань!
Він не ховається, коли Його покличуть.
    Він відгукнеться, Він прийде на допомогу.

26 Я прославлятиму Тебе серед людей
    за всі діла Твої великі.
Перед лицем прибічників Твоїх,
    я принесу обіцяні офіри.
27 Прийдуть смиренні, поїдять і наїдяться[d]!
    Ті, хто шукає Господа, хваліть Його завжди,
    і ваше серце буде щасливе на віки!
28 Всі люди у далеких землях, пам’ятайте
    про Господа й до Нього поверніться!
Нехай усі народи на землі
    в пошані схиляться перед Тобою!
29 Чому? Бо Господу належить царство,
    правитель над всіма народами—Господь!
30 Трапезуватимуть усі здорові,
    схилятимуться перед Ним!
І на порозі смерті й мертві:
    всі схилятимуться перед Ним!
31 Нащадки їх служитимуть Йому.
    Прийдешнім поколінням говоритимуть вони
    про славу нашого Володаря.
32 А ті, коли прийдуть,
    ще ненародженим розповідати будуть
    про те добро, яке зробив Господь.

Footnotes

  1. 22:1 На мелодію Можливо, тут ідеться не про мелодію, а про певний інструмент чи настройку.
  2. 22:4 святий Слово «святий» має тут подвійне значення. Насамперед воно означає, що Бог «окремий, далекий, не такий, недосяжний». До Нього можна звертатися лиш у виняткових випадках, це дозволено лиш пророкам, первосвященикам тощо. Через те, як розуміє автор псалма, Він і не відповідає на благання.
  3. 22:24 Нащадки… Ізраїля Яків та Ізраїль—дві назви країни. Обидва імені також належать Якову, батькові 12 синів Ізраїлю, які були батьками дванадцяти колін.
  4. 22:27 Прийдуть… наїдяться Тут ідеться про своєрідне жертвопринесення, коли чоловік, приносячи Господу пожертви, запрошує разом з собою до столу бідних, смиренних людей. У такий спосіб він ніби хоче розділити з іншими, гідними цього людьми, Боже благословення.