Add parallel Print Page Options

64 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (64-2) Вислухай, Боже, мій голос, як скаржуся я, від страху ворожого душу мою хорони!

(64-3) Заховай мене від потаємного збору злочинців, від крику свавільців,

(64-4) які нагострили свого язика, як меча, натягнули стрілу свою словом гірким,

(64-5) щоб таємно стріляти в невинного, вони нагло стрілятимуть в нього, і не будуть боятись!...

(64-6) У злій справі зміцняють себе, змовляються пастки таємно розставити, кажуть: Хто буде їх бачити?

(64-7) Вони кривди ховають... Загинемо, як задум їхній сповниться, бо нутро чоловіка та серце глибоке!

(64-8) Але вчинить Бог, що стріла на них стрілить, і нагло поранені будуть,

(64-9) і вчинить, що їхній язик допадеться до них, і будуть хитати головою усі, хто спогляне на них!...

(64-10) і всі люди боятися будуть, і будуть розказувати про чин Бога, і діло Його зрозуміють!

10 (64-11) і праведний Господом буде радіти, і буде вдаватись до Нього, і будуть похвалені всі простосерді!

Для диригента. Псалом Давидів.

Послухай моє слово, Боже,
    і захисти від люті ворогів!
Сховай мене від замислів лихих людців,
    врятуй від їхніх намірів нечесних.
В них язики, мов вигострений меч,
    гіркі слова у них, мов влучні стріли, вилетіть готові.
Без попередження, зі схованки в кущах,
    не розбираючись, чи щира то людина,
    вони готові вбити її.
Одне одного підбадьорюють вони словами злими,
    коли замислюють розкинуть сіті зради.
    «Ніхто нас не побачить»,—кажуть так.
Свої підступні пастки приховавши,
    вони шукають жертв собі.
    Людина—потайна, закрите її серце.

Та Бог також Свою стрілу пускає,
    тоді підтятий, упаде нараз запеклий ворог.
Бог може так зробити,
    що ворог попаде у власну пастку.
    І заніміє той, хто це побачить.
10 А потім зрозуміє, що там сталось,
    про Божі діла почне оповідати.
11 Бог праведника щастям наділяє.
    Бо чоловік той покладається на Бога,
    тож чесні люди Бога прославляють.