Пісня над піснями 7
Ukrainian Bible
7 (7-2) Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя! Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене!
2 (7-3) Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями!
3 (7-4) Два перса твої немов двоє сарняток близнят!
4 (7-5) Твоя шия як башта із кости слонової, твої очі озерця в Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе ніс немов башта ливанська, що дивиться все в бік Дамаску!
5 (7-6) Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями!
6 (7-7) Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах!
7 (7-8) Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних!
8 (7-9) Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!...
9 (7-10) А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих!
10 (7-11) Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене!
11 (7-12) Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!
12 (7-13) Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам!
13 (7-14) Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій!
Песнь Соломона 7
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Він обожнює Її красу
7 Які чарівні твої ноги у сандалях,
шляхетна дочко князя[a].
Цей вигін стегон, немов орнамент,
що виконаний вправним майстром.
2 Пупок твій мов та чаша кругла,
хай завжди повен буде пряного вина.
А твій живіт, неначе сніп пшениці,
охоплений лілеями довкруги.
3 А груденята, ніби двоє оленяток,
немов газелі двоє близнюків.
4 А шия, мов із слонової кості башта.
А очі, мов озера у Хешбоні,
що при воротах Бат-Раввім.
Твій ніс, немов ливанська вежа,
у бік Дамаска дивиться вона.
5 А голова, немов гора Кармел,
волосся хвилі, мов тенетів шовк,
царя, й того зловити ними можна.
6 Яка прекрасна і яка розкішна ти,
любове моя, дочко насолоди!
7 Струнка й висока наче пальма,
а груди—ґрона наливні.
8 Кажу: «Дозволь залізти на ту пальму,
дозволь мені схопити ці плоди.
Хай груди будуть як ті грона виноградні,
а запах подиху твого, мов яблук дух.
9 Уста твої п’янкі, немов вино,
в мою любов воно струмує ніжно,
по сонних розтікається устах».
Жінка у відповідь
10 Належу я коханому моєму,
й до мене звернене його бажання.
11 Прийди, коханий мій, в поля ходімо
і в селах проведемо ніч.
12 Раненько встанеш і підеш у виноградник.
Давай подивимося, чи виноград розцвів,
давай подивимось, чи квіт його розкрився,
давай подивимося, чи зацвів ґранат.
Там я віддам тобі своє кохання.
13 Нам мандрагори[b] віддають свій аромат,
під нашими дверима—все найкраще.
Коханий мій, я тобі приберегла,
плоди нові так само, як і давні.
Copyright © 2007 by Bible League International