Add parallel Print Page Options

А Боаз прийшов до брами, та й сів там. Аж ось проходить родич, про якого говорив був Боаз. І він сказав йому: Зайди сюди, послухай, і сядь отут! І той зайшов і сів.

А Боаз узяв десять мужа зо старших того міста та й сказав: Сідайте тут! І вони посідали.

І сказав він до родича: Ділянку поля, що нашого брата Елімелеха, продала Ноомі, яка вернулася з моавського поля.

А я постановив: Подам тобі до ушей твоїх, говорячи: Купи при тих, що сидять тут, та при старших мого народу. Якщо викупиш викупи, а якщо не викупиш скажи мені, і нехай я знаю, бо окрім тебе нема кому викупити, а я за тобою. А той сказав: Я викуплю.

І сказав Боаз: Того дня, коли набудеш поле з руки Ноомі, то набудеш також моавитянку Рут, жінку померлого, щоб поставити ім'я померлому на наділі його.

А родич сказав: Не можу я викупити собі, щоб не понищити свого наділу. Викупи собі мого викупа, бо я не можу викупити.

А оце було колись серед Ізраїля на викуп, і на заміну, і на ствердження кожної справи: чоловік здіймав сандалю свою, і давав своєму ближньому, і це було свідоцтвом серед Ізраїля.

І сказав родич до Боаза: Купи собі! І зняв свою сандалю.

І сказав Боаз до старших та до всього народу: Ви свідки сьогодні, що я набув усе, що Елімелехове, і все, що Кілйонове та Махлонове з руки Ноомі.

10 А також моавітянку Рут, Махлонову жінку, набув я собі за жінку, щоб поставити ім'я померлому на спадкові його, і не буде знищене ім'я померлого між братами його та з брами його місця. Ви сьогодні свідки на це!

11 І сказав увесь народ, що були в брамі, та старші, свідки: Нехай дасть Господь цю жінку, що входить до дому твого, як Рахиль та як Лію, що вони обидві збудували Ізраїлів дім. І розбагатій в Ефраті, і здобуть собі славне ім'я в Віфлеємі.

12 А з насіння, що Господь дасть тобі від цієї молодої жінки, нехай стане дім твій, як дім Переца, що Тамар породила була Юді.

13 І взяв Боаз Рут, і вона стала йому за жінку. І він увійшов до неї, а Господь дав їй вагітність, і вона породила сина.

14 І сказали жінки до Ноомі: Благословенний Господь, що не позбавив тебе сьогодні родича! І буде славним ім'я його серед Ізраїля.

15 І він буде тобі потішителем душі та на виживлення твоєї сивини, бо породила його твоя невістка, що любить тебе, що ліпша тобі за сімох синів.

16 І взяла Ноомі ту дитину, і поклала її на коліна свої, і була їй за няньку.

17 А сусідки назвали ім'я йому, говорячи: Народився син для Ноомі! І назвали ім'я йому: Овед. А він батько Єссея, Давидового батька.

18 А оце Перецові нащадки: Перец породив Гецрона,

19 а Гецрон породив Рама, а Рам породив Аммінадава,

20 а Аммінадав породив Нахшона, а Нахшон породив Салмона;

21 а Салмон породив Боаза, а Боаз породив Оведа;

22 а Овед породив Єссея, а Єссей породив Давида.

Одруження Воаза і Рут

Воаз пішов до міської брами і сидів там, поки не піде повз покровитель, про якого згадував Воаз. Воаз заговорив до нього й сказав: «Друже, йди-но сюди й сядь поруч!» Той підійшов і сів. Тоді Воаз зібрав десятьох старійшин міста і сказав: «Сідайте!» Вони повсідалися. Воаз звернувся до покровителя: «Наомі, та жінка, яка щойно повернулася з Моавської землі, продає частку землі, що належить нашому родичу, Елімелеху. Я ж вирішив, що можу обговорити це з тобою і довідатися при свідках, мешканцях та старійшинах нашого міста, чи маєш ти намір цю землю відкупити. Якщо ти хочеш її мати, викупи. Якщо ні, то скажи мені, аби я знав, бо я наступний за тобою, я другий. Тоді родич сказав: „Якщо ти не викупиш ту землю, то я викуплю її”».

Потім Воаз сказав: «Якщо ти забереш землю Наомі, то тобі дістанеться ще й Рут, моавська жінка, вдова, щоб відновити ім’я померлого через нащадків». Покровитель відповів: «Я не можу викупити цю землю, бо інакше я можу втратити свою. Отож, якщо я не можу, то ти викупи ту землю».

У ті часи в Ізраїлі був такий звичай: при обміні або купівлі земельних наділів на підтвердження справи чоловік мав зняти з однієї ноги взуття й віддати іншій стороні. Отож, коли покровитель сказав Воазу: «Ти купуй цю землю»,—він зняв взуття з однієї ноги і віддав її Воазу[a].

Тоді Воаз звернувся до старійшин та всіх присутніх мешканців міста: «Сьогодні ви свідки того, що я купую в Наомі все, що належало Елімелеху й синам його Кильйону та Малону. 10 Я також купую Малонову дружину Рут, моавську жінку. І беру її за себе, щоб відновити ім’я покійного для нащадків, щоб не зникло ім’я його з-поміж людей його та рідного міста його. Сьогодні ви свідки цього».

11 І старійшини та мешканці міста, що зібралися біля міської брами, на місці народного зібрання, сказали: «Ми тому свідки! Хай Господь зробить жінку цю, яка входить у дім твій, подібною до тих жінок Рахилі та Леї, що збудували дім Ізраїлю. І могутньою хай стане родина твоя в Ефраті. І хай стане ім’я твоє славним у Віфлеємі. 12 Хай дім твій буде таким, як дім Переза[b], якого Тамар народила Юді, через нащадків, яких Господь дасть тобі завдяки цій молодиці».

13 Отож узяв Воаз Рут собі за дружину. Він увійшов у неї, і Господь дав їй понести, і народила вона сина. 14 Жінки казали Наомі: «Благословен Господь, Який дав тобі сьогодні захисника[c]. Хай ім’я його славиться в Ізраїлі. 15 Він буде втіхою і опорою тобі на старості років, бо невістка, яка любить тебе, народила його. І краща вона за сімох синів».

16 То взяла Наомі хлопчика, посадила його на коліна і стала йому ненькою. 17 Сусідки дали йому ім’я. Вони казали: «Хлопчик народився для Наомі»[d]. Тож назвали його Овед[e]. Овед був батьком Єссея, який став батьком Давида.

Рут та родина Воаза

18 Ось літопис родини Переза:

Перез був батьком Хезрона.

19 Хезрон був батьком Арама.

Арам був батьком Аммінадава.

20 Аммінадав був батьком Нашона.

Нашон був батьком Салми.

21 А Салма був батьком Воаза.

Воаз був батьком Оведа.

22 Овед був батьком Єссея.

Єссей був батьком Давида.

Footnotes

  1. 4:8 і віддав її Воазу Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких текстах. У гебрейських рукописах цих слів немає.
  2. 4:12 Перез Один із славетних родичів Воаза.
  3. 4:14 захисника Або «цю дитину».
  4. 4:17 Хлопчик… Наомі Або «У Наомі народився хлопчик».
  5. 4:17 Овед З гебрейської мови це ім’я перекладається як «робітник».

Boaz Marries Ruth

Meanwhile Boaz went up to the town gate(A) and sat down there just as the guardian-redeemer[a](B) he had mentioned(C) came along. Boaz said, “Come over here, my friend, and sit down.” So he went over and sat down.

Boaz took ten of the elders(D) of the town and said, “Sit here,” and they did so.(E) Then he said to the guardian-redeemer, “Naomi, who has come back from Moab, is selling the piece of land that belonged to our relative Elimelek.(F) I thought I should bring the matter to your attention and suggest that you buy it in the presence of these seated here and in the presence of the elders of my people. If you will redeem it, do so. But if you[b] will not, tell me, so I will know. For no one has the right to do it except you,(G) and I am next in line.”

“I will redeem it,” he said.

Then Boaz said, “On the day you buy the land from Naomi, you also acquire Ruth the Moabite,(H) the[c] dead man’s widow, in order to maintain the name of the dead with his property.”(I)

At this, the guardian-redeemer said, “Then I cannot redeem(J) it because I might endanger my own estate. You redeem it yourself. I cannot do it.”(K)

(Now in earlier times in Israel, for the redemption(L) and transfer of property to become final, one party took off his sandal(M) and gave it to the other. This was the method of legalizing transactions(N) in Israel.)(O)

So the guardian-redeemer said to Boaz, “Buy it yourself.” And he removed his sandal.(P)

Then Boaz announced to the elders and all the people, “Today you are witnesses(Q) that I have bought from Naomi all the property of Elimelek, Kilion and Mahlon. 10 I have also acquired Ruth the Moabite,(R) Mahlon’s widow, as my wife,(S) in order to maintain the name of the dead with his property, so that his name will not disappear from among his family or from his hometown.(T) Today you are witnesses!(U)

11 Then the elders and all the people at the gate(V) said, “We are witnesses.(W) May the Lord make the woman who is coming into your home like Rachel and Leah,(X) who together built up the family of Israel. May you have standing in Ephrathah(Y) and be famous in Bethlehem.(Z) 12 Through the offspring the Lord gives you by this young woman, may your family be like that of Perez,(AA) whom Tamar(AB) bore to Judah.”

Naomi Gains a Son

13 So Boaz took Ruth and she became his wife. When he made love to her, the Lord enabled her to conceive,(AC) and she gave birth to a son.(AD) 14 The women(AE) said to Naomi: “Praise be to the Lord,(AF) who this day has not left you without a guardian-redeemer.(AG) May he become famous throughout Israel! 15 He will renew your life and sustain you in your old age. For your daughter-in-law,(AH) who loves you and who is better to you than seven sons,(AI) has given him birth.”

16 Then Naomi took the child in her arms and cared for him. 17 The women living there said, “Naomi has a son!” And they named him Obed. He was the father of Jesse,(AJ) the father of David.(AK)

The Genealogy of David(AL)

18 This, then, is the family line of Perez(AM):

Perez was the father of Hezron,(AN)

19 Hezron the father of Ram,

Ram the father of Amminadab,(AO)

20 Amminadab the father of Nahshon,(AP)

Nahshon the father of Salmon,[d]

21 Salmon the father of Boaz,(AQ)

Boaz the father of Obed,

22 Obed the father of Jesse,

and Jesse the father of David.

Footnotes

  1. Ruth 4:1 The Hebrew word for guardian-redeemer is a legal term for one who has the obligation to redeem a relative in serious difficulty (see Lev. 25:25-55); also in verses 3, 6, 8 and 14.
  2. Ruth 4:4 Many Hebrew manuscripts, Septuagint, Vulgate and Syriac; most Hebrew manuscripts he
  3. Ruth 4:5 Vulgate and Syriac; Hebrew (see also Septuagint) Naomi and from Ruth the Moabite, you acquire the
  4. Ruth 4:20 A few Hebrew manuscripts, some Septuagint manuscripts and Vulgate (see also verse 21 and Septuagint of 1 Chron. 2:11); most Hebrew manuscripts Salma