Add parallel Print Page Options

36 І поприходили голови батьківських домів родів синів Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного з родів Йосипових синів, і промовили перед Мойсеєм та перед князями, головами батьківських домів Ізраїлевих синів,

і сказали: Господь наказав моєму панові дати жеребком цей Край Ізраїлевим синам, і пан мій отримав Господнього наказа дати спадок нашого брата Целофхада його дочкам.

І якщо вони будуть за жінок кому з синів інших племен Ізраїлевих синів, то буде віднята їхня спадщина зо спадку наших батьків, і буде додане над спадок тому племені, що вони стануть їм за жінок, а з жеребка нашого спадку буде відняте.

А якщо Ізраїлевим синам буде ювілей, то буде їхня спадщина додана до спадку племени, що стануть їм за жінок, і їхня спадщина буде віднята від спадку племени наших батьків.

І наказав Мойсей Ізраїлевим синам за Господнім наказом, говорячи: Слушно говорить плем'я Йосипових синів.

Оце та річ, що Господь заповів про Целофхадових дочок, говорячи: Вони стануть за жінок тим, хто їм подобається, тільки родові племени їхнього батька вони стануть за жінок.

І не буде переходити спадщина Ізраїлевих синів від племени до племени, бо кожен із Ізраїлевих синів буде держатися спадщини племени своїх батьків.

А кожна дочка, що посяде спадщину від племени Ізраїлевих синів, стане за жінку одному з роду племени батька свого, щоб Ізраїлеві сини володіли кожен спадком батьків своїх.

І не буде переходити спадок від племени до іншого племени, бо кожен із племен Ізраїлевих синів буде держатися спадку свого.

10 Як Господь наказав був Мойсеєві, так учинили Целофхадові дочки.

11 І стали Целофхадові дочки: Махла, Тірца, і Хоґла, і Мілка, і Ноа за жінок для синів дядьків своїх.

12 Тим, що з родів синів Манасіїних, сина Йосипового, стали вони за жінок, а їхня спадщина залишилася за племенем роду їхнього батька.

13 Оце заповіді та постанови, що Господь наказав був через Мойсея Ізраїлевим синам у моавських степах над приєрихонським Йорданом.

Земля Зелофехадових дочок

36 Голови родин у роді Ґілеада, сина Макіра, сина Манассії, одного з колін синів Йосипа вийшли й промовили перед Мойсеєм та вождями, головами колін народу ізраїльського. І сказали вони: «Господь наказав тобі, наш володарю, дати землю народу Ізраїлю у спадщину, за жеребом, і наказав дати спадщину родича нашого Зелофехада дочкам його. Якщо вони вийдуть заміж за когось із колін народу Ізраїлю, їхня спадщина буде відібрана від спадщини наших батьків і додана до спадщини того коліна, куди вони вийдуть заміж. Так вона буде відібрана від нашої спадщини, що ми її отримали за жеребом. Коли для народу Ізраїлю настане Ювілейний рік, їхню спадщину додадуть до спадщини того коліна, в яке вони вийдуть заміж. Їхню спадщину віднімуть від спадщини батьків наших».

Тож Мойсей дав такий наказ народу Ізраїлю як настановив Господь: «Те, що кажуть сини Йосипа,—правда. Ось що Господь заповідає щодо дочок Зелофехада: вони можуть виходити заміж за кого схочуть, але у межах їхнього коліна, тобто коліна їхніх батьків. Ніяка спадщина народу Ізраїлю не повинна переходити від одного коліна до іншого, бо кожен із народу Ізраїлю повинен триматися спадщини коліна батьків своїх. Будь-яка дочка серед колін ізраїльського народу, яка дістане спадщину, повинна одружитися з кимось із коліна батька її, щоб кожен з народу Ізраїлю міг дістати спадщину батьків своїх. Спадщина не повинна переходити від одного коліна до іншого, бо кожне з колін народу Ізраїлю повинне триматися спадщини своєї».

10 Дочки Зелофехадові зробили так, як Господь наказав Мойсею. 11 Махла, Тирца, Гоґла, Милка і Ноа, дочки Зелофехадові, вийшли заміж за синів своїх дядьків. 12 Вони вийшли заміж на синів роду Манассії, сина Йосипа, тож їхня спадщина лишилася в коліні їхнього батьківського роду.

13 Оце заповіді та настанови, які Господь дав народу Ізраїлю через Мойсея на рівнинах Моаву біля річки Йордан, навпроти міста Єрихона.