1 до коринтян 7
Ukrainian Bible
7 А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.
2 Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.
3 Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина.
4 Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина.
5 Не вхиляйтесь одне від одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням.
6 А це говорю вам як раду, а не як наказа.
7 Бо хочу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, один так, інший так.
8 Говорю ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.
9 Коли ж не втримаються, нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися.
10 А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина з своїм чоловіком!
11 А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові дружини!
12 Іншим же я говорю, не Господь: коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним, нехай він не лишає її.
13 І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, нехай не лишає його.
14 Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі.
15 А як хоче невіруючий розлучитися, хай розлучиться, не неволиться брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.
16 Звідки знаєш ти, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружини?
17 Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призначив, як Господь покликав його. І так усім Церквам я наказую.
18 Хто покликаний був в обрізанні, нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрізанні, нехай не обрізується.
19 Обрізання ніщо, і ніщо необрізання, а важливе дотримування Божих заповідей.
20 Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покликаний був.
21 Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це.
22 Бо покликаний в Господі раб визволенець Господній; так само покликаний і визволенець він раб Христа.
23 Ви дорого куплені, тож не ставайте рабами людей!
24 Браття, кожен із вас, в якім стані покликаний був, хай у тім перед Богом лишається!
25 Про дівчат же не маю наказу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість буть вірним.
26 Отож за сучасного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.
27 Ти зв'язаний з дружиною? Не шукай розв'язання. Розв'язався від дружини? Не шукай дружини.
28 А коли ти й оженишся, то не згрішив; і як дівчина заміж піде, вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.
29 А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають,
30 а хто плаче, як ті, хто не плаче, а хто тішиться, як ті, хто не тішиться; і хто купує, як би не набули,
31 а хто цьогосвітнім користується, як би не користувались, бо минає стан світу цього.
32 А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві,
33 а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині,
34 і він поділений. Незаміжня ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою ті тілом, і духом. А заміжня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.
35 А це я кажу вам самим на пожиток, а не щоб сильце вам накинути, але щоб пристойно й горливо держались ви Господа.
36 А як думає хто про дівчину свою, що соромно, як вона переросте, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, не згрішить: нехай заміж виходять.
37 А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, владу ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму берегти свою дівчину, той робить добре.
38 Тому й той, хто віддає свою дівчину заміж, добре робить, а хто не віддає робить краще.
39 Дружина законом прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі.
40 Блаженніша вона, коли так позостанеться за моєю порадою, бо міркую, що й я маю Божого Духа.
1-е к Коринфянам 7
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Про подружнє життя
7 Тепер про те, що ви написали мені: «Чи не краще чоловікові взагалі не торкатися жінки». 2 Але щоб уникнути гріха розпусти, кожен чоловік мусить мати дружину, а кожна жінка—чоловіка. 3 Чоловік мусить давати все належне своїй дружині, і так само жінка—своєму чоловікові. 4 Не жінка володіє тілом своїм, а її чоловік, так само не чоловік володіє тілом своїм, а його дружина.
5 Не відмовляйте одне одному, хіба що за спільною згодою і на деякий час для того, щоб віддатися молитві, а потім знову бути разом, щоб сатана не спокусив вас, скориставшись вашим невмінням володіти собою.
6 Я вам кажу це не як наказ, а як поступку. 7 Хотів би, щоб усі люди були такими, як я, але кожен має свій власний дар Божий: в одного такий, у другого—інший.
8 Щодо неодружених і вдів я хочу ось що сказати: для них добре, якщо вони залишатимуться самотніми, як і я. 9 Та якщо вони не можуть втриматися, то нехай одружуються, бо краще одружитися, ніж згоріти від жадання.
10 Одруженим я даю такий наказ, хоча це не я, а Господь наказує: жінці не слід шукати розлучення з чоловіком своїм. 11 Якщо ж уже розлучиться, то повинна залишатися незаміжньою або нехай помириться з чоловіком своїм. Та чоловікові не слід розлучатися зі своєю дружиною.
12 Усім іншим я скажу (та цей наказ від мене, а не від Господа): якщо якийсь брат у Христі має дружину, яка не вірує, і вона згідна жити з ним, то нехай він не розлучається з нею. 13 Якщо жінка має чоловіка, який не вірує, і він згідний з нею жити, то їй не слід розлучатися з ним. 14 Бо невіруючий чоловік освячується через свою віруючу дружину, а невіруюча жінка—через свого віруючого чоловіка. Інакше діти ваші були б нечистими, а так—вони святі.
15 Однак якщо невіруючий вирішить розлучитися, то хай розлучається. Брат чи сестра у Христі вільні в таких випадках, тому що Бог покликав вас жити в мирі. 16 Бо звідки ти знаєш, жінко, чи спасеш свого невіруючого чоловіка? І звідки ти, чоловіче, знаєш, чи спасеш свою невіруючу дружину?
Різні покликання
17 Слід жити лише так, як Господь визначив кожному, і як Бог покликав кожного. І саме такий наказ даю я по всіх церквах. 18 Якщо комусь було зроблене обрізання до того, як Бог його покликав, то не слід намагатися змінити це. А іншому, може, не було зроблене обрізання, коли Бог його покликав. Тоді й не варто робити цього взагалі. 19 Обрізання, само по собі, не є чимось особливим, так само, як і необрізання. Головне—дотримуватися Божих заповідей.
20 І нехай кожен залишається таким, яким він був, коли його покликав Бог. 21 Ти рабом був покликаний? Нехай це тебе не турбує. Та якщо зможеш стати вільним, скористайся такою нагодою. 22 Той, хто рабом був покликаний Богом, є вільним перед Богом. Так само і вільний, якого покликано, є рабом Христа. 23 Господь сплатив за вас високу ціну, тож не ставайте рабами людей. 24 Брати і сестри мої! Кожному з вас слід залишатися перед Богом таким, яким його було покликано.
Про одруження
25 Тепер стосовно неодружених чоловіків та жінок[a]. Я не маю Господнього наказу, але висловлю свою думку як гідний довіри, бо одержав милість від Господа. 26 Як на мене, то, зважаючи на всі нинішні страждання й лиха, краще залишатися самотнім, як я.
27 Якщо у тебе є жінка, не шукай з нею розлучення. У тебе немає дружини, не шукай її. 28 Та якщо ти одружуєшся, ти не згрішив, і якщо незаймана дівчина виходить заміж, то вона теж не згрішила. Але такі люди матимуть клопіт у цьому світі, а я прагну врятувати вас від нього.
29 Ось що я вам кажу, брати і сестри мої, час спливає. Віднині й надалі ті, хто мають жінок, мусять бути такими, ніби жінок не мають. 30 Ті, хто сумують, мусять бути такими, ніби суму не мають. Радісні повинні бути такими, ніби не мають радості. Ті, хто придбали щось, ніби вони не мають нічого. 31 Ті, хто користуються світським, не повинні вважати тлінні речі найважливішими. Бо існуючий світ незабаром зникне.
32 Я хочу, щоб ви були вільні від турбот. Неодружений чоловік дбає про Господнє, тобто як догодити Богу. 33 Одружений дбає про життєві справи—як догодити жінці. 34 Отже, він на роздоріжжі—як догодити Богові та дружині. Незаміжня жінка або дівчина дбає про справи Господні—щоб бути святою і тілом, і духом. Заміжня піклується про життєві справи—як би догодити чоловікові.
35 Кажу я так для вашої ж користі, а не для того, щоб ставити вам перешкоди. Швидше я роблю це для порядку і щоб ви могли бути відданими Господу й ревно служити йому, ні на що інше не звертаючи уваги. 36 Якщо хтось вважає, що не робить те, що слід, зі своєю нареченою або вона стара за віком[b], й він хоче одружитися, то нехай він робить за своїм бажанням, бо це не гріх. 37 Але ж той чоловік, хто твердо вирішив не одружуватися, здатний володіти своїми пристрастями, й поклав собі зберегти свою наречену такою, як вона є, робить добре. 38 Отже, хто одружується з нареченою, робить добре, а хто не одружується, робить ще краще.
39 Жінка зв’язана одруженням, поки її чоловік живий, але, якщо він помре, то вона вільна вийти заміж за кого хоче, аби тільки в Господі. 40 Але, на мою гадку, вона буде щасливішою, якщо залишиться такою, як є. Це моя думка, та я знаю, що маю Дух Божий.
Copyright © 2007 by Bible League International