Add parallel Print Page Options

Тому то, не стерпівши більше, ми схотіли зостатися в Атенах самі,

і послали Тимофія, нашого брата й служителя Божого в Христовій Євангелії, щоб упевнити вас та потішити в вашій вірі,

щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено.

Бо коли ми були в вас, то казали вам наперед, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви.

Тому й я, не стерпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб часом спокусник вас не спокусив, і труд наш не стався б даремний.

А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що завжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас,

через те ми потішились, браття, за вас, у всякому горі та в нашій нужді, ради вашої віри.

Бо тепер ми живемо, якщо в Господі ви стоїте!

Яку бо подяку ми можемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми тішимося ради вас перед нашим Богом?

10 Ми вдень та вночі ревно молимося, щоб побачити ваше лице та доповнити те, чого не вистачає вашій вірі.

11 Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай вирівняє нашу дорогу до вас!

12 А в вас хай примножить Господь, і нехай збагатить вашу любов один до одного, і до всіх, як і наша є до вас!

13 Нехай Він зміцнить серця ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при приході Господа нашого Ісуса з усіма святими Його!

Прихід Тимофія до солунян

Тож не в змозі це більше витримати, ми вирішили самі залишитися в Афінах. 2-3 Ми послали Тимофія, нашого брата і товариша в праці Божій, у проголошенні Доброї Звістки про Христа. Ми послали його, щоб зміцнити вас і підбадьорити в вашій вірі, щоб ніхто не похитнувся через ці труднощі, які маємо ми зараз. Бо ви самі знаєте, що ми призначені на це.

Навіть коли ми були з вами, то наперед застерігали вас, що страждатимемо. Тож, як вам добре відомо, воно так і сталося. Отже, не маючи змоги більше чекати, я вирядив Тимофія довідатися про вашу віру. Я боявся, щоб лукавий часом не спокусив вас, і щоб наш тяжкий труд не був марний.

Але Тимофій щойно повернувся від вас і приніс нам Добру Звістку про віру вашу і любов. Він сказав нам, що ви завжди тепло згадуєте про нас, і що маєте сильне бажання побачити нас так само, як і ми бажаємо побачити вас. Тож, брати і сестри, у всіх наших стражданнях і гоніннях ми підбадьорилися вірою вашою.

Так, ми тепер сповнені життя, бо знаємо, що ви міцно стоїте в Господі. Яку подяку ми можемо віддати Богові за вас, за всю ту радість, що ми маємо перед нашим Богом? 10 Ми ревно молимось і вдень, і вночі, щоб змогли ми вас побачити знов і дати вам усе необхідне, аби зміцнити вашу віру.

11 Тож нехай сам Бог наш і Отець і Господь Ісус спрямують наш шлях до вас. 12 Нехай Господь примножить і збагатить вас любов’ю одне до одного й до всіх інших, так само, як і ми сповнені любові до вас. 13 Нехай Він зміцнить в вас бажання праведного життя і зробить вас невинними й святими перед Богом нашим і Отцем у час пришестя Господа нашого Ісуса з усіма Його святими людьми.