Add parallel Print Page Options

19 І сталося по тому, і помер Нахаш, цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ханун.

І сказав Давид: Зроблю я милість Ханунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був милість мені. І Давид послав послів, щоб потішити його за його батька. І прибули Давидові раби до аммонітського краю, до Хануна, щоб потішити його.

А начальники аммонітян сказали до Хануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі потішителів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб вивідати, і щоб знищити, і щоб вишпигувати край?

І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню одежу в половині аж до сидіння, та й відпустив їх...

І пішли й донесли Давидові про тих мужів, а він послав навпроти них, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь.

І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида. І послав Ханун та аммонітяни тисячу талантів срібла, щоб винайняти собі колесниці та верхівців з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови.

І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесниць, і царя Маахи та народ його, і прийшли й таборували перед Медевою. Також аммонітяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бою.

А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все військо лицарів.

І повиходили аммонітяни, і вставилися до бою при вході до міста. А царі, що прийшли, вони самі були на полі.

10 І побачив Йоав, що бойовий фронт став на нього спереду та позаду, то вибрав зо всього вибраного в Ізраїлі, та й установив їх навпроти сиріян.

11 А решту народу дав під руку свого брата Ав'шая, й їх установили навпроти аммонітян,

12 і сказав: Якщо сиріяни будуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то допоможу тобі.

13 Будь мужній, і стіймо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!

14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сиріян до бою, то ті повтікали перед ним.

15 А аммонітяни побачили, що повтікали сиріяни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоав прибув до Єрусалиму.

16 А коли побачили сиріяни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового війська, був перед ними.

17 І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан та прийшов до них, і вставився проти них. І встановився Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним.

18 І побігли сиріяни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сиріян сім тисяч колесниць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника війська...

19 А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммонітянам.

Аммонійці зганьбили Давидових людей

19 Згодом помер Нагаш, цар аммонійців, а його син став царем.

Давид сказав: «Я маю виявити прихильність до Гануна, сина Нагаша, бо його батько колись був прихильний до мене». Отож Давид вирядив посланців до Гануна висловити співчуття з приводу смерті його батька.

Коли Давидові слуги прибули до земель аммонійців до Гануна, аби висловити йому співчуття, аммонійські придворні спитали Гануна: «Ти гадаєш, що Давид вшановує твого батька, оскільки прислав своїх посланців висловити тобі співчуття? Чи не прийшли сюди його люди розвідати все, скинути владу й вивідувати на цій землі».

Отож Ганун схопив Давидових посланців й ув’язнив їх. Він поголив їх[a], обрізав їхнє вбрання аж до сідниць та й відіслав їх геть.

До Давида прийшли й розповіли йому про тих чоловіків, і він вирядив посланців їм назустріч, оскільки люди ці були дуже принижені. Цар наказав: «Залишайтеся в Єрихоні, аж доки не відростуть бороди, а тоді повертайтеся».

Коли аммонійці зрозуміли, що дуже образили Давида, то Ганун і аммонійці послали тисячу талантів[b] срібла аби найняти колісниці й кінноту з Арам-Нагараїма[c], Арам-Мааки та Зови. Вони також найняли тридцять дві тисячі колісниць та царя Мааки з його військом. І вони пішли й розбили табір біля Медеви. Аммонійці зібралися з усіх міст і вийшли до бою.

Почувши про це, Давид вислав Йоава з цілим військом. Аммонійці виступили назустріч, вишикувалися в бойовому порядку біля брами міста, а їхні царі були самі на відкритій місцевості.

10 Йоав побачив військові лаштунки, що збиралися виступити проти нього, як попереду, так і позаду. Тоді він відібрав найкращі ізраїльські загони й послав їх битися з арамійцями. 11 Усіх, хто залишився, він передав під командування свого брата Авішая. І вони розташувалися проти аммонійців. 12 Йоав попередив: «Якщо арамійці виявляться сильнішими за мене, тоді ти мусиш прийти мені на допомогу, а якщо аммонійці будуть сильнішими за тебе, тоді я допоможу тобі. 13 Будь сміливим, поборемося хоробро заради нашого народу та міст нашого Бога. І нехай Господь зробить так, як вважає за потрібне».

14 Йоав зі своїм військом пішов до арамійців на битву, і ті повтікали від нього. 15 Коли аммонійці побачили, що арамійці втекли, вони також кинулися навтіч від війська Авішая, брата Йоава до свого міста. І Йоав повернувся до Єрусалима.

16 Коли арамійці побачили, що ізраїльтяни їх перемогли, вони вирядили посланців і привели арамійців, що жили на іншому боці ріки Євфрат. Шофах, командуючий Хададезеровим військом, очолив їх.

17 Давидові про це доповіли, і він зібрав усіх ізраїльських воїнів і перейшов Йордан. Він наблизився до арамійців і розташував свої війська навпроти них. Давид розташував своє військо до бою, і арамійці напали на них. 18 Арамійці кинулися тікати, і військо Давида знищило сім тисяч арамійських колісниць, сорок тисяч піших воїнів, а також вони вбили Шофаха, командуючого військом.

19 Коли Хададезерові піддані побачили, що зазнали поразки від ізраїльтян, вони уклали з Давидом угоду про мир й почали йому служити. Отож арамійці відмовилися надалі допомагати аммонійцям.

Footnotes

  1. 19:4 поголив їх Голити бороду було проти закону Мойсея. Див.: Лев. 19:27.
  2. 19:6 тисячу талантів Приблизно 34,5 т.
  3. 19:6 Арам-Нагараїм Тобто «Месопотамія».

David Defeats the Ammonites(A)

19 In the course of time, Nahash king of the Ammonites(B) died, and his son succeeded him as king. David thought, “I will show kindness to Hanun son of Nahash, because his father showed kindness to me.” So David sent a delegation to express his sympathy to Hanun concerning his father.

When David’s envoys came to Hanun in the land of the Ammonites to express sympathy to him, the Ammonite commanders said to Hanun, “Do you think David is honoring your father by sending envoys to you to express sympathy? Haven’t his envoys come to you only to explore and spy out(C) the country and overthrow it?” So Hanun seized David’s envoys, shaved them, cut off their garments at the buttocks, and sent them away.

When someone came and told David about the men, he sent messengers to meet them, for they were greatly humiliated. The king said, “Stay at Jericho till your beards have grown, and then come back.”

When the Ammonites realized that they had become obnoxious(D) to David, Hanun and the Ammonites sent a thousand talents[a] of silver to hire chariots and charioteers from Aram Naharaim,[b] Aram Maakah and Zobah.(E) They hired thirty-two thousand chariots and charioteers, as well as the king of Maakah with his troops, who came and camped near Medeba,(F) while the Ammonites were mustered from their towns and moved out for battle.

On hearing this, David sent Joab out with the entire army of fighting men. The Ammonites came out and drew up in battle formation at the entrance to their city, while the kings who had come were by themselves in the open country.

10 Joab saw that there were battle lines in front of him and behind him; so he selected some of the best troops in Israel and deployed them against the Arameans. 11 He put the rest of the men under the command of Abishai(G) his brother, and they were deployed against the Ammonites. 12 Joab said, “If the Arameans are too strong for me, then you are to rescue me; but if the Ammonites are too strong for you, then I will rescue you. 13 Be strong, and let us fight bravely for our people and the cities of our God. The Lord will do what is good in his sight.”

14 Then Joab and the troops with him advanced to fight the Arameans, and they fled before him. 15 When the Ammonites realized that the Arameans were fleeing, they too fled before his brother Abishai and went inside the city. So Joab went back to Jerusalem.

16 After the Arameans saw that they had been routed by Israel, they sent messengers and had Arameans brought from beyond the Euphrates River, with Shophak the commander of Hadadezer’s army leading them.

17 When David was told of this, he gathered all Israel(H) and crossed the Jordan; he advanced against them and formed his battle lines opposite them. David formed his lines to meet the Arameans in battle, and they fought against him. 18 But they fled before Israel, and David killed seven thousand of their charioteers and forty thousand of their foot soldiers. He also killed Shophak the commander of their army.

19 When the vassals of Hadadezer saw that they had been routed by Israel, they made peace with David and became subject to him.

So the Arameans were not willing to help the Ammonites anymore.

Footnotes

  1. 1 Chronicles 19:6 That is, about 38 tons or about 34 metric tons
  2. 1 Chronicles 19:6 That is, Northwest Mesopotamia