1 царів 1
Ukrainian Bible
1 А Давид постарів, увійшов у літа. І покривали його одежами, та не було йому тепло.
2 І сказали йому його раби: Нехай пошукають для пана царя молоду дівчину, і стане вона перед царем, і буде йому за доглядачку. І буде вона лежати при лоні твоїм, і буде тепло панові цареві!
3 І шукали дівчину вродливу по всій Ізраїлевій границі, та й знайшли шунаммітку Авішаґ, і привели її до царя.
4 А та дівчина була дуже вродлива. І була вона цареві доглядачкою, і прислуговувала йому, та цар не пізнав її.
5 А Адонія, син Хаґґітин, бундючився та говорив: Я буду царювати! І справив він собі повоза та верхівців, та п'ятдесят чоловіка бігунів перед собою.
6 А батько його ніколи його не засмучував, щоб сказати: Чому ти так робиш? А він також був дуже вродливий, і мати народила його по Авесаломі.
7 І мав він змову з Йоавом, сином Церуї, та зо священиком Евіятаром, і вони помагали Адонії.
8 А священик Садок, і Беная, син Єгоядин, і пророк Натан, і Шім'ї, і Реї та Давидові лицарі не були з Адонією.
9 І приніс Адонія в жертву худоби дрібної та худоби великої, та худоби ситої при Евен-Газзохелеті, що при Ен-Роґелі, і закликав усіх братів своїх, царських синів, та всіх Юдиних мужів, царських слуг.
10 А пророка Натана, і Бенаю, і лицарів та брата свого Соломона він не покликав.
11 І сказав Натан до Вірсавії, Соломонової матері, говорячи: Чи ти не чула, що зацарював Адонія, син Хаґґітин, а пан наш Давид не знає про те?
12 А тепер іди, я тобі пораджу, і рятуй життя своє та життя сина свого Соломона!
13 Іди, і ввійдеш до царя Давида та й скажеш до нього: Чи ж не ти, пане мій царю, присягнув був своїй невільниці, говорячи: Син твій Соломон буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм. Чому ж зацарював Адонія?
14 Ото, ти ще будеш говорити там із царем, а я ввійду за тобою, і потверджу слова твої.
15 І ввійшла Вірсавія до царя в кімнату, а цар був дуже старий, і шунаммітка Авішаґ послуговувала цареві.
16 І похилилася Вірсавія, і вклонилася цареві до землі. А цар сказав: Що тобі?
17 І вона сказала йому: Пане мій, ти присягнув був своїй невільниці Господом, Богом своїм: Соломон, син твій, буде царювати по мені, і він сидітиме на троні моїм.
18 А тепер ось зацарював Адонія, а ти, пане мій царю, не знаєш про те...
19 І приніс він у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної, і покликав усіх царських синів, і священика Евіятара та Йоава, вождя війська, а раба твого Соломона не покликав.
20 А ти, пане мій царю, очі всього Ізраїля на тобі, щоб ти сказав їм, хто буде сидіти на троні пана мого царя по ньому.
21 Інакше станеться, як спочине пан мій цар з батьками своїми, то буду я та син мій Соломон винними.
22 І ось, ще вона говорила з царем, а прийшов пророк Натан.
23 І донесли цареві, говорячи: Ось пророк Натан! І ввійшов він перед цареве обличчя і впав перед царем обличчям своїм до землі.
24 І сказав Натан: Пане мій царю! Чи ти сказав: Адонія буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм?
25 Бо зійшов він сьогодні, і приніс у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної. І він покликав усіх царських синів, і провідників війська, і священика Евіятара, і ось вони їдять та п'ють перед ним, і говорять: Нехай живе цар Адонія!
26 А мене я раб твій! і священика Садока, і Бенаю, сина Єгоядиного, та раба твого Соломона не покликав.
27 Чи ця річ була від пана мого царя, а ти не повідомив раба свого, хто буде сидіти на троні мого пана царя по ньому?
28 А цар Давид відповів та й сказав: Покличте мені Вірсавію! І прийшла вона перед царське обличчя, і стала перед царем.
29 І присягнув цар та й сказав: Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого лиха,
30 як присягнув я тобі Господом, Богом Ізраїля, говорячи: Син твій Соломон буде царювати по мені, і він буде сидіти на моєму троні замість мене, так я й зроблю цього дня!
31 І вклонилася Вірсавія обличчям своїм до землі, і впала перед царем та й сказала: Нехай живе пан мій, цар Давид, навіки!
32 І сказав цар Давид: Покличте мені священика Садока, і пророка Натана та Бенаю, сина Єгоядиного. І поприходили вони перед цареве обличчя.
33 І сказав цар до них: Візьміть із собою слуг вашого пана, і посадіть мого сина Соломона на мою мулицю, і зведіть його до Ґіхону.
34 А там помаже його священик Садок та пророк Натан на царя над Ізраїлем. І засурміть у сурму та й скрикнете: Нехай живе цар Соломон!
35 Потім підете за ним, а він увійде та й сяде на моєму троні, і він буде царювати замість мене, і йому наказав я бути володарем над Ізраїлем та над Юдою.
36 І відповів Беная, син Єгоядин, та й сказав: Амінь. Так нехай скаже Господь, Бог пана мого царя!
37 Як був Господь із паном моїм царем, так нехай буде з Соломоном, і нехай Він звеличить трон його над трона пана мого царя Давида!
38 І пішов священик Садок та пророк Натан, і Беная, син Єгоядин, і керетянин, і пелетянин, і посадили Соломона на мулицю царя Давида, та й повели його до Ґіхону.
39 І взяв священик Садок рога оливи із скинії, та й помазав Соломона. І засурмили в сурму, та й кричав увесь народ: Нехай живе цар Соломон!
40 І піднявся за ним ввесь народ. А народ грав на сопілках та радів великою радістю, аж земля розпадалася від їхнього голосу!
41 І почув це Адонія та всі покликані, що були з ним, а вони тількищо скінчили їсти. І почув Йоав голос сурми та й сказав: Що це за крик та гамір у місті?
42 Ще він говорив, аж ось приходить Йоанатан, син священика Евіятара. А Адонія сказав: Увійди, бо ти муж гідний, і звісти нам щось добре!
43 І відповів Йонатан та й сказав до Адонії: Таж пан наш цар Давид настановив на царя Соломона!
44 І послав із ним цар священика Садока та пророка Натана, і Бенаю, Єгоядиного сина, і керетянина, і пелетянина, і вони посадили його на царську мулицю.
45 І помазали його в Ґіхоні священик Садок та пророк Натан на царя. І повиходили вони звідти веселі, і зашуміло місто. Це той голос, що ви чули.
46 І Соломон уже засів на троні царства.
47 І також посходилися царські слуги, щоб поблагословити нашого пана царя Давида, говорячи: Нехай Бог твій учинить Соломонове ім'я славнішим від твого імени, і нехай звеличить його трон над трона твого! І вклонився цар на ложі своїм.
48 І сказав цар так: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що сьогодні дав сидячого на моїм троні, а мої очі те бачать!
49 І затремтіли, і повставали всі покликані, що були з Адонією, і пішли кожен на дорогу свою...
50 А Адонія боявся Соломона. І встав він, і пішов, і схопився за роги жертівника.
51 І донесено Соломонові, кажучи: Ось Адонія злякався царя Соломона, й ось він схопився за роги жертівника, кажучи: Нехай цар Соломон зараз присягне мені, що не вб'є свого раба мечем!
52 І сказав Соломон: Якщо він буде мужем чесним, ані волосина його не впаде на землю! А якщо знайдеться в ньому зло, то помре.
53 І послав цар Соломон, і відвели його від жертівника. І прийшов він, і впав перед царем Соломоном, а Соломон йому сказав: Іди до свого дому!
3 Царств 1
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Адонія прагне стати царем
1 Коли цар Давид постарів, він ніяк не міг зігрітися, навіть коли його вкривали ковдрами. 2 Тож слуги сказали йому: «Давайте ми знайдемо цнотливу дівчину, яка буде навідуватися до царя й піклуватися про нього. Вона лягатиме поруч із ним, щоб наш цар міг зігрітися».
3 І вони шукали по всьому Ізраїлю вродливу дівчину, знайшли шунамитянку Авішаґ і привели її до царя. 4 Дівчина була дуже вродлива. Вона піклувалася про царя, прислужувала йому, але цар не спізнав її.
5 Аж ось Адонія, мати якого була Хаґґіт, набундючившись, сказав: «Я буду царем». Він підготував колісниці, коней та п’ятдесят чоловік, щоб бігли поперед нього. 6 Його батько, цар Давид, ніколи не виправляв його, ніколи не питав: «Чому ти так поводишся?» Адонія був також дуже вродливим. Він народився одразу після Авесалома.
7 Адонія радився з Йоавом, сином Зеруї, та зі священиком Авіатаром, і вони підтримували його. 8 Але священик Задок, Беная, син Єгояди, пророк Натан, Шимей і Рей та охоронці Давида[a] не приєдналися до Адонії.
9 Тоді Адонія приніс у жертву овець, крупну худобу та вгодованих телят на камені Зогелет поблизу Ен-Роґеля[b]. Він запросив усіх своїх братів, синів царя та всіх царських вельмож Юдеї, 10 але не запросив ні пророка Натана, ні Беная, ні охоронців, ні свого брата Соломона.
Батшеба і Натан говорять з Давидом
11 Тоді Натан спитав Батшебу, матір Соломона: «Ти чула, що Адонія, син Хаґґіт, став царем, а наш володар Давид не знає про це? 12 То дозволь мені дати тобі пораду, як врятувати тобі своє життя і життя твого сина Соломона. 13 Піди до царя Давида і скажи йому: „Мій володарю-царю, чи ти не обіцяв мені, своїй слузі: „Звісно, Соломон, твій син, стане царем після мене й сидітиме на моєму троні?” Чому ж тоді Адонія став царем? 14 І коли розмовлятимеш із царем, я зайду й підтверджу те, що ти скажеш”».
15 Тож Батшеба пішла провідати старого царя до його кімнати, де шунамитянка Авішаґ піклувалася про нього. 16 Батшеба низько вклонилась і впала на коліна перед царем.
«Що тобі треба?»—запитав цар.
17 Вона сказала: «Володарю мій, ти сам обіцяв мені, своїй слузі, перед Господом Твоїм Богом: „Соломон, твій син, стане царем після мене, і сидітиме на моєму троні”. 18 Але зараз Адонія став царем, і ти, мій володарю-царю, не знаєш про це. 19 Він приніс у жертву багато волів, відгодованих телят і баранів і запросив усіх царських синів, священика Авіатара, командуючого Йоава, але не запросив твого відданого сина Соломона. 20 Мій володарю-царю, очі Ізраїлю звернені до тебе, щоб дізнатися від тебе, хто сидітиме на царському троні після тебе. 21 Інакше, як тільки мій володар-цар спочине зі своїми батьками, зі мною та моїм сином Соломоном вчинять, як із злодіями».
22 Поки вона розмовляла з царем, прибув пророк Натан. 23 Цареві сказали: «Пророк Натан тут». Тож він представ перед царем і низько вклонився.
24 Натан сказав: «Мій володарю-царю, ти проголошував, що Адонія стане царем після тебе і сидітиме на твоєму троні? 25 Сьогодні він зійшов і приніс у жертву багато волів, відгодованих телят і баранів. Він запросив усіх царських синів, командуючого і священика Авіатара. Зараз вони їдять і п’ють із ним і проголошують: „Хай живе цар Адонія!” 26 Але я, твій слуга, і священик Задок, і Беная, син Єгояди, і твій слуга Соломон не запрошені. 27 Чи вчинив ти так, не повідомивши своєму слузі, хто сидітиме на троні після тебе?»
Давид робить Соломона царем
28 Тоді цар Давид сказав: «Покличте Батшебу». Тож вона явилася перед царем.
29 І цар пообіцяв: «Воістину, як істинне й те, що Господь живий, Який рятував мене від усіх незгод, 30 сьогодні я виконаю те, в чому поклявся тобі Господом Богом Ізраїлю: Соломон, твій син, стане царем після мене і сидітиме на моєму троні, на моєму місці».
31 Тоді Батшеба вклонилася низько долілиць, впала на коліна перед царем, кажучи: «Нехай мій володар, цар Давид, живе вічно!»
32 Цар Давид сказав: «Покличте священика Задока, пророка Натана і Бенаю, сина Єгояди». Коли вони стали перед царем, 33 він сказав їм: «Візьміть слуг свого володаря, посадіть мого сина Соломона на мого власного мула й відвезіть його до Ґіхона[c]. 34 А там нехай священик Задок і пророк Натан помажуть і проголосять його царем Ізраїлю. Сурміть і вигукуйте: „Хай живе цар Соломон!” 35 Тоді піднімайтеся з ним, він повинен прийти та сісти на троні і царювати замість мене. Я призначив його правителем Ізраїлю та Юдеї».
36 Беная, син Єгояди, відповів цареві: «Амінь! Нехай Господь, Бог мого володаря царя, так само проголосить це. 37 Раз Господь був з моїм володарем царем, нехай він буде з Соломоном, щоб звеличити його трон навіть понад трон мого володаря, царя Давида!»
38 Тож священик Задок, пророк Натан, Беная, син Єгояди, керетійці й пелетійці спустились і посадили Соломона на мула царя Давида і супроводжували його до Ґіхона. 39 Священик Задок узяв ріг мирра зі священного намету, помазав і проголосив Соломона царем. Тоді вони засурмили, і всі люди загукали: «Хай живе цар Соломон!» 40 І всі люди піднялися за ним, грали на флейтах і раділи так, що вся земля тремтіла від того галасу.
41 Адонія й усі гості, що були в нього, почули те, бо вони якраз закінчували своє свято. Почувши звуки сурм, Йоав спитав: «Що означає цей гамір у місті?»
42 Він іще не договорив, як прибув Йонатан, син священика Авіатара. Адонія сказав: «Заходь, така гідна людина[d], як ти, повинна принести добру звістку».
43 «Зовсім ні!—Відповів Йонатан.—Наш володар цар Давид зробив царем Соломона. 44 Цар послав з ним священика Задока, пророка Натана, Бенаю, сина Єгояди, керетійців та пелетійців, і вони посадили Соломона на царського мула, 45 а священик Задок і пророк Натан помазали Соломона й проголосили його царем на Ґіхоні. Звідти вони піднялися з радісними вигуками до міста, і місто почало радіти разом з ними. Саме цей гамір ви чуєте. 46 Більше того, Соломон зайняв своє місце на царському троні. 47 А ще царські урядовці прийшли привітати нашого володаря, царя Давида, кажучи: „Нехай твій Бог зробить ім’я Соломона ще знаменитішим, ніж твоє, а трон його величнішим за твій!” І цар шанобливо вклонився на своєму ліжкові 48 й сказав: „Нехай славиться Господь Бог Ізраїлю, Який дозволив моїм очам бачити мого наступника, що сидить на моєму троні сьогодні!”»
49 Тут усі гості Адонії злякалися, повскакували й порозбігалися. 50 Але Адонія, боячись Соломона, пішов і вхопився за роги жертовника[e]. 51 Тоді Соломону сказали: «Адонія боїться царя Соломона і вхопився за роги жертовника». Він сказав: «Нехай цар Соломон заприсягнеться мені сьогодні, що не скарає мечем свого слугу».
52 Соломон відповів: «Якщо він поведеться як чоловік з гідністю, жодної волосини не впаде з його голови, але якщо в ньому знайдеться зло, він помре». 53 Тоді цар Соломон відправив людей, і вони забрали Адонію від жертовника. Адонія підійшов і вклонився царю Соломону, і Соломон сказав: «Іди собі додому».
Footnotes
- 1:8 Шимей… Давида Або «Шимей та його друзі—герої».
- 1:9 Ен-Роґель Джерело на південь від Єрусалима.
- 1:33 Ґіхон Джерело на сході від Єрусалима.
- 1:42 гідна людина Або «поважна людина».
- 1:50 вхопився… жертовника Якщо людина трималася за роги вівтаря, то це означало, що вона молила пробачення, та її не треба було наказувати покаранням.
Copyright © 2007 by Bible League International