2-е Петра 1
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Вітання
1 Вітання від Симона Петра, слуги і апостола Ісуса Христа, до тих, хто одержав ту ж дорогоцінну віру, що й ми від Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа, праведного і справедливого.
2 Нехай мир і благодать збільшуються в вас через пізнання Бога та Ісуса, нашого Господа.
Все від Бога
3 Все, що потрібно нам для духовного життя і служіння Богу, було дано Ісусом, Який має силу Божу. Ми отримали ті дари, бо знаємо Того, Хто покликав нас славою і добротою. 4 І завдяки тій славі й доброті Своїй, Він дав нам обіцяні дорогоцінні й великі дари, щоб змогли ми стати подібними Самому Богу, та уникнути духовного тління, яке панує у світі через лихі людські бажання.
5 Тому докладіть усіх зусиль, щоб додати до віри вашої доброчинність, а до доброчинності—знання. 6 Щоб до знань ви змогли додати стриманість, а до стриманості—терпіння, а до терпіння—побожність. 7 Щоб до побожності ви змогли додати братолюбство, а до братолюбства—любов. 8 І якщо все це у вас є і примножується, то дієво й плідно ви досягнете повного розуміння нашого Господа Ісуса Христа. 9 А хто не має цього, той сліпий, бо не бачить того благословення, яке отримав від Бога. Він забув, що був очищений від гріхів своїх минулих.
10 Тому, брати і сестри, намагайтеся знову й знову доводити, що ви справді покликані й обрані Богом. Бо якщо ви йдете цим шляхом, то ніколи не спіткнутися вам і не впасти. 11 І будете ви жаданим гостем у вічному Царстві Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа. 12 Ось чому я завжди буду нагадувати вам про все це, навіть якщо ви знаєте і утвердилися в правді, що відкрилася вам. 13 Я вважаю справедливим повсякчас нагадувати вам про це, поки живу я на цій землі. 14 Адже знаю я, що скоро залишу тіло своє, як відкрив мені Господь наш Ісус Христос. 15 Отже, я буду робити все від мене залежне, щоб навіть після того, як покину я цей світ, ви про все це завжди пам’ятали.
Свідки Христової слави
16 Ми спиралися не на хитромудрі людські історії, коли сповіщали вам про силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа. Ми самі були свідками Його величі. 17 Христос одержав честь і славу від Бога-Отця. До Нього злинув голос великого й славного Бога, котрий мовив: «Це Син Мій улюблений, Якого Я вподобав». 18 Ми теж чули цей голос, який лунав з небес у той час, коли ми були з Ним на Святій горі[a].
19 Ми вважаємо послання пророків найнадійнішими. Ви правильно робите, коли звертаєтеся до них, бо вони подібні до світла, що розганяє темряву, аж доки не прийде світання і ранкова зірка не засяє у серцях ваших. 20 Найголовніше, що маєте ви зрозуміти,—це те, що жодне з пророцтв у Святому Писанні не було вигадане самими пророками. 21 Бо ніяке пророцтво не прийшло з волі людини. Ні, люди, натхнені Святим Духом, висловлювали послання Божі.
Footnotes
- 1:17-18 Див.: Мт. 17:1-8; Мк. 9:2-8; Лк. 9:28-36.
2 Петра 1
Ukrainian Bible
1 Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:
2 благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!
3 Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.
4 Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління.
5 Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,
6 а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,
7 а в благочесті братерство, а в братерстві любов.
8 Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.
9 А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів.
10 Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь.
11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.
12 Тому то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді.
13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,
14 знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об'явив був мені.
15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам'яті.
16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі.
17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!
18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.
19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,
20 бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить.
21 Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.
Copyright © 2007 by Bible League International