Add parallel Print Page Options

22 І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,

та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!

Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!

Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!

Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.

Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!

В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.

Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!

з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!

10 Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.

11 Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах.

12 А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.

13 Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.

14 Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.

15 Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.

16 І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.

17 Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.

18 Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.

19 Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.

20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!

21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх!

22 Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив,

23 бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них!

24 І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини.

25 Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його.

26 З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному,

27 із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його!

28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш.

29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!

30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур!

31 Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!

32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?

33 Бог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував.

34 Він чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх,

35 Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.

36 І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч!

37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.

38 Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх!

39 Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.

40 Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.

41 Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу!

42 Озирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм!

43 І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх!

44 Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав!

45 Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені.

46 В'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх.

47 Живий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого!

48 Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,

49 що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!

50 Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!

51 Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!

Давидова хвальна пісня

22 [a] Давид заспівав Господу цю пісню, коли Господь визволив його від рук усіх ворогів і від Саула. Він сказав:

«Господь—моя Скеля, твердиня моя;
    Господь—мій Спаситель.
Мій Бог—моя Скеля, де завжди ховаюся я,
    мій щит і моя сила[b], що спасіння несе,
    фортеця, мій притулок,
    мій Спаситель рятує мене від жорстоких людей.
До Бога, достойного слави, я лину словами,
    і ось врятований я від моїх ворогів.

Загибелі хвилі бурхливі навколо здіймались,
    потоки руїни мене огортали.
Мене оплутали тенета смерті;
    загибелі пути мені накидали.
У відчаї й горі до Господа лину словами,
    взиваю до Бога мого.
Він з храму мій голос почув,
    мій крик Його вуха торкнувся.
Здригнулася земля і затряслася,
    небес основи затремтіли, все стугоніло,
    Він бо лютував.
Із ніздрів клубочилися дими,
    з уст виривався пломінь нищівний,
    й розпечене вугілля полум’ям взялося.
10 Він небеса розверзлі скинув долу,
    ступні Його на хмарах темних.
11 Він сів на Херувимів й полетів,
    підхоплений крилом вітрів.
12 Із темряви Він прикриття Собі зробив:
    дощові темні хмари в небесах.
13 Його присутність, осяяна, немов розжарене вугілля,
    кресала білі нитки блискавиць.
14 Господь громами із небес Себе явив,
    голос Всевишнього луною відгукнувся.
15 Він стріли запустив і ворогів розкидав,
    а блискавиць удари їх смертельно пронизали.

16 Морські глибини оголились,
    земні підвалини відкрились,
    коли Господь сварити нас почав,
    коли із ніздрів Його дихання прорвалось[c].

17 Він дотягнувся з висоти до мене і підніс.
    З глибин морських (з біди) мене підняв.
18 Від ворога могутнього мене порятував,
    Він спас мене від недругів, яких би не здолав я.
19 У день мого нещастя навалилися вороги,
    але Господь мені підтримку дарував.
20 Мене Він виніс на простори неозорі,
    Він врятував мене, бо вподобав.
21 За праведність Господь мені воздасть,
    мене Він вподобав, бо руки мої чисті.
22 Тому що я з путі Господнього не збочив.
    Я не вчинив того, що є лихим в очах Бога.
23 Усі Його закони—переді мною;
    від заповітів Господа не відвернувся я.
24 Не маю я провини перед Ним.
    Тримався від гріхів подалі.
25 Мене за праведність Господь винагородив,
    воздав за чистоту в Його очах.

26 На вірність вірністю відповідаєш,
    являєш Ти певним цнотливість Свою.
27 Являєш чистим чистоту Свою,
    із крутіями Ти обходишся підступно.
28 Сумирного врятуєш Ти,
    Ти поглядом Своїм упертого пригнеш.
29 Світильник мій, о мій Господь;
    Коли я в темряві, мене освітлює Господь.
30 З Твоєю поміччю на військо можу йти,
    із Богом я мури здолати можу.

31 Путь Божий—досконалий,
    Господнє слово—непогрішне,
    Він—щит для тих, хто в Нього порятунку просить.
32 То хто ж є Бог, якщо не Сам Господь?
    Хто Скеля непорушна, як не Бог наш?
33 Це Бог мене озброїв міццю,
    мої шляхи цнотливими Він робить.
34 Прудкими зробить мої ноги, як в оленя,
    дасть силу втриматись на висоті.
35 До бою руки Він мої навчає,
    що бронзового лука я зігнути зможу.

36 Щит переміг своїх Ти дав мені;
    з Твоєю допомогою я став великим.
37 Торуєш шлях широкий Ти мені,
    щоб не спіткнувся я в дорозі.
38 Я мчав за ворогами, їх давив,
    не повертався, доки їх не знищив.
39 Ущент розбив я ворогів,
    їм не підвестися уже ніколи,
    вони попадали до моїх ніг.

40 Щоб битися міг я, силу дарував Ти.
    Упасти недругам до ніг моїх звелів.
41 Ти змусив ворогів п’ятами накивати,
    і показати спини,
    я знищив супротивників лихих.
42 На допомогу кликали вони, та марно,
    спасіння не було, Господь їм не відповів.
43 На порох придорожній їх стираю,
    на місиво доріг поколотив, стоптав їх.

44 Ти врятував мене від заколотників моїх,
    зберіг мене для керівництва племенами.
    Незнаний досі люд мені на службу передав.
45 Уже й чужинці б’ють чолом, плазують,
    лиш слово долетить до них моє,
    відразу ж і готові підкоритись.
46 Від переляку серце в них у п’яти скаче,
    з твердинь своїх, тремтячі, вибігають.

47 Господь живий! Хвала і шана моїй Скелі!
    Славімо Бога, Скелю і мого Рятівника!
48 Він—Бог, Який за мене мстить,
    Який народи упокорює для мене,
49     Який мене від ворогів рятує.

Над супротивниками Ти мене підніс.
    Ти спас мене від кривдників злостивих!
50 Тому хвалу тобі співаю, мій Господи, серед народів,
    прославлю в пісні я Твоє ім’я.

51 Царю Він посилає перемоги незабутні,
    помазанику[d] доброту Свою нев’янучу дарує.
    Давиду та його нащадкам ласку на віки дає!»

Footnotes

  1. 22:1-51 Також див.: Пс. 18.
  2. 22:3 моя сила Буквально «мій ріг».
  3. 22:16 із ніздрів… прорвалось Або «подув потужний вітер».
  4. 22:51 помазанику Або «обраному царю», чи «обранцю».