Add parallel Print Page Options

Закон Божий—важливіший від правил людських

(Мт. 15:1-20)

Дехто з фарисеїв та законників прийшли до Ісуса з Єрусалиму. Вони побачили деяких Ісусових учнів, які їли «нечистими» руками, тобто неомитими. Бо фарисеї і всі юдеї, дотримуючись традицій своїх пращурів, які не беруться до їжі, доки не омиють руки особливим, належним чином. А повернувшись із ринку, вони не вживають продуктів, поки не омиють їх особливим, належним чином. Існує й багато інших звичаїв, яких вони дотримуються: як то миття чаш, глеків, мідного посуду й лави[a].

То ж фарисеї та законники запитали Ісуса: «Чому Твої учні не дотримуються звичаїв наших предків і вживають їжу, не помивши руки?» Ісус відповів їм:

«Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів:

„Ці люди шанують Мене на словах,
    та їхні серця далеко від Мене.
Пошана їхня до Мене—даремна,
    бо вчення їхнє—то закони, придумані людьми”.(A)

Божу заповідь ви зневажили, а людських звичаїв дотримуєтеся».

І далі вів Ісус: «У вас це спритно виходить: відкинути Закон Божий заради своїх власних звичаїв. 10 Бо Мойсей заповідав: „Шануйте своїх батька й матір”(B). А також: „Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути”(C). 11-12 Але ви навчаєте людей, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: „Все, чим я можу вам допомогти, я віддам Богові”,—то такий чоловік уже має право не піклуватися про батьків своїх. 13 Через цей ваш звичай, який ви самі встановили, ви відкидаєте заповідь Господню. І ще багато подібного ви чините».

Що людину поганить?

14 Ісус знову скликав до Себе народ і звернувся до нього: «Всі Мене послухайте і зрозумійте! 15 Не існує нічого такого, що ввійшовши ззовні[b] в людину, могло б опоганити[c] її. Але заплямувати людину може тільки те, що виходить із неї. 16 [Той, хто має вуха, нехай почує!»][d]

17 Коли Ісус залишив натовп і ввійшов у дім, учні запитали Його про цю притчу. 18 І Він відповів: «Невже ви не зрозуміли? Невже не ясно, що людину не може заплямувати ніщо з того, що входить у неї ззовні? 19 Бо їжа потрапляє не до серця, а до шлунку, і потім виходить геть». (Так Він проголосив будь-яку їжу чистою, або придатною для вживання).

20 Потім Ісус додав: «Людину поганить те, що виходить із неї. 21-22 Адже це зсередини, з людського серця виходять лихі думки та блуд, грабіжництво, вбивство, перелюб, жадність, злоба, брехня, непристойність, заздрість, наклеп, пиха й дурість. 23 Усе це зло йде зсередини й робить людину нечистою (перед Богом)».

Read full chapter

Footnotes

  1. 7:4 й лави У деяких древньогрецьких перекладах цих слів немає.
  2. 7:15 ввійшовши ззовні Або «ніяка їжа».
  3. 7:15 опоганити Тобто зробити непридатною для Бога. Також див.: Мк. 7:20.
  4. 7:16 У деяких древньогрецьких рукописах цього вірша немає.