Add parallel Print Page Options

Чому Ісус навчав за допомогою притч

(Мк. 4:10-12; Лк. 8:9-10)

10 Ісусові учні підійшли до Нього й запитали: «Чому Ти притчами розмовляєш з людьми?»

11 У відповідь Ісус мовив до них: «Тільки вам дано знати таємниці Царства Божого, а їм—не дано. 12 Адже хто має розуміння, тому додасться ще більше, й він матиме надмірно, а хто не має, в того відніметься і той дріб’язок, що йому належить. 13 Я говорю до них притчами, бо вони, дивлячись, не бачать, а слухаючи, не чують і не розуміють. 14 В цих людях справджується пророцтво Ісаї:

„Ви, люди, будете слухати і почуєте,
    але не зрозумієте,
будете дивитися й побачите,
    але не зрозумієте, що бачили.
15 Бо серце людей цих зачерствіло,
    майже зовсім не чують їх вуха,
    позаплющували вони очі свої.
Інакше вони могли б побачити очима своїми,
    почути вухами своїми, зрозуміти серцем,
і повернутися до Мене,
    тоді б Я їх зцілив”.(A)

16 Блаженні очі ваші, бо вони бачать, а вуха—бо чують. 17 Істинно кажу вам: чимало пророків і праведників хотіли б побачити те, що ви бачите, але не бачили, хотіли б почути те, що ви чуєте, але не почули».

Read full chapter

10 І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?

11 А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.

12 Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

13 Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.

14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...

15 Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!

16 Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.

17 Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.

Read full chapter